«Олімпік» (Донецьк) - «Карпати» (Львів) (0:1) відео голу
1 серпня 2015. Київ. Стадіон ім.В.Баннікова. 17:00. Арбітр – Олександр Головков (Сєверодонецьк).
«Олімпік»: Литовченко, Борзенко, Гришко, Гошкодеря, Моха, Семенина (Келвін 67), Доронін (Тищенко 34), Іса Шеріф, Огиря, Драченко (Лисенко 79), Кадим’ян.
«Карпати»: Мисак, Пластун, Гітченко, Костевич, Мірошниченко, Карноза (Страшкевич 59), Худоб’як, Голодюк, Ксьонз (Швед 46), Даушвілі, Кожанов (Чачуа 72).
Попередження: Костевич (16), Даушвілі (38), Мірошниченко (55), Мисак (80).
Гол: Кожанов (20).
З хорошими настроями приступили до гри футболісти донецького «Олімпіка» та львівських «Карпат». Однак поєдинок розпочали в обережному темпі. Але досить швидко довелося вибігати на поле лікарям. Спочатку попросився допомоги нігерієць Іса Шеріф, а у наступній атаці у боротьбі з Гошкодерею зазнав пошкодження Олег Голодюк. Та обидва гравці швидко повернулися на поле, аби не полишати партнерів.
Невдовзі Володя Костевич «під’їхав» під Кадим’яна і «заробив» гірчичника. Після таких обопільних атак, футболісти взялися за гру і «Карпати» досягли переваги. Йшла 20 хвилини поєдинку. Худоб’як навісив на Кожанова. Денис на одній нозі обіграв Тищенка і опинився у ситуації, з якої можна забивати. Удар львівського півоборонця виявився бездоганним настільки, що воротар Литовченко зрозумів суть справи лиш тоді, коли суддя вказав на центр поля.
«Олімпійці» намагались швидко відігратися, але щоб це зробити необхідно було володіти м’ячем і завдавати ударів по воротах Мисака. Та карпатці їм цього не дозволяли. Хоча й пропустили кілька контрвипадів донеччан у свій карний майданчик. Однак Мисак діяв у рамці надійно. Відзначився Роман, в моменті, коли парирував небезпечний удар Семенини.
Міг, а навіть повинен був забивати Драченко. Однак м’яч після удару Максима полетів над воротами. Кінцівка тайму пройшла з обопільними атаками, але м’ячі після ударів Кадим’яна і Кожанова пролетіли вище воріт. Врешті рятівний свисток судді на перерву.
Перепочивши, олімпійці, кинулись на штурм львівських воріт. Атакували великими силами, але надто поспішали і кожен їхній епізод закінчувався ударом повз ворота, а коли вже влучали чітко діяв Мисак.
Два удари Драченка і Мохи ледь не поставили у патове становище львів’ян. Обійшлося легким переляком.
Наприкінці матчу Іса і Гітченко «обмінялися» небезпечними ударами, але рахунку, який висвітлювало табло не змінили.
Отак, в невиразних атаках і добіг до фінального свистка цей матч. Цікаво, що на трибунах знову глядачів небагато. Та для Львова головне є перемога!