Втрачені покоління. 17 наших спортсменів, які вигравали медалі Олімпіад не для України.
Tribuna.com зібрала всіх народилися і виросли в Україні спортсменів, які завоювали медалі Олімпіад під чужими прапорами.
- Георгій Шайдуко народився, виріс і почав займатися вітрильним спортом в Нікополі, але срібло Атланти-1996 в класі яхт «Солинг» завоював для збірної Росії разом з Ігорем Скаліним і Дмитром Шабановим. Ця медаль так і залишається єдиною російською нагородою Ігор у вітрильному спорті.
- Одесити Оксана Грищук та Євген Платов виграли золото Ліллехаммера - 1994 у танцях на льоду під російським прапором, а в Нагано - 1998 повторили це досягнення.
- Леонід Крайзельбург в 14 років емігрував з сім'єю з Одеси в США. У Сіднеї-2000 вже під ім'ям Ленні він завоював три олімпійських золота в плаванні на спині та естафеті, а в Афінах-2004 додав до них ще одне командне золото
- Харків'янин Роман Яковлєв поїхав грати в російський волейбольний чемпіонат у середині дев'яностих, змінив там громадянство, а в 2000 році став срібним призером Олімпіади в Сіднеї в збірній наших сусідів
- Олег Твердовський покинув Донецьк заради Москви в 15 років, заграв у збірній Росії і став з нею бронзовим призером ОІ-2002
- Вихованка дніпропетровської школи фігурного катання Тетяна Навка - з 14 років у Росії. У парі з Романом Костомаровим вона виграла Олімпіаду в Турині в танцях на льоду
- Олександр Косарєв народився у Рівному, грав у Тернополі, але в «лихі дев'яності» змінив потопаючий український волейбол на російський. Змінивши громадянство, забезпечив собі дві бронзи олімпіад - Афін-2004 і Пекіна-2008
- Сім'я киянина Дмитра Овчарова емігрувала до Німеччини на початку дев'яностих, а він зібрав для своєї нової батьківщини пристойний олімпійський врожай у настільному тенісі. На рахунку Овчарова срібло Пекіна-2008 і дві бронзи Лондона-2012
- Віктор Хряпа так і не знайшов себе в українському баскетболі і відправився на пошуки в Саратов. Киянин у підсумку пройшов за маршрутом «Автодор», ЦСКА, «Чікаго Буллз», збірна Росії, бронза Олімпіади в Лондоні. Його старший брат Микола весь цей час грав за збірну України.
- Дмитро Мусерський народився і виріс в Макіївці, навчався азам волейболу в Харкові і навіть встиг зіграти за українську молодіжку. У 2006 році переїхав до Бєлгорода, прийняв російське громадянство, а в 2012-му став олімпійським чемпіоном у Лондоні
- Тарас Хтей народився на Львівщині, займався волейболом в Запоріжжі, а в 16 років опинився в Москві. У Хтея дві медалі Олімпіад з перервою у вісім років - бронза Афін-2004 і золото Лондона-2012
- Марія Стадник після допінгової дискваліфікації не потрапила до олімпійської збірної України і погодилася виступати за Азербайджан. На Олімпіаді-2008 вона завоювала бронзу разом з лідером української збірної Іриною Мерлені, а на Іграх-2012 не пустила Мерлені у фінал і виграла срібну медаль
- Тетяна Волосожар покинула Дніпропетровськ заради Москви в 2010 році - тепер вона дворазова олімпійська чемпіонка Олімпіади в Сочі в парному фігурному катанні. У Росії її пару з Максимом Траньковим тренує український тренер Ніна Мозер, а допомагає їй Станіслав Морозов, попередній український партнер Волосожар
- Альона Савченко народилася в Обухові та тренувалася в київському «Динамо», але залишившись в 2003 році без партнера і можливості запросити іноземця в Україну, виїхала до Німеччини. У Ванкувері-2010 вона в парі з Робіном Шолкови завоювала бронзу, а в Сочі-2014 - повторила це досягнення
- Вихованка рівненської школи фрістайлу Алла Цупер зайняла 5-е місце на Іграх в Нагано. Після конфлікту з українською федерацією переїхала в Білорусь, з'їздила під її прапором ще на три Олімпіади, фінішуючи в десятці, народила дитину, повернулася в спорт - і в Сочі раптом завоювала золото
- Шорт-трекіст Володимир Григор'єв ніс прапор збірної України ще на церемонії закриття Ігор у Турині-2006, а в Сочі вже завоював срібло - але під російським прапором