Капітан національної тенісної команди України, корінний львів’янин Орест Терещук (на фото) - не такий частий гість у місті свого дитинства. Однак, коли приїжджає, знаходить час для спілкування не лише з рідними, близькими й друзями, а й із тренером, який дав путівку в тенісне життя... Чому ж усе-таки свого часу тоді ще діючий тенісист Терещук переїхав до Донецька?
- Це не була планова акція чи якась образа, - розповів Орест Терещук. - Сталося це випадково. У 1997 році я грав у Донецьку турнір, такий, як оце був нещодавно у Львові. Переміг, і мені запропонували переїхати в Донецьк. Порівняно зі Львовом, тренувальний процес там був вищого рівня. А головне, я отримав тоді сильну спонсорську підтримку. До переїзду у Донецьк моїми серйозними турнірами були хіба що чемпіонат України, командні й особисті чемпіонати Європи. Тобто 5-6 таких турнірів на рік. Однак 15-16-річному тенісисту, якщо він прагне чогось досягти, треба грати мінімум 15-20 турнірів на рік.
- Як вам ІІ Львівський міжнародний тенісний турнір ITF UKRZAKHID? Наймолодшим його учасникам ви давали майстер-клас...
- Турнір дуже хороший, про нього чудові відгуки. Зокрема про особливу ауру, гостинність організаторів. Та й рівень учасників досить високий. На турнірі проводять і класне відкриття, і Фестиваль міні-тенісу, - а це взагалі суперштука для малих дітей. Вони дістали величезне задоволення! Плюс майстер-класи, гарні призи. Два моменти роблять львівський турнір особливим - екскурсія містом і вечірка для учасників турніру. Такого немає ніде...
- Уболівальникам чоловічої збірної України цікаво почути від її капітана про те, що відбувається у команді…
- Вважаю, у нас дуже хороший колектив. Особливо, якщо вдасться залучити до ігор у збірній ще й Олександра Долгополова. Тоді у нас буде три гравці з першої сотні, плюс уже зараз є хороша пара. На останньому виконкомі Федерації тенісу України я отримав завдання на наступний сезон збірної - вийти до Світової групи. Вийде чи не вийде - побачимо, але наші хлопці - дуже амбітні. Усі хочуть грати за збірну, якнайкраще проявити себе в Кубку Девіса.
- Після злету Андрія Медведєва в чоловічому українському тенісі був спад. Зараз ситуація виправилася, але як буде завтра?
- Можна очікувати певного спаду й після того, як закінчить грати сьогоднішнє покоління наших найкращих тенісистів. 1986-88-й роки народження - дуже плідні на хороших тенісистів. Із часів Медведєва у нас такого якісного поповнення не було, але після цього покоління знову є розрив... Але вже хлопці 1993 року народження й молодші, сподіваємося, стануть майстрами справді високого рівня.
У нас нині одна з наймолодших команд. Найстаршому, Сергію Стаховському, 24 роки. Тобто хлопцям ще грати й грати, поки ті, яким сьогодні по 17, наблизяться до збірної... Але я вже планую залучати найкращих із молоді, щоб вони «поварилися» в атмосфері команди... Якщо вистачить терпіння у Федерації (а там і держава має підключитися), то перспективи чоловічої збірної України непогані.
Володимир ВАЦКО, Високий Замок