Наших гравців за часи незалежності доля "закидала" до різних країн. Цікаво, що до Канади - держави з потужною українською діаспорою, вони не долітали. Декілька днів тому цей недолік було виправлено. До ФК з Торонто - "Атомік Селектс" - вирушили відомий спеціаліст Ігор Яворський та екс-футболісти "Скали" Станіслав Катана і Денис Рильський. У зворотньому напрямку поїхав перспективний півзахисник Микола Чачула. Про причини співпраці між українським та канадським клубами ми запитали у президента "Aтомік Селектс" Ігоря Прокіпчука.
- Пане Ігоре, за останній тиждень ваш клуб став дуже популярним у українському медіапросторі. Чому ви звернули увагу на футбол своєї батьківщини?
- Cвоя сорочка ближче до тіла. Непросто переконувати футбольних людей, що в нефутбольній державі можуть народжуватися талановиті гравці. Але від реалій не втечеш - рано чи пізно ці двері відчиняться.
- Чому в якості партнера ви обрали саме "Скалу"?
- Є два типи людей: одні багато говорять й нічого не роблять, іншим - починаєш вірити з першого погляду. Так от, Микола Кміть (президент "Скали". - Прим. MatchDay) - представник другої категорії. Ми з ним порозумілися з півслова. Бажання українських гравців грати за кордоном, а канадців - у Європі є цілком закономірним. Світ став універсальним, відстані - ближчими. І той, хто зрозуміє, що всі люди в світі однакові, буде на коні.
- У канадців серйозні вимоги?
- Ні, дуже скромні. Для них головне - отримати шанс, далі вони зроблять все, аби ним скористатися й стати професіоналами. Але є люди, які задурюють їм голови, обіцяючи золоті гори, та думають лише про те, як зірвати якомога більшу касу. Такі "браконьєри" дуже шкодять розвитку гри. В "Атомік Селектс" така ментальність не сприймається. Тут все зроблено для позитивного ставлення до футболу. На прикладі Миколи Чачули можу вас запевнити, гроші для хлопця далеко не на першому місці. І він ніколи не підведе людей, які в нього повірили.
- Микола зможе заграти в Україні?
- Вважаю, його шанси достатньо хорошими. В 2012 році він рік "стажувався" у загребському "Динамо", в 2013-му - його визнали найкращим дебютантом Канадської ліги соккеру. Хлопчина володіє чотирма мовами, на "відмінно" навчається на заочному відділенні університету, в Україні не вперше. Цього разу добирався до вас три дні, хоча зазвичай переліт займає близько 10 годин. Будемо сподіватися, що це і був славнозвісний глевкий млинець.
- А який зиск Рильському та Катані грати у вашому клубі?
- Українці, котрі приєднались та приєднаються до "Атомік Селектс", отримають шанси показати себе клубам MLS та безкоштовно навчатися в університетах Канади та США. Ми маємо людину, яка є нашим "зв’язковим" з цими навчальними закладами.
- За всієї поваги, наші хлопці - це не Джовінко чи Дефо...
- Нереально дорогі контракти вважаю великою проблемою сучасного футболу. Ну, подумайте, скільки треба людині для нормального життя? Дефо, Джовінко (земляки "Атомік Селектс" з "Торонто" платитимуть італійцю 10 млн. євро на рік. - Прим. ГС) й інші – це гроші, викинуті на вітер. Де результат? Футбол виграє, коли усі опустяться на землю й почнуть відповідальніше ставитися до своєї роботи, а не до фінансового аспекту справи.
- Футбол для вас - це...
- Окрім самої насолоди від гри, футбол для мене - це бізнес, поки що збитковий. Можливо, через те, що обіцянку вважаю ціннішою за гроші.
- Ви чекаєте футбольних титулів від свого клубу?
- Головною місією "Атомік Селектс" є виховання кадрів. Титули - це класно, та діти, їх жага до боротьби - важливіше. Пам'ятаю, як років десять тому прийшов до нас хлопчина й каже, що хоче грати в футбол. Дивишся на нього - худий, як тріска. Думаєш, ну який з нього спортсмен? Але проходить день за днем, він зростає, й розумієш, що характер у хлопця такий, якому багато хто позаздрить. Футболіста з нього не вийшло, зате зараз він один з найкращих легкоатлетів у Канаді. Так що дітям необхідно давати шанси.
- У яких умовах працює команда?
- Інфраструктура в Канаді дуже розвинута, й набагато дешевше її винаймати, ніж будувати самому. Що ми й робимо. В радіусі 200 метрів від стадіону, де ми граємо, є басейн, спортзал та школа. Тобто всі умови для росту.
- За навчання у школі батьки дітей платять?
- Так. В кожної вікової категорії своя фінансова стратегія. Молодші платять менше, старші - більше, аж доки не попадуть до дублюючого складу чи "основи". Весь спортивний інвентар - за рахунок клубу.
- Чому Канада - велика й не бідна країна, у якій зародився хокей, досі не зробила прориву у соккері?
- Канадський соккер, як те розбалансоване радіо: роками намагаються знайти вірну хвилю, та все марно. Моє пояснення - небажання людей на верхах спрямувати гру у вірне русло. В одному лише Онтаріо 464 тисячі дітей займаються футболом. Потім їм виповнюється 16, і багато з них кидає заняття й йде в науку, щоб здобути професію. Адже ставка дуже висока. Ми сподіваємося за допомогою тренерів й футболістів з України показати канадському гравцеві й вболівальнику, що все може бути інакше. Формула професійного підходу як в спорті, так і в бізнесі є незалежною від географічного положення.
Американці пішли набагато далі за нас. Вони організували MLS - досить цікавий проект. В Канаді ж своєї повноцінної ліги немає. Та ми зможемо все змінити. Головне - навчити молодь професійно ставитися до справи й прагнути до зростання. І наші легіонери мають у цьому допомогти. Слава Україні!