Майбутнє “Таврії” та “Севастополя” під великим питанням
16 березня 2014 р. більше 95% учасників “кримського референдуму” проголосувало за приєднання АР Крим до Російської Федерації. У вівторок Володимир Путін разом із кримськими маріонетками поставили підписи під документом аншлюсу Криму. Але навряд чи абсолютна більшість охочих отримати російські паспорти думала про долю українських футбольних клубів “Таврія” та “Севастополь”. Однак перед українським клубами вже сьогодні виникають реальні питання, від відповідей на які залежить їх майбутнє.
Політичний аспект
Футбол як найпопулярніший вид спортивної сфери першим намагаються втягнути в жорна територіальних переділів. Неважко згадати, що коли готувався так званий референдум у Криму, з сусідньої країни вже звучали пропозиції від депутатів парламенту включити “Таврію” і “Севастополь” у число учасників Прем’єр-ліги Росії.
Відповідний лист направили президенту РФС Миколі Толстих. І нікого не хвилювало, що ФІФА та УЄФА, м’яко кажучи, дуже не люблять, коли у футбольні справи пхають ніс представники державної влади.
Яку позицію займуть керівники кримських клубів? Чи прислухається до їхньої думки нова влада півострова? На жаль, кримських учасників українського чемпіонату з новою силою підштовхують до переходу в національну першість іншої країни, і навряд чи з такої рокіровки буде комусь користь. Можливо, спочатку кримським командам і дадуть певні привілеї, і навіть трохи фінансуватимуть.
Так вже було, коли росіяни використали футбол як предмет заохочення для території, яка повернулася в “лоно державної законності”, у сезоні 2004 року в Росії: Чечня поверталася до мирного життя, а її в чемпіонаті представляв “Терек” із Грозного. Команді негласно створювали режим максимального сприяння: клуб достроково виграв першу лігу і завоював путівку в елітний дивізіон, встановивши при цьому рекорд за завойованими очками в турнірі – 100. Але це ще не все. Потрібен був трофей найвищого ґатунку – і “Терек” переміг у Кубку Росії.
Цікаво, що на шляху до фіналу жереб не підносив їм неприємних сюрпризів у вигляді фаворитів. Це був єдиний випадок в історії російського футболу, коли трофей дістався представнику нижчого дивізіону. Щоправда, довго росіяни не забавлялися, і вже в наступному сезоні володар кубка посів у Прем’єр-лізі останнє місце. Повернення в еліту відбулося через кілька років, але з того часу зірок з неба клуб із Грозного вже не ловив...
Ймовірніше, “Таврії” та “Севастополю” такого карт-бланшу не дадуть. І вже нині багато російських фахівців каже, що максимум, на що можуть розраховувати кримські команди, – участь у першому дивізіоні. Або (в разі об’єднання) можливе місце їм у Прем’єр-лізі. І це виходячи з реальної сили колективів лише на сезон. Потім – регіональне забуття (в кращому випадку у першій лізі). Звичайно, на початку може знайтися дуже багатий спонсор для кримських суперклубів, під прапори яких за запаморочливі зарплати запросять зірок.
Але чи довго фінансуватимуть команду? Приклад ще одного російського суперклубу – “Анжи” – говорить сам за себе. Максимум, на що можуть розраховувати кримські команди, – участь у першому дивізіоні. Або (в разі об’єднання) можливе місце їм у Прем’єр-лізі. І це виходячи з реальної сили колективів лише на сезон І все-таки не ілюзорність манни небесної є головним мінусом для російського майбутнього кримських команд.
ФІФА та УЄФА – організації, що керують усіма процесами футболу, і вони навряд чи одобрять виступ в офіційних міжнародних турнірах під іншим (неукраїнським) прапором представників Криму. Насамперед йдеться про континентальні клубні турніри. Півострів, згідно з нормами, які визнають Міжнародна та Європейська федерації, є територією України. Тому клуби з Криму, навіть завоювавши нагороди та кубки в Росії, виявляться поза грою на міжнародній арені. Є ще безліч проблем, які виникнуть при зміні футбольного “громадянства”. Одна з них, власне, цього “громадянства” і стосується.
Постане питання: “А що робити з легіонерами?” Іноземцями вважаються всі гравці, які не мають права виступати за збірні Росії. Чи зроблять виняток (хоча б тимчасовий) для “Таврії” чи “Севастополя”? Найреальніший варіант для кримських клубів – “придністровський”. Як відомо, між Молдовою та Україною існує територіальне утворення – Придністровська Молдавська Республіка. Її не визнає міжнародна спільнота. Аби не підпасти під санкції по лінії футболу, місцеві клуби виступають в чемпіонаті Молдови. Зараз в еліті – три колективи зі столиці Придністров’я: “Тирасполь”, “Динамо-Авто” та “Шериф”. Останній є флагманом місцевого футболу – 12-разовий чемпіон і 7-разовий володар Кубку Молдови. Завойовані титули дозволяють грати в європейських клубних турнірах, причому домашні матчі проходять перед своїми уболівальниками, в Тирасполі. Може, в цьому підказка для тих, від кого залежить майбутнє самобутніх команд?