Якщо талановитим молодим боксером Віктором Петровим із Микулинців змалечку опікується батько, то тернополянину Андрієві Антонюку, який у ранньому віці втратив батьків, родину замінила очолювана заслуженим тренером України Андрієм Телебаном секція греко-римської боротьби.
Спочатку в дитячо-юнацькій спортивній школі №3, а пізніше в міській ДЮСШ із цього виду спорту, куди на роботу директором перейшов тренер, ще один «похресник» нашої газети, про успіхи якого регулярно розповідаємо з перших перемог у наймолодшій віковій групі, виявився вдячним сином свого наставника, що замінив йому батьків.
Хоч у такому виді спорту, як греко-римська боротьба, шлях до «зірок» апріорі не може не бути встеленим «тернами», Андрій отих колючок завжди мужньо позбавлявся. І в усіх вікових групах не був першим серед українських ровесників хіба місяць-другий після того, як переходив у нову для себе вагову категорію.
Перший досвід найпрестижніших міжнародних стартів отримав три роки тому, коли на юнацькому чемпіонаті Європи в Сараєво увійшов до п’ятірки кращих серед атлетів, чия вага не перевищує п’ятдесят кілограмів. Причому підступність у столиці Боснії і Герцеговини конкурентів, які не соромилися на змаганя 16-17-річних виставляти відверто старших на вигляд суперників, лише додала завзяття довести всім власну конкурентоздатність. Не зламала Андрія і серйозна травма плеча, що змусила аж на рік зробити перерву в активних виступах. І ось уже наприкінці позаминулого — на початку минулого тижнів дев’ятнадцятирічний «український чемпіон», як раз за разом називав англійський коментатор Антонюка під час телетрансляцій із чемпіонату світу з греко-римської боротьби серед юніорів у столиці Болгарії Софії, наче той «мухач», яким був три роки тому, елегантно вкладає на килим одного за одним аж трьох своїх конкурентів — кавказького білоруса Тимура Бердиєва, Самата Ширдакова із Киргизстану і торішнього чемпіона світу у ваговій категорії до 66 кілограмів Джейхуна Алієва. І це при тому, що нині вага усіх наближається до граничних для цієї категорії 74 кілограмів.
На жаль, під час вирішальної сутички за титул чемпіона світу в суперники дістався хоч і менш технічний, зате фізично потужніший вірменський борець Карапет Чалян. Цьогорічний чемпіон континенту, добре вивчивши можливості Андрія під час спільних навчально-тренувальних зборів обох національних збірних, навіть не прагнув змагатися з українцем у техніці чи тактиці. Під час фіналів, так би мовити, всі не заборонені правилами засоби, прийнятні. Тож доклав максимум зусиль, аби вже доволі знесиленого трьома достроковими технічними перемогами суперника тричі виштовхнути за килим. По одному балу за кожну таку дію, та ще один за пасивне ведення Антонюком боротьби і вирішили долю сутички на користь борця з Вірменії. А Андрій Антонюк, ставши віце-чемпіоном світу серед юніорів, звичайно, ще придумає разом із тренером, як і з подібних ситуацій із часом виходити переможцем.
На завершення ж обидва Андрії, віце-чемпіон світу серед юніорів Андрій Антонюк та його наставник, заслужений тренер України Андрій Телебан не могли не подякувати своєму старшому товаришеві Степанові Матвійовичу Трояну. Саме завдяки його підтримці вдалося плідно підготуватися до чемпіонату світу і надзвичайно успішно на цих змаганнях виступити.