На недавньому Гран-Прі Кореї львів'янин Сергій Дребот викликав справжній фурор! Львів'янин завоював першу золоту медаль на міжнародній арені після зміни ваговій категорії. В інтерв'ю він розповів, за рахунок чого вдалося перемогти, а так само повідав багато цікавих фактів з особисто біографії.
- Вітаємо тебе, Сергію! Поділися емоціями від перемоги на Гран-Прі Кореї, що значить для тебе ця перемога?
- Для мене це дуже знакова подія, тому що після Олімпійських Ігор я перейшов у нову вагову категорію - до 73 кг. Весь цей час я адаптувався і в мене не було призових місць на міжнародних змаганнях. А тут - одразу золото! Зізнаюся, ця перемога додає мені багато впевненості у власних силах!
- Чи можна назвати тріумф на острові Чеджу твоєю найбільш значимою в кар'єрі перемогою?
- Скажу так: це одна з найважливіших перемог, і я нею дуже задоволений. Але думаю, що найгучніші тріумфи ще попереду! А цей додасть впевненості, сил і рішучості для майбутніх звершень.
- Чи задоволений ти своєю боротьбою? Чи все вийшло так, як хотів?
- Чесно кажучи, мені сподобалася моя боротьба на Гран-Прі Кореї. Звичайно, були різні моменти, але в цілому все добре. Я відчував, що контролюю хід кожної сутички і відчуття того, що я виграю цей турнір, не покидало мене ні на секунду.
- Тобі до душі такі країни як Японія і Корея?
- Ми виїжджаємо на азіатський збір вже четвертий раз, і, як показує практика, команда потім краще виступає на турнірах. Торік після японського збору ми поїхали в Китай, де я завоював бронзову медаль, і вся збірна виступила дуже добре. А що стосується східних традицій, то я з ними гарненько ознайомився за ці чотири роки і на цей раз присвячував усього себе виключно тренувального процесу.
- Чим будеш займатися за час, що залишився до Нового року?
- Я зараз у Львові, ходжу в основному в тренажерний зал. За рекомендацією тренерів приділяю багато уваги фізичній підготовці. Чув думку, що мені після переходу на категорію вище трохи не вистачає сили, потужності. Я працюю над цим і впевнений, що все можна надолужити. В цілому, в категорії до 73 кг я себе почуваю набагато краще, ніж в 66 кг. Психологічно мені набагато легше - не тисне вантаж відповідальності за те, що тобі потрібно ганяти зайвих 5-7 кг.
- За освітою ти - стоматолог! Зараз практикуєш?
- Зараз ні . Я закінчив інтернатуру, однак після цього більше стоматологією не займався. Я б з радістю, але потрібно зараз вибирати щось одне. І я вибираю дзюдо! Інтенсивні тренування, збори, змагання... Як у такій ситуації приймати пацієнтів? Поки є здоров'я, сили і молодість - хочеться боротися. А там буде видно.
- Нам відомо, що на останньому Grand Slam в Японії у Георгія Зантараї розболівся зуб...
- Розумію, на що ви натякаєте (сміється). Ми теж сміялися, що, мовляв, давай я вирву. А якщо серйозно, то я йому порадив, щоб він купив ополіскувач і сходив до стоматолога. Я відразу сказав Гео, що потрібно рентген робити в його випадку. Але наступного дня, коли він вирішив йти до стоматолога, зуб перестав боліти! Таке буває часто перед походом до зубного (сміється).
- А якщо серйозно - зміг би при необхідності зуб вирвати?
- Як і в будь-якій справі, тут необхідна практика. Коли я практикував, то ставив товаришам пломби, і навіть виривав зуби пенсіонерам. Зараз я цим не займаюся, але навички у мене залишилися. Загалом, поставити пломбу або вирвати зуб я зможу, це 100 %! Але щоб удосконалюватися - треба постійно працювати: як у дзюдо, так і в стоматології. Це ремесло, і ним треба жити, якщо хочеш бути хорошим фахівцем.
- Після закінчення спортивної кар'єри ти станеш дантистом або залишишся в дзюдо і будеш тренувати?
- Я думаю над цим питанням, але для себе ще нічого конкретного не вирішив. У мене є час . Дзюдо для мене - рідний вид спорту, якому я хочу віддати данину і зробити певний внесок у його розвиток. Можливо, відкрию зал у своєму рідному регіоні.
- У тебе є рідний брат Владислав, який пішов по твоїх стопах. Як розвивається його спортивна кар'єра?
- Владу зараз 19 років, і він прогресує. Я допомагаю йому порадами, підказую і мотивую. Радує, що він дуже амбітний дзюдоїст і його зайвий раз підстьобувати не потрібно - Владислав рівняється на брата і я хочу, щоб він показував ще кращі результати. Влад вже виконав норматив майстра спорту і готується на чемпіонат України серед спортсменів свого віку.
