Колишній півзахисник львівських «Карпат» Сергій Мізін поділився своїми враженнями від матчів 1/8 фіналу Кубка України, які відбулися в минулу середу.
- Стадія 1/8 фіналу Кубка країни в цьому сезоні стала, мабуть, однією з найбільш сенсаційних за всю історію розіграшів цього трофею. Для деяких колективів Прем'єр-ліги це був чорний вечір - не просто так він відбувся напередодні свята Хеллоуїн, під час якого, за легендою, вступає у свої права всяка нечисть.
Про що говорити, якщо навіть «Динамо» в виграному матчі з друголіговим «Шахтарем» зі Свердловська в першому таймі мало відчутні проблеми з подоланням захисних редутів суперника, і лише вихід на заміну Олега Гусєва і втома свердловчан переламали хід зустрічі.
Прямо-таки якесь невезіння продовжує переслідувати «Дніпро». Команду Хуанде Рамоса, вважаю, звинувачувати нема в чому: два дні поспіль літак з футболістами вилітав до Одеси, але так і не зміг приземлитися ні в одному з аеропортів поблизу Південної Пальміри. Повітряні ворота Одеси то приймали, то не приймали - тут сам чорт ногу зломить. Морякам теж ця ситуація створила незручності, але, на мій погляд, доля путівки до чвертьфіналу все ж повинна визначатися на футбольному полі...
Відверто вразили мене такі команди, як «Тернопіль», чернігівська «Десна», черкаський «Славутич». Вболівальники в цих містах не розпещені великим футболом, тому перемоги господарів в матчах зі старшими за рангом стали подією для місцевих жителів. При тому всі ці поєдинки мали непередбачуваний сюжет, у двох з них довелося вдатися до пробиття післяматчевих 11-метрових, а в третій зустрічі переможний гол був забитий на другій компенсованій хвилині!..
З «Ворсклою» напевно злий жарт зіграв великий сплеск емоцій в минулу неділю. На кубкову зустріч підопічних Василя Сачко, мабуть, не вистачило, тим більше що й склад «біло-зелених» кардинально не змінювався. Маємо від Тернополя одразу дві команди у чвертьфіналі - місто, напевно, стоїть на вухах!
Радий і за Олександра Рябоконя і його «Десну»: нерви у гравців команди першої ліги в «перестрілці» виявилися міцнішими, ніж у футболістів запорізького «Металурга». Для Олега Тарана перший млинець став гликим, але у кваліфікації Олега Анатолійовича у мене сумнівів немає. Просто йому потрібно дати час...