Півзахисник «Чорноморця» Сергій Політило, співавтор найвидовищної перемоги 20-го туру Чемпіонату України, поспілкувався з прес-службою ПЛ
− Сергію, фахівці спільні у думці, що гра твоєї команди з «Карпатами» відповідала кращим європейським взірцям. Яке враження, так би мовити, з середини?
− Мені також здалось, що дії на полі з боку обох команд були на високому рівні, тим більше на початку весняної частини сезону. Ініціатива по черзі переходила від «Карпат» до «Чорноморця» і навпаки, і це була зустріч рівних можливостей.
− Що ж у такому випадку стало вирішальним у перемозі одеситів?
− Гадаю, найбільш важливим був той момент матчу, коли ми пропустили першими, а потім знайшли можливість зрівняти рахунок. Певна психологічна перевага після цього відійшла до «Чорноморця», чим ми зуміли скористатись. Безперечно, не обійшлося і без везіння − у футболі не без нього.
− Ти сказав про перший гол, який став можливим завдяки твоїй передачі. Збоку вона виглядала дуже красиво, а наскільки важко це було виконати?
− Мені самому дуже приємно, що пас вийшов і красивим, і ефективним. Коли дивишся за кращими гравцями світу, то намагаєшся щось від них взяти. До того ж це вимога Романа Григорчука − не тільки грати за допомогою коротких передач, а саме таким чином загострювати ситуацію біля чужих воріт. Я побачив, що Лучіан Бурдужан виривається на ударну позицію, і віддав м’яч йому на хід. До речі, у минулому сезоні, коли ми у гостях з «Карпатами» зіграли внічию 1:1, мені також вдалось асистувати Анатолію Діденку.
− Що можеш сказати про львів’ян, якщо порівнювати їхні дії з першим колом?
− Тоді вже суперником керував також Ніколай Костов, але на той час він робив перші кроки у новому колективі. Зараз відчутні зрушення, гра «Карпат» мені подобається. Є у команді і кваліфіковані виконавці. Навіть не віриться, що «карпати» так низько зараз у турнірній таблиці. Але тренерський штаб наголошував, щоб ми не дивились на місце суперника. Мабуть, це також допомогло у досягненні результату. А Костова пригадую по роботі з донецьким «Металургом». Ймовірно, що до того ж рівня він прагне підняти і теперішніх підопічних.
− Якщо вирвати з контексту останні 9 турів, то ви у них набрали 25 очок і посідаєте за цей відрізок змагань перше місце…
− Це плоди спільної роботи тренерів, футболістів та всього клубу. Також важливою є робота по викоріненню помилок, над пошуком яких працюють наставники, а потім і ми. Крім того, окрилює турнірна перспектива виходу до Ліги Європи. Є таке завдання і така мрія.
− На черзі у наступних 5-ти турах зустрічі з усією четвіркою лідерів…
− Не думаю, що хтось із нас боїться цих суперників. Навпаки, це гарна можливість випробувати себе на більш високому рівні, адже кожна з даного квартету команд має успіхи як в Україні, так і в європейських змаганнях. Головне зараз не лише брати очки, а й показувати впевненість у собі, не перегоріти психологічно. Втім, вважаю, зараз, після позитивних результатів, тиску на собі ніхто з моїх партнерів не відчуває.
− Спершу на вас чекає «Шахтар». Зараз лідер трохи не той, що у першій частині Чемпіонату України…
− Навіть трохи слабший «Шахтар» - це найсильніша команда у нас. «Шахтар» є «Шахтар». Тим більше, у рідному місті на «Донбас Арені». Щодо поразки у від «Борусії», то там донеччанам не зовсім пощастило із суперником. І навряд чи та невдача говорить, що вони зменшили оберти.
− І наостанок про збірну України. Роман Григорчук заявив, що ти гідний виступати за головну команду…
− Просто Роману Йосиповичу задали таке питання… Свого часу я викликався і грав за юнацькі збірні. Молодіжна пройшла повз мене: чи то тому, що я виступав у Першій лізі, чи то рівень готовності не задовольняв. А взагалі кожен футболіст мріє зіграти за збірну, ставить перед собою цілі на перспективу. Нічого в один момент досягнути неможливо. Тому рухатимусь вперед поступово і робитиму все можливе, щоб мене помітили.