Ліга чемпіонів УЄФА – 2014/15. 1/8 фіналу. Перший матч.
«Шахтар» (Донецьк, Україна) – «Баварія» (Мюнхен, Німеччина) – 0:0 (0:0).
17 лютого 2015 року. Львів. «Арена Львів». 34.187 глядачів. -7 ˚C. Арбітр: Альберто Ундіано Мальєнко (Іспанія).
«Шахтар»: П’ятов, Срна (к), Кучер, Ракицький, Шевчук, Фернандо, Фред, Коста (Марлос, 78), Тейшейра, Тайсон (Веллінгтон Нем, 84), Луїс Адріано (Гладкий, 89). Запасні: Каніболоцький, Крівцов, Азеведо, Ілсіньо. Головний тренер: Мірча Луческу.
«Баварія»: Нойєр, Рафінья, Алаба, Бернат, Боатенґ, Алонсо, Швайнштайґер (к), Рібері, Роббен, Ґьотце (Лєвандовскі, 75), Мюллер (Бадштубер, 70). Запасні: Рейна, Штарке, Данте, Роде, Вайзер. Головний тренер: Хосеп Ґвардіола.
Попередження: Рафінья (23), Алонсо (24, 65), Срна (38), Коста (58), Фред (77), Боатенґ (80), Швайнштайґер (85).
Вилучення: Алонсо (65, друге попередження).
Ось і завершився футбольний поєдинок, у якому цілковито була відсутня пресловута логіка. Гра моментами була світового рівня, а її результат - нульова нічия. І проводили її гранди на львівській «Арена Львів». Це був перший поєдинок 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, а можна сказати, що лиш перший тайм, після якого чемпіони України з чемпіонами Німеччини, добряче поштурхавшись, пішли на тривалу перерву.
Та якщо під час прес-конференції у словах тренера «Баварії» простежувалось певне розчарування результатом, то наставник «Шахтаря» не приховував свого задоволення. Все ж український клуб досяг для себе у протистоянні з фаворитом позитивного рахунку. Так, гірники ще нічого не виграли, але і не втратили, а здобуток перед ними на відстані витягнутої руки. Для виходу у чвертьфінал нашій команді достатньо результативної нічиєї, з чим не будуть миритися німці.
Але як досягти сприятливого рахунку, коли суперники фактично грали без …воріт. П’ятов і Нойєр більшість матчу на лютому холоді замерзали. Атаки завершувались найчастіше на підступах штрафних майданчиків. А м’ячі літали у «молоко».
Глядачі прибули на стадіон з надією подивитися футбольний концерт одного з кращого лігочемпіонівського дуєту і дійство почалося з того, що в атаці на донецькі ворота зійшлися непоступливі хлопці Роббен і Шевчук із застосуванням наявного арсеналу техніки і сили. Голландець не поступився, випередив українця і завдав удару, але м’яч пролетів повз ціль. Перший сигнал став свідченням бойового настрою і того, що ніхто не збирається комусь поступатися. І так було упродовж усього ігрового часу. Футболу мало, боротьби багато.
Згодом Рафінья «розігрів» П’ятова, а Дуґлас Коста ледь не вийшов на побачення з Нойєром. Після чого - боротьба і ще раз боротьба за плацдарм.
Вболівальники обох команд створили хорошу атмосферу і невпинно зі старту до фінішу підтримували своїх гравців. Це було щось неповторне, коли на «Арена Львів» тридцятитисячне «Шахтар»! перегукувалось із кількатисячним ФК «Байєрн»! Стадіон трясло, а футбольному газоні, до речі, чудового стану футболісти демонстрували вищий пілотаж володіння м’ячем, щоправда без ударів по воротах.
Якщо в німецькій команді Швайнштайґер був головним режисером усіх починань «Баварії», то у складі гірників важко виділити когось одного. Так, по краях брали на себе гру Срна і Шевчук, а в середині поля Фред намагався бути корисним своїй команді. Проте бракувало атакуючої міці. Форварди, хоча й не дрімали, але потрапляти у такі лещата, що справу до прицільних ударів не доводили.
Донецький клуб щойно після чверті часу створив небезпечний момент біля воріт суперника. Ракицький потужно вистрелив зі штрафного, але Нойєр на місці. Але публіка повеселішала. Та, як виявилось це було все чим «Шахтар» намагався заскочити «Баварію» у першому таймі. Добре, що наша команда діяла впевнено і злагоджено в обороні, завдяки чому ні Роббен, ні Мюллера за м’яча не чіплялись.
А після зіткнення Мюллера з Шевчуком, В’ячеславу довелося перев’язати голову бинтами. До речі, по завершені матчу обидва гравці по-товариськи обнялись і інцидент вичерпали.
Після перерви суперники, мабуть, більше думали про завершення матчу. Щоб там не було, але при мінус 7 не вдавалося демонструвати кращі якості. Принагідно, незважаючи на мороз, чимало баварців вийшли на поле в майках на короткі рукави.
У свою чергу, суддя Мальєнко з Іспанії, можливо з українським корінням, «сипав» жовтими картками на право і на ліво. А на 65-й хвилині, коли українські бразильці започаткували хорошу атаку, їхні наміри зруйнував іспанець Алонсо. Після чого німецький клуб залишився у меншості.
Маючи на одного футболіста більше, гірники не змогли це використати. Адже боролися із завданням не пропустити. А про наміри забити – забули (?).
Після 80-ї хвилини усі представники баварської команди гуртом ледь не помчали до карного майданчика. На їхню думку, там було порушення правили і їм хотілося пенальті. Хоча ситуація виглядала приблизно так. Роббен з відчаю пробив, а Ракицький, у падінні, грудьми перекрив політ м’яча. Чи була там гра рукою …бачили тільки баварці, бо суддя цього не зауважив і цілком справедливо. Німці свого розчарування довго не приховували. Але справедливість була на боці правди.
Врешті пролунав фінальний свисток і футболісти розбіглися по секторах, дякувати своїм вболівальникам за підтримку, мінялись майками і швиденько зникли у тунелі в напрямку роздягалень, з надією на перемогу в наступному матчі. Хочеться вірити, що в Мюнхені успіх буде на стороні української команди. Бо він їй, зараз дуже потрібний. Головне не пропустити, а там вже, як Бог дасть. Львів’яни вкотре підтримали донецьку команду. Отак би й надалі!