Винесення Спортивним арбітражним судом (CAS - це слово з трьох букв швидко увійшло в наш футбольний ужиток) в Лозанні вердикту у справі про нібито договірний характер матчу між харківським «Металістом» та львівськими «Карпатами» знову відкладено на невизначений термін.
У всякому разі, ніяких офіційних коментарів з цього приводу не прозвучало, а тому залишається тільки гадати, коли в цьому хвацько закрученому сюжеті буде поставлена крапка. І чи буде поставлена взагалі.
Ще у Києві і ще в кінці травня генеральний секретар CAS Метью Ріб повідомив про те, що розгляд справи і оформлення рішення судовою інстанцією вийшло на фінішну пряму, і вже наприкінці червня Україна повинна, нарешті, дізнатися - а чи був хлопчик? Чи був, власне, той самий пріснопам'ятний поєдинок чемпіонату 2007/2008 таким, в якому точно був відсутній принцип спортивної боротьби.
Втім, саме тут, напевно, і криється головний підводний камінь цього резонансного для України скандалу. На особистий авторський смак, має місце своєрідна підміна понять, адже суд будь-якої інстанції розглядає те чи інше питання з юридичної точки зору. Тобто, резонно припустити, що рішення Лозанни буде означати тільки одне - чи були дотримані при винесенні рішень Федерації футболу України та її Апеляційного комітету щодо цього матчу спортивні закони. А там адже купа всяких проблем! Починаючи від «меж прийнятного для суддів переконання, враховуючи серйозність пред'явлених звинувачень» і закінчуючи «нульовий терпимістю».
Ви ж собі теж слабо уявляєте, що шановні арбітри CAS вивчають запис поєдинку львів'ян з харків'янами, а потім годинами діляться враженнями від побаченого? Зрозуміло, звучить нерозумно, тому як напевно суддівське журі працює до сьомого поту над численними томами справи та її цікавинками. Саме з цієї причини остаточне рішення Лозаннського суду - якщо таке, звичайно, побачить світ - можна буде прийняти з неабиякою часткою незадоволеності. Ну не дасть воно відповідь на головне питання! Та й ніхто зараз не дасть. До того ж, погодьтеся: ставлення до того, був там «договірняк» чи ні, у багатьох давно сформувалося (зрозуміло, не на основі перегляду матчу, а більшою мірою за частиною клубних симпатій) і ніяка Лозанна на цей світогляд не вплине.
За всім цим якось не особливо вловлюєш власне футбол, через який, в загалому, і розгорівся весь сир-бор. Але в підсумку на перший план вийшли горезвісна плівка із записом бесіди гравця і президента «Карпат», внутрішнє розслідування львівського клубу, недонесення його результатів до ФФУ і т.д.
Крім того, є повна впевненість в тому, що рішення Лозанни у нашій країні буде сприйнято гостро. Неважливо ким, але незадоволених буде багато. До того наштовхує ряд чинників, найголовніший з яких - неабияке затягування з винесенням вердикту. Нагадаю, «Металіст» свою апеляцію подано 1 листопада 2010 року - без малого три роки тому, - але постанови CAS немає досі. З чим пов'язана мотузка (несвоєчасною сплатою гонорару суддям, складністю справи або ще чим) ми з вами сьогодні навряд чи дізнаємося, але цікаво, чому жодні причини не заважають швейцарському суду виносити рішення в інших справах з питаннях «match fixing».
Наприклад, буквально минулого тижня в турецькій пресі активно мусувалася тема дискваліфікації з єврокубків провідних клубів - «Бешикташа» і «Фенербахче». Серед іншого був відзначений той факт, що крім Туреччини в скандалах з договірними матчами фігурували й інші країни - зокрема, Італія, Португалія, Україна. Але у всіх випадках УЄФА заявляв про те, що мова йде про справи місцевих федерацій, а от з Туреччиною розбирався дуже оперативно. Зрозуміло, гарячим туркам такий стан справ категорично не подобається, але їм не залишається нічого, крім як укотре апелювати до CAS. До речі, зверніть увагу, що першим віце-президентом УЄФА є турків Сенеш Ерзік. Цікаво, у нього просто погано виходить лобіювати інтереси своєї країни або вплив окремих членів організації куди менш істотно, ніж це здається з України?
Ну а востаннє про «справи наших скорботних» нагадали з Франції. Одне з місцевих видань припустило, що Лозанна може підкласти УЄФА важку свиню, якщо вибухне негативним для українських клубів рішенням по ходу Ліги чемпіонів, участь у якій, як відомо, приймає і один із фігурантів скандалу. Ось, мовляв, який удар по іміджу турніру буде, адже доведеться прямо ходу сітку переглядати. Правда, історія з виключенням, а потім і відновленням в ЛЧ «Фенербахче», по репутації Європейського футбольного Союзу б'є, по-моєму, куди сильніше.
Сам же матеріал французьких журналістів начебто пройшов у нас досить спокійно - вилаялися, відбили кілька слів на клавіатурах, та й забули. Проте в «Металісті» вирішили таки взяти бика за роги (у нашому випадку - півня за гребінь, адже ми про галлів) і відповіли досить різкою заявою віце-президента Костянтина Пивоварова. Його позиція, правда, залишилася дещо розмитою - чи то клуб не збирається реагувати на провокації, чи то готовий йти до суду. Хоча, зрозуміло, що «синьо-жовті» дбайливо оберігають свій імідж, що дуже похвально і правильно. Тим більше, напередодні старту в Лізі чемпіонів зайві хвилювання «Металісту» абсолютно ні до чого.
Очікування, як відомо, одна з найбільш ненависних речей в природі, але саме цим нам і належить займатися аж до оголошення рішення CAS. Попередньо необхідно перезарядити батарейки свого терпіння, і бути готовим до того, що це справа доленосним не стане. У будь-якому випадку, боротьба з «договорняками» - це винятково турбота українських футбольних функціонерів. У цьому зв'язку завжди згадується інтерв'ю президента УЄФА Мішеля Платіні польським журналістам напередодні Євро-2012. Тоді на питання про те, чи допоможуть європейські чини полякам у їхніх світлих починаннях боротьби з договірними матчами, француз хіба що плечима знизав - хлопці, це ваші справи.
Наостанок залишається сумно припустити, що при будь-якому результаті справа про матч «Металіст» - «Карпати» навряд чи надасть якесь позитивне вплив на наш футбол. Швидше навіть навпаки. Словесних списів і бравада буде випущено чимало, а за конкретними справами, мабуть, заіржавіє. Втім, нам не звикати.