Ось уже майже два роки в Україні тільки й розмов, що про корупційні скандали у Федерації футболу України, пов’язані з її президентом Анатолієм Коньковим. Два з них набули широкого розголосу у ЗМІ — «відкатна» закупівля пакистанських м’ячів і зникнення великої суми грошей УЄФА, призначених для будівництва в областях футбольних майданчиків. Як наслідок, щоб усе це прояснити, наприкінці минулого року працівники СБУ здійснили обшук у будинку федерації футболу та вилучили звідти відповідну документацію. Однак незабаром такому фінансовому «дерибанові», здається, можна буде покласти край. Український футбол матиме нового керівника. 6 березня за результатами дострокових виборів президента ФФУ аж 37 із 47 колективних членів федерації висловили недовіру Анатолієві Конькову в грудні на конгресі ФФУ.
Спадкоємцями хочуть стати чиновники
- Цікаво, від якого клану тепер матимемо нового керівника? — запитуємо футбольного експерта газети «Галичина» Дмитра Лащука з Печеніжина.
— Після конгресу відразу пролунали голоси, що капітуляція Анатолія Конькова означає цілковиту поразку клану Рината Ахметова, який у 2012-му привів до влади нинішнього президента. Тепер прибічники донецького олігарха заговорили про колишніх людей Григорія Суркіса. Мовляв, спорт номер один вони будуть очищати від корупції.
- Пане Дмитре, як ви думаєте, чи є шанси, що до влади прийде нова сила, аби зробити футбол чеснішим і прозорішим?
— Сказати щось конкретне нині важко, але якщо намагатися бути безстороннім, то наведу слова двомісячної давності зірки київського «Динамо» тренера цієї команди і збірної України Леоніда Буряка: «Мене насторожує той факт, що спадкоємцями Анатолія Конькова хочуть стати переважно чиновники, а не колишні футболісти. Ось хорватським футболом керує відомий в минулому гравець Давор Шукер. В інших країнах федерації очолюють теж «футбольні люди». А в нас усе вирішують чиновники-бюрократи, які не знають футболу ізсередини. Найгірше те, що на високих посадах люди, котрі обіймають їх десятиліттями. Сьогодні вони голосують за Суркіса, завтра — за Конькова, післязавтра — ще за когось. і всі для себе намагаються незаконно щось придбати».
Фундамент — обласні федерації
- Справді, буде важко очищувати футбол, бо тут крутяться великі гроші. Крадуть скрізь. Проте ніде не крадуть так нахабно, як в Україні чи в Росії. А яких змін можна чекати, це, певною мірою, показала передвиборча кампанія із висуненням кандидатів на посаду президента ФФУ.
— Для того, щоб кандидувати на посаду президента ФФУ, обов’язкове висунення бодай одного із 47 колективних членів федерації (було 49 членів, але у зв’язку із загарбанням Криму Росією відпали Сімферополь і Севастополь). Першою офіційне висунення зробила Львівська обласна федерація футболу в особі її голови Ярослава Гресьо.
І якщо стежити за виступами ЗМі, то цю кандидатуру спершу досить позитивно сприйняли і передбачали, що вона має немалі шанси посісти президентське крісло. На одному з українських сайтів Ярослав Гресьо коротко розповів про власне бачення теперішньої ситуації в нашому футболі: «Працювати треба дуже багато. Але основне, на чому б акцентував, — це ситуація з обласними федераціями футболу. Адже на них і базується наш футбол. Це фундамент. Тому поки ми не приділимо належної уваги обласним федераціям, поки не допоможемо їм розвинути інфраструктуру, професіоналізм, великого успіху не досягнемо. У разі перемоги на виборах у моїй команді насамперед має панувати професіоналізм. А професіоналізм, своєю чергою, повинен триматися на двох постулатах — порядність і патріотизм».
- Звичайно, чудові слова, хто від них відмовиться. Задавши такий високий тон передвиборчій кампанії, наступний висуванець не становив великої загрози львів’янину.
— Це профспілковий футбольний діяч Олег Печорний. Найімовірніше, «самозванець», бо його ніхто не висував. А регламент такий, що ніхто не має права просто з власної ініціативи балотуватися на виборах. Як повідомляли ЗМі, Олег Печорний недавно покинув в’язницю, де відсидів за фінансові зловживання, пов’язані із зарплатами і судами футболістів. Тепер він подає себе, як борець із режимом Януковича, який нібито й засадив його за ррати.
- А як Анатолій Коньков? Після грудневого конгресу він заявив, що теж висуватиме свою кандидатуру...
— Зрозумівши, що «зірковий» час уже далеко позаду і шансів перемогти немає жодних, він вгамувався. Міг, звичайно, висунутися хіба що задля проформи, щоби зберегти обличчя.
Коньков офіційно змінив владу
- А далі, пане Дмитре, в рух пішла важка передвиборча артилерія...
— Найперше, йдеться про Андрія Павелка — голову дніпропетровської федерації футболу, нардепа від партії Петра Порошенка і голову бюджетного комітету Верховної Ради. Після грудневого конгресу, очоливши групу з підготовки позачергового грудневого конгресу ФФУ, він жодним чином про своє висунення не згадував, лише заперечив чутки про тісні футбольні стосунки з олігархом Ігорем Коломойським. Крім того, у розмовах підтвердив, що не збирається покидати ВР, а от футбол вимагає багато роботи і часу.
- Однак невдовзі зафігурував серед кандидатів...
— Цього можна було сподіватися, однак один факт обурив футбольну громадськість. Анатолій Коньков, який пішов у відпустку до 6 березня — дня виборів і фактично уже не сяде у президентське крісло, призначив Андрія Павелка виконувачем обов’язків президента, офіційно змінивши владу. «Таке призначення незаконне, — заявив автор першого гола в складі національної збірної України іван Гецко. — Це справжній переворот. Згідно зі статутом ФФУ, якщо президент іде у відпустку, то його заступає віце-президент. Однак члени виконкому не побоялися порушити статут і призначили Павелка тимчасовим президентом. Це ще один доказ того, що в нашому футболі — правила не для всіх. Якщо їх порушують на такому рівні, то як можна вимагати чесної гри від футболістів? До речі, Андрій Павелко ще на початку грудня торік подав у відставку з посади віце-президента ФФУ та члена виконкому, тож на момент свого призначення не мав жодного стосунку до федерації».
- А чому так вчинив Анатолій Коньков, підписавши наказ про незаконне призначення Павелка?
— Подейкують, Коньков передав владу нардепові взамін на гарантії недоторканності. Як ми вже казали, його звинувачують у фінансових махінаціях, а деякі функціонери відверто заявляли, що на Конькова чекає в’язниця, отож, можливо, за відповідного сприяння він і вийде сухим з води.
- Андрій Павелко пішов на порушення статуту, щоб таким чином на виборах, мабуть, використати адмінресурс на свою користь. Він був беззаперечним фаворитом — його підтримували аж 39 із 47 колективних членів ФФУ, але згодом у нього з’явився серйозний суперник...
— Це Маркіян Лубківський, який є радником голови СБУ з питань інформаційної політики і зв’язків з громадськістю, а свого часу очолював комітети «Євро-2012» і «Євробаскет-2015». Кандидатуру Лубківського висунула асоціація «Футбол-Захід» з базуванням в Івано-Франківську і кермуванням з боку Анатолія Ревуцького. Все йшло до гострої боротьби двох, безумовно, основних кандидатів, але несподівано і невмотивовано Маркіян Лубківський і керівник пляжного футболу країни Сергій Харченко знімають свої кандидатури.
У гру вступив олігарх
- Здавалося б, для Андрія Павелка дорога до президентства відкрита, але за кілька днів до закриття висування кандидатур (6 лютого) раптом для всіх — справжня сенсація: у гру вступив олігарх і власник «Дніпра» (причетний також до власності ще кількох футбольних клубів, в тому числі і баскетбольних) й голова Дніпропетровської ОДА ігор Коломойський.
— Спершу таку новину багато хто сприйняв за жарт. Ось слова колишньої зірки київського «Динамо» Степана Решка: «Знаєте, Коломойський — весела людина. Мені здається, що він пожартував. Йому і так є чим займатися. Краще, щоби біля керма ФФУ стала нейтральна людина». Натомість олігарх вважає, що в нього великі заслуги перед українським футболом, і він має намір брати активну участь у виборчій кампанії та боротися за перемогу. Зрештою, всім відомі вплив і фінансові ресурси дніпропетровського мільярдера, тому Андрієві Павелку тепер несолодко, бо останній претендент добряче сплутав йому карти. Тож нині в остаточному списку претендентів на українську футбольну булаву є три кандидатури — Ярослав Гресьо, Андрій Павелко та ігор Коломойський. А напередодні виборів хтось може зняти свою кандидатуру на користь іншого кандидата, і як дотепер з Григорієм Суркісом та Анатолієм Коньковим, вибори пройдуть на безальтернативній основі.
У ролі в. о. до Києва не доберешся
- Пане Дмитре, покиньмо Київ і переберімось в області, де, як сказав кандидат у президенти ФФУ львів’янин Ярослав Гресьо, базується наш футбол і вони є його фундаментом. Коли зважити на те, що регіональні конференції, згідно зі статутами, переобиратимуть своїх керівників у різний час, а наша обласна — позачергова, то відбудеться вона достроково, 28 лютого. Якраз і поведімо розмову про неї. Чому? Після того, як в середині 2013 року подав у відставку Віктор Анушкевичус з посади голови федерації, виконувачем обов’язків призначено першого заступника федерації Тараса Клима. Можемо зазначити: міг би ще почекати кілька місяців до статутних виборів і стати повноправним господарем обласного футболу. Та наразі, здається, не все так просто. До редакції надійшла інформація, хочеться вірити — правдива, що ця поспішність передусім зумовлена виборами президента ФФУ 6 березня. У разі перемоги на них Андрія Павелка і перемоги в нашій області Тараса Клима, Павелко запропонує прикарпатцеві посаду заступника президента ФФУ. Тож щоб до столиці потрапити, потрібно, напевно, все узаконити на місцевому рівні, бо виконувач обов’язків до Києва не добереться. Що скажете з цього приводу?
— Відповіді у мене немає, адже не володію такою інформацією. Заодно хочу додати: якщо президентом ФФУ стане голова бюджетного комітету парламенту Андрій Павелко, то на посаді обласної федерації доречним був би інший кандидат, секретар цього бюджетного комітету — нардеп Володимир Шкварилюк. Розумієте, про що йдеться. Про фінансовий ресурс і реальну допомогу регіонам для розвитку спорту, зокрема футболу.
- Після призначення тимчасовим обласним футбольним керівником Тараса Клима проти нього різко виступив екс-суддя міжнародної категорії, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Мирослав Ступар. Мовляв, до футбольної влади рвуться люди з єдиною метою — отримати певні зиски. «Ось в Івано-Франківську головою федерації поставили Тараса Клима, — сказав в одному з інтерв’ю Мирослав Ступар. — Він примудрився побудувати свій п’ятиповерховий будинок на території федерації футболу області, відкрив ресторан, готель і навіть приватизував частину самого будинку федерації».
— Якщо інформація щодо приватизації частини будинку футболу правдива, то це, звичайно, неправильно. Знаю, колись там було якесь кафе, тепер — щось інше. А кому належить? Не знаю. А стосовно ресторану, готелю і т. п., треба ознайомитися з планом відведення земельної ділянки під будівництво. Хоча й переконаний: усе оформлено відповідно до законодавства.
- Спочатку посаду голови футбольної федерації області сподівалися зайняти троє осіб — Тарас Клим, Володимир Шкварилюк і колишній голова Івано-Франківської ОДА Микола Палійчук, однак останній передумав йти на вибори. А що тепер можете сказати про інших двох кандидатів? Які у них шанси?
— Не секрет, що вже багато років федерацією фактично керує Тарас Клим. У роботі Тараса Петровича є, звичайно, немало недоліків. Один з них вагомий — в області нема професіональної футбольної команди. Є СДЮСШ «Прикарпаття», відділення футболу в спортивних школах області, але юні таланти не мають можливості надалі вдосконалювати свою майстерність у команді високого ігрового рівня. Тому, вважаю, шанси у двох кандидатів рівні.
- Значить, 50 відсотків голосів може набрати і Володимир Шкварилюк. Чи не забагато для нього?
— Вважаю, що не забагато в теперішній ситуації. Тим паче, враховуючи фінансові можливості нардепа як секретаря бюджетного комітету й обіцянки фінансового сприяння.
- Проте тут є великий мінус. Приміром, як голова федерації Володимир Шкварилюк постійно засідатиме у ВР, хто ж тоді реально займатиметься розвитком футболу на Прикарпатті?
— Складно відповісти на таке запитання. Якщо він іде на вибори незважаючи на свою нардепівську зайнятість, то на такий випадок має мати план «Б».
Слухняні й вигідні делегати
- Згідно зі статутом, делегатів на обласну позачергову конференцію повинні висувати на відповідних районних і міських позачергових конференціях. А як на місцях все виглядало насправді?
— Мабуть, обирали в такий спосіб, як у Коломийському районі. На цій конференції я зіткнувся з цікавими речами. Найперше, не витримано часового терміну в 30 днів для висування і затвердження делегатів, бо важливий організаційний захід тут відбувся 4 лютого, а не в січні. По-друге, на моє запитання, як і ким були висунуті троє делегатів на обласну конференцію, заступник голови обласної федерації футболу, він же голова районної федерації сказав, що делегатів нам рекомендувала обласна федерація. Отакої! Виходить, запропонували слухняних і вигідних людей. Власне, натрапили і на злісні порушення статуту, і якщо так проходили конференції в інших регіонах, то це до добра не приведе. Й надалі ми повернемося в минуле: вчора підтримували Анатолія Конькова, а сьогодні піддаємо його нищівній критиці й підтримуємо Андрія Павелка. А кого — завтра? Думаю, після Революції гідності не повинно такого бути.