Давненько виступам збірної України на відповідальних турнірах не передував настільки високий ажіотаж. Хто тільки не міркував про шанси українців на успіх - і тренерський штаб синьо-жовтих, і хокеїсти, і ветерани, які тягнули український хокей на своїх плечах півтора десятиліття. Говорили про нас і суперники - правда, приміром, головний тренер словенців Матьяж Копітар чомусь забув згадати Україну - мабуть вистачило йому зустрічі на торішньому чемпіонаті світу, коли Словенія вперше в своїй історії обіграла нашу команду. Білоруси з нами знайомі ще краще, ніж словенці і, по колишньому маючи в своєму чемпіонаті декілька українських гравців, втягували в дискусію і цих хлопців. Швед Пер Бекман, головний тренер Данії, поставився до України з повагою. Власне кажучи, були у нього на це вагомі підстави: статистика протистоянь говорить на користь синьо-жовтих. До прикладу, в недавніх матчах, що відбулися в останні роки три-чотири українця неодмінно обігрували червоно-білих. Був, до речі, в цій українсько-датської історії і один неприємний для наших момент - чемпіонат світу в Москві, коли Україна програла головний бій попереднього раунду якраз Данії, і відправившись в "релегейшн", розпочала свій шлях вниз: з тих пір ми більше не бачили українців в еліті світового хокею. На відміну від датчан ...
Що ж, історія історією, а сьогоднішній день трохи віддалив нас від господарів олімпійського відбору. Як би там не було, кажучи словами тренера Юрія Гунька та нападника Олега Тимченка, будь-який матч починається з рахунку 0:0. Найцікавіше, що коли стартове вкидання відбулося, а на табло горіли ті самі нулі, українці взяли з місця в кар'єр. Можливо приклад Словенії, яка впевнено обіграла Білорусь, надихнув їх. Але на початку поєдинку саме Україна була ближче до того, щоб швидше позбутися нуля ... хоча б в графі закинутих шайб. Ось Міхнов небезпечно навалювався на п'ятак, але упустив момент кидка, перед цим - непоганий пресинг в зоні атаки в більшості ...
Але поступово Данія перехопила ініціативу і тепер уже українцям довелося більше діяти на відбій. Каруселі в нашій зоні показали, що данці як мінімум цікавіше виглядають в творенні, швидше наших приймають рішення, а також більш концентровано підходять до розіграшу шайби. Одного разу впевнено увійшов у гру Напненко врятувала штанга, а трохи пізніше українці відчули міць суперника, граючи в меншості. Але рахунок був відкритий в рівних складах - Петрухно втратив свого гравця за воротами, і на п'ятаку українців стало жарко: серія добивань і відскоків і диск зрадницьки перелітає стрічечку по повітрю. Принаймні, напевно саме цей факт змусив відео-гол суддю повідомити рефері, що взяття воріт відбулося - 1:0.
Перерва аніскільки не змінив суті гри - в одному з епізодів правила порушив Бондарєв. Здавалося ми вистоїмо і цього разу, але черговий провал біля своїх воріт і габаритні Шторм з Гріною знову запалюють червоне світло за спиною Напненка. Українці могли відповісти практично відразу, коли Квітченко по флангу вкотився в зону і мав як мінімум секунд 5, щоб оцінити ситуацію. Як варіант - дати в центр на партнера, а можна було кинути. Але кинути поточніше! Максим потрапив прямо в захист єдиного НХЛовці на олімпійському відборі Фредеріка Андерсена. До слова, молодий голкіпер діяв упевнено протяг всього поєдинку. А під завісу періоду, коли дограти до чергової сирени залишалося секунди три, стався момент, який, цілком можливо, суттєво вплинув на подальший хід поєдинку. У гармидері біля лавки України виявилося кілька гравців з обох сторін. Шафаренко навіщось придавив коліном опинившогося на льоду суперника ... рефері який знаходився поруч зреагував миттєво - 5 +20. Все це дуже нагадало момент з таким же видаленням на київському етапі кваліфікації, коли проштрафився Матерухін, перебрав з емоціями під час виконання силового. Тільки тоді суперник був явно слабший, на нашому боці були і трибуни, а головне - українці програвав в одну шайбу, а не дві. Хто знає, можливо саме сил, залишених нашими хлопцями у вбивстві великого більшості Данії, і не вистачило для фінального штурму. Що й казати, якщо в третьому періоді, українці лише один (!) раз змусили вступити в гру Андерсена за допомогою кидка. Видалення Йенсена на екваторі третьої 20-хвилинки не допомогло підопічним Куликова. Фактично данці догравали матч, а наші марно намагалися відзначитися хоча б раз.
Звітний поєдинок дав нам кілька відповідей на питання про боєздатність цієї команди: в нашої збірної явно дефіцит креативних гравців, які можуть взяти гру на себе і з допомогою індивідуальних дій не тільки загострити ситуацію, але і витиснути з неї максимум. Ще одне слабке місце - оборона. Радує лише те, що наші хлопці дійсно не тушувалися в силовий грі, чіплялися і дійсно боролися за результат. А ще порадував голкіпер - Напненко, незважаючи на невелику кількість ігрової практики явно не схибив, кілька разів виручаючи команду.
Що ж, завтра для українців настане вирішальний момент - або пан, або пропав. Чи зуміємо ми обіграти білорусів в офіційних матчах вперше за 20 років, дізнаємося зовсім скоро ...
Данія - Україна 2:0 (1:0, 1:0, 0:0)
Шайби: 15:15 Шторм (Мадсен, Й. Йенсен) - 1:0; 25:00 Грін (Шторм, Мадсен - більш) - 2:0
Воротарі: Андерсен - Напненко
Кидки: 25 - 22
Штраф: 12 - 31