Україна – Ізраїль 2:0 (1:0).
14 серпня. Київ. НСК «Олімпійський». Арбітр: Іван Кружляк (Словаччина).
Україна: П’ятов, Федецький, Кучер, Шевчук (В.Мандзюк, 90), Ракицький, Тимощук (Дедечко, 46), Гусєв (Ковпак, 80), Коноплянка (Хомченовський, 46), Ротань, Девіч (Селезнев, 46), Едмар (Гречишкін, 85). Тренер – Михайло Фоменко.
Ізраїль: Ават, Шпунгін, Бен-Хаїм, Меліксон, Натхо (Бенаюн,72), Каяль (Езра, 46), Бен Басат, Шехтер (Рафаелов, 61), Йєйні (Раді, 46), Ґершон, Тібі (Кейнан, 86). Тренер – Елі Ґуттман.
Гол: Ротань (29), Селезнев (71).
Цю гру супроводжували вісті з бойових тилів. Адже варто звернути увагу на відверте протистояння на лінії «Шахтар» - «Динамо», яке переросло у зухвалу пропозицію сильнішого перехопити у слабкішого футболіста, який у свою чергу не проти зміни середовища. Бо там виявляється забагато неприємних запахів, а сама команда розівчилася грати у футбол. Нарешті завис замок над справою договірнОГО (!) матчу, який дорого обійшовся винуватцям злочинного синдикату. Далі ще цікавіше з 26-ти викликаних тренером Фоменком футболістів п’ятеро перебрались до ескулапів, а улюблені заняття перенесли на невизначені терміни. Проте, хочеться вірити, що з цієї непростої ситуації пан Фоменко знайде правильний вихід і зуміє підготувати команду до надскладних матчів на дорозі до Бразилії. Випромінюючи спокій і впевненість наставник вірить, що спільними зусиллями українцям вдасться подолати ці проблеми. Тай ми сподіваємось, що дощ, який падав цього вечора над Києвом сприятиме вимиванню цих помилок, а сприятиме очищенню від непотребу.
А зараз гра задля розваги.
Елі Ґуттман не приховував побачити цікавий поєдинок. Мабуть, більше коштом українців. Тренерське бажання підтримали українці і вже на 5-й хвилині Федецький поборовся з суперниками і на великій швидкості зумів закинути м’яча у карний майданчик. У боротьбі з тіл євреїв і українського серба виникла своєрідна вежа, а м’яч по-зрадницьки вдарився об руку Девіча. Цей епізод не пройшов повз увагу арбітра. Невдовзі отримав хороший шанс забити гол Девіч, але Марко не вдалося реалізувати свою перевагу над воротарем.
Проте в моменті, коли Девіч видряпав м’яча в центрі поля у Каяла, який обрізався, а Марко стрімголов кинувся на ворота Авата. Продовження атаки заслуговує внесення її до футбольних підручників. Девіч не став випробовувати долю, залучив до атака свого одноклубника Едмара. Бразильський українець швидко зметикував, що до чого відпасував м’яча на Ротаня, який уже очікував на передачу. Підступний удар Руслана у проти хід воротаря і Україна повела в рахунку. Гол-шедевр!
Українці розігралися. Атаки давалися легко і не вимушено. Ось, що значить приплив енергії. І хлопці Фоменка вдруге могли вийти вперед. Розіграли хорошу контратаку. Коноплянка відпасував м’яча на хід Шевчуку і В’ячеслав, не відчуваючи на собі вантажу своїх 34 років, з легкістю завдав удару. М’яч летів вздовж лінії воріт і без нагляду, а на зустріч йому мчав Гусєв. Олег у падінні намагався дотягнутися до м’яча, але його ноги виявились …короткими. Момент втрачено.
Тайм завершився небезпечною атакою ізраїльтян. Начудили наші захисники. Каяль опинився один перед П’ятовим. Проте спокій і витриманість Андрія виявились високими і український воротар зловив м’яча у руки.
У перерві тренер Фоменко провів три заміни. Одним гравцям хотів дати перепочити, а інших провірити у грі. Цікаво, що свій дебют відзначило двоє футболістів з «Ворскли» - Дедечко і з «Зорі» - Хомченовський, але гри не зіпсували.
Незважаючи на дощ і суперника українці продовжували гнути свою ігрову лінію. Атакували великими силами. Близьким до результативного удару був Євген Селезнев. Однак передача була виконана, мабуть на Болта, тому дніпропетровець м’яча не наздогнав.
Але Євген з поля не пішов без свого гола. Бразилець Едмар все таки не даремно клопотав про отримання українського паспорта. Єдмар уже «прописався» у складі української національної команди і почувається себе у ній, немов риба у воді. Тому й організував копію першого гола. Цього разу видав ювелірну передачу на Селезнева. А Євген довів, що з гольовим чуттям у нього повний порядок. Забив гол і Україна повела 2:0.
Після цього Михайло Фоменко, потираючи руки, провів ще кілька замін. Українці, не збавляючи темпу, довели свою перевагу до логічного завершення.
Здивовані глядачі затяжним дощем невтомно підтримували свою команду, яка на їхніх очах продовжувала своє відродження. Це відчуття свіжості почерку парадоксально підсилював склад команди Фоменка.
Звитяжний відрізок матчу українці зіграли так, як нам би цього хотілося повторити у матчах з Англією і Польщею, своїми головними конкурентами до чемпіонату світу.