Україна – Туреччина 8:0 (3:0)
13 вересня 2014 р. 18:00. Стадіон «Арена Львів».
Суддя: Рім Хуссейн (Німеччина).
Україна: Самсон (к), Басанська, Котик, Пекур, Бойченко (Яковишин, 58), Дятел, Романенко, Овдійчук (Корнієвець, 71), Андрущак, Лишафай, Василюк (Кравець, 67). Тренер – Анатолій Чанцев.
Туреччина: Чаґлар, Чорлу, Караґенч, Белджі, Карабулут, Есен (Нурлу, 60), Дефтерлі (к), Кара (Деніз, 81), Ураз, Думан (Ґьоксу, 60), Ерол. Тренер – Суат Окяр.
Україна – Туреччина – 8:0
Голи: Романенко (33), Бойченко (43, 44, 53), Яковишин (67, 69, 77), Дятел (80).
Попредження: Басанська (2), Василюк (51) – Ерол (16), Кара (4).
Те, що українки наполегливо готувалися до гри з туркенями ніхто й не заперечує. Для жіночої команди наступила пора відповідальних матчів. Проте підопічні Анатолія Куцева жили не тільки самим футболом. Наші красуні перед від’їздом до Львова відвідали в одному з київських шпиталів наших військовослужбовців, які ціною своєї крові захищали кордони України на землях Донбасу від російської навали, підкріпленої місцевими терористами. А вже у Львові у день відповідальної гри дівчата відвідали кілька львівських церков і навіть завітали до римо-католицької катедри. Безперечно, що випрошували миру для нашої країни і щасливого життя для себе, а вже потім перемоги для команди.
Спершу цей матч планувалося провести на стадіоні «Україна», однак після «тестів» виявилось, що газон ще не готовий витримувати навантаження. Виручила, як завжди «Арена Львів». До речі, навантаження на новий львівський стадіон цього року, як ніколи величезне. Свої домашні матчі тут проводять «Металург» і «Шахтар» з Донецька, «Карпати» зі Львова. А тепер ще й національні команди та «Металіст» і «Шахтар» свої єврокубкові поєдинки. Так, що не даремно будувався цей стадіон-красень.
Матч розпочався з красивої атаки українок. Оля Овдійчук на великій швидкості залишила за собою Караґенч і вивела на ударну позицію Віру Дятел. Та воротар Чоґлар випередила українку в боротьбі за м’яча. А з двох швидких попереджень Оля Басанська виконала грубий підкат проти Арзу Карабулут. Згодом відзначилась і Фатма Кара.
Після цього підопічні тренера Куцева, атакуючи не могли «зняти замок», який туркені повісили на своїх воротах. Та, як кажуть українці «Вода камінь точить». Так сталося й з турецькою командою. До речі, на післяматчевій прес-конференції тренер Туреччини зазначив, що не варто дивуватися поставі його гравців. Адже більшість з них навіть не входять до резервних у своїх клубних командах.
Атаки Бойченко і Овдійчук користі не приносили, як і Пекур з далекої відстані. Огризнулись і туркені. Кара у парі з Ураз вийшли на ворота українок. Та, дякувати Богу і Катерині Самсон, капітан нашої команди врятувала свої ворота.
А після цього був фестиваль на львівський арені голів у виконанні «блакитно-жовтих». На 33-й хв. Тяня Романенко впіймала на помилці Думан і прицільним ударом у дальній кут відправила м’яча повз воротаря Туреччини – 1:0.
Тимчасова мовчанка тривала до 45-ї хв. Бойченко на протязі двох хвилин довела перевагу українок до 3:0. Стало веселіше.
Після перерви гра розбалансувалась. Особливо у складі команди Туреччини. На 53-й хв. Оля Бойченко відзначилась своїм третім, а командним четвертим голом.
Через 9 хвилин Віра Дятел обіграла Ерол у і змусила Ґьоксу виймати м’яча з сітки воріт. Минає ще через 4 хв. і туркень рятує поперечина. Снайпер Ія Андрущак позбавлена голу. Та після розіграшу кутового помилилась Чаґлар і Оксана Яковишин скерувала снаряд у ціль.
Глядачі розгубились у підрахунку результату. Добре, що диктор-інформатор Андрій Антонюк доніс не чисельній публіці, що Україна веде з Туреччиною 6:0. Красота. Але ще не кінець байки, яка стала правдою.
На 69-й хв. Яковишин, зі свіжими силами, побігла за дублем і їй вдався хороший удар. Через 8 хв. Оксана повторила досягнення Бойченко.
Останньою відзначилась Віра Дятел, яка з першої хвилини запрацювала на свій гол. 8:0 на користь України.
Отож, українки вдруге перемогли суперника з таким астрономічним рахунком. Хоча до рекордної «дев’ятки» забракло дещиці щастя.
Але не це важливо. Бо одразу по завершенні цього поєдинку журналісти закидали українського наставника питаннями на кшталт «Де прийматимете Уельс»? – «Незнаю!», - щиро відповідав пан Анатолій. «А у Львові»?, - прозвучало наступне питання. – «Хотів би, але від мене у цій ситуації нічого не залежить», бідкався тренер.
Отак перед відповідальною грою з британками українки залишились заручниками фінансової ситуації. Бо 17 вересня «Арена Львів» прийматиме матч Ліги Європи «Металіст» - «Трабзонспор».
Одним словом все як у Верховній Раді, де здебільшого окрім говоріння, діла не багато.