Паверлiфтер Роман Мартиненко привiз "золото" чемпiонату Європи та поставив новий рекорд у жимi лежачи
23-рiчний спортсмен виборов перше мiсце чемпiонату, а у своїй короннiй вправi побив європейський рекорд -- хлопець витис у жимi лежачи 250 кiлограмiв! А в сумi трьох загальних вправ пiдняв 842,5 кiлограма -- це в десять разiв бiльше, нiж важить сам спортсмен!
- Вiтаємо з перемогою! Уже перевiв дух пiсля змагань?
- Дякую! Я задоволений своїм результатом, хоч змагання були непростими для мене. Чемпiонат зiбрав 150 найсильнiших паверлiфтерiв Європи. Конкуренцiя була неабияка, тож права на помилку чи слабкiсть я не мав. У присiданнi зi штангою я пiдняв 327,5 кiлограма, перевершив iнших учасникiв, далi був жим лежачи, i знову найкращий результат -- 250 кiло, а от у тязi я не зумiв стати першим -- взяв лише 265 кiлограмiв. Та попри це, в сумi показав 842,5 -- i перемiг iнших суперникiв. Однак зараз я не вiдпочиваю -- адже вже у травнi їду на чемпiонат свiту з жиму лежачи.
- Це твоя коронна вправа. Адже саме в жимi лежачи ти побив рекорд Європи...
- Так. До слова, торiк на чемпiонатi свiту я поставив рекорд Європи у цiй же вправi -- витис 246 кiлограмiв, а тепер перевершив себе ще на чотири кiлограми i став автором нового рекорду. Признаюсь, що цей рекорд був моєю метою. Я до нього готувався наполегливо. Щоденнi тренування по три-чотири години таки дали результат!
- Як ти вирiшив зайнятись таким видом спорту?
- Все вiдбулось випадково. Я спершу займався боксом. Але штанги та гантелi у тренажерному залi дуже мене вабили. (Усмiхається). I я спробував себе у цьому, а потiм вiдчув, що це моє.
- А як рiднi, друзi -- схвалюють твоє заняття паверлiфтингом?
- Спершу батьки були не надто захопленi. Мовляв, як це -- пiсля школи й одразу ж у спорт? Але коли я здобув звання майстра спорту мiжнародного класу, то почали ставитись серйозно. Зараз вони дуже мене пiдтримують. Коли чемпiонат Європи транслювали по телебаченню, то перед екраном телевiзора зiбралась уся родина. А пiсля оголошення результатiв батьки подзвонили, почали вiтати i розплакались. Менi було вкрай приємно, адже я розумiв, що це сльози радостi! Пощастило менi й з дiвчиною, адже вона також паверлiфтер, тож прекрасно мене розумiє. До слова, саме спорт нас i звiв. (Усмiхається).
