Привіт, панове!
Оновлюю блог "Професіональний бокс з Василем Танкевичем" статтею, яка сьогодні вийшла в "Газеті по-українськи".
На Олімпіаді в Лондоні Україна підтвердила статус найсильнішої боксерської держави у світі. Наші хлопці завоювали дві золоті, срібну і дві бронзові медалі, перемігши в неофіційному командному заліку. Позаду України опинилися Велика Британія (2-1-1), Куба (2-0-2), Казахстан (1-1-1), Росія (1-0-3). Вперше на одних Іграх двоє українських боксерів стали чемпіонами. А Василь Ломаченко став першим українським боксером – дворазовим олімпійським чемпіоном, до того ж у різних вагових категоріях – до 57 кг і до 60 кг. Феноменальний виступ українців аналізує московський тренер з боксу Ігор Смольянов, 33 роки.
Загальна оцінка
Збірна України виступила на п'ять з плюсом. Радує дивовижний і рідкісний факт стабільності та прогресу. Що в цілому позитивно характеризує і Федерацію боксу України за відсутність корупції, адже часто на Олімпійські ігри потрапляють не найкращі представники країни. Слід також відзначити неабияку функціональну підготовку кожного українського боксера.
Василь Ломаченко. 24 роки. Олімпійський чемпіон у вазі до 60 кг.
Хоч і говорили про важкий півфінал Василя (з кубинцем Толедо – 14:11 – "ГПУ"), мені так не здалося. У всіх боях він був кращий за своїх суперників рівно на стільки, на скільки було треба. Все це тільки тому, що Ломаченко був психологічно готовий і впевнений у своїй перемозі. Скажу простіше: він переріс аматорський бокс.
Олександр Усик. 25 років. Олімпійський чемпіон у вазі до 91 кг.
Поряд з Ломаченком Усик є одним із найбільш холоднокровних боксерів. Олександр – розумний, тактично грамотний боксер. Володіючи незвичайною силою, він усе ж не піддається емоціям і не вступає в розмін з росіянином Бетербієвим у чвертьфіналі. І це допомагає йому бути більш точним. У той же час з болгарином Пулєвим у півфіналі зовсім інша картина і жорсткий нокдаун останнього. Усик не вкладається в усі удари, не витрачаючи даремно сили, зосереджений на захисті і амплітуда його ударів коротка - в результаті перемога у фіналі над розмашистим і зарядженим італійцем Руссо.
Денис Берінчик. 24 роки. Срібний призер у вазі до 64 кг.
Бокс Берінчика подобається всім. Як і було сказано українськими коментаторами - козацький дух, левове серце. В цьому Денис Берінчик. Важко атакувати, при цьому безупинно використовуючи тільки силові удари. Це за межею людських можливостей. Дуже вже Берінчик гарячий, але в цьому його суть. Проблема лише в одному: він так хоче бити, що інколи забуває захищатися.
Олександр Гвоздик. 25 років. Бронзовий призер у вазі до 81 кг.
Однозначно Гвоздика обікрали у півфіналі з казахом Ніязимбетовим. Ймовірно такі питання вирішуються на рівні держав і Олександр став їхньою жертвою. Цей напівважковаговик дуже легкий на ногах, елегантний і при цьому володіє гострим ударом і різноманітністю технічного арсеналу. Він повинен був битися у фіналі. І саме такі боксери як Гвоздик отримують Кубок Вела Баркера (приз, який вручають найбільш технічному боксерові Олімпійських ігор – "ГПУ").
Тарас Шелестюк. 26 років. Бронзовий призер у вазі до 69 кг.
Дуже своєрідний боксер, трохи тягучий і з некласичною траєкторією ударів. Можливо саме через ці відмінності судді можуть до нього мати упереджене ставлення. Але в останньому раунді свого півфінального бою він однозначно вирвав перемогу, але у господаря ігор (судді віддали перемогу британцеві Евансу з рахунком 11:10 – "ГПУ").
Євген Хитров. 23 роки. Вибув на стадії 1/8 фіналу після скандального суддівського рішення.
Звичайно, Хитрова засудили. І особливо неприємно, що британець Огого повірив у свою перемогу. Цей грабіж тільки виявив кращі сторони чудового українського хлопця, його безкорисливе ставлення до життя і цілковиту незлобивість. Насправді Хитров заслуговував "золота" Олімпійських ігор. Я впевнений, що в профі його вже не засудять. Адже його суперники не будуть підніматися з настилу рингу до закінчення відліку.
Перспективи у професіональному боксі
Я б відзначив Хитрова, Берінчика, Гвоздика і Ломаченка. Ці хлопці наженуть остраху на професіональному ринзі. А ось Усика хочеться залишити поки на аматорському ринзі. Гадаю, він може принести ще одне олімпійське золото.
З повагою, Василь Танкевич