Розмова з Василем Козарем, головним тренером «Галичанки» Львівська гандбольна «Галичанка» 1-2 лютого боротиметься у розіграші Кубка Європейської гандбольної федерації. На жаль, виступити в рідних стінах дівчата не зможуть, оскільки у Львові жоден із залів не відповідає вимогам ЄГФ. На стадії 1/16 фіналу Кубка ЄГФ «Галичанка» в Ужгороді змагатиметься із херсонською «Дніпрянкою».
У розмові з журналістом «Газети» головний тренер львівської команди Василь Козар не приховував розчарування результатами жеребкування.
— Пане Василю, які завдання перед «Галичанкою» стоять на єврокубку?
— Торік, коли подали заявку на єврокубок, бачили тільки одне завдання — участь. Ми тоді планували проводити лише виїзні ігри, адже у Львові немає залу, що відповідав би вимогам Європейської федерації. Про всяк випадок внесли в нашу заявку як домашню арену майданчик в Ужгороді. Це місто розташовано близько до кордону із європейськими країнами, а це мало б нам допомогти зекономити кошти на логістиці суддів. Однак випадок звів нас в 1/16 фіналу з іншою українською командою — херсонською «Дніпрянкою». Якби грали з іноземним колективом, то б відразу відмовилися від домашніх ігор. Тоді «Галичанка» оплатила б тільки витрати на дорогу, інші видатки були б проблемою сторони, яка приймала б. А так доведеться йти на непередбачувані витрати. Наше завдання — пройти в 1/8 фіналу. На цій стадії будемо грати з якоюсь європейською командою, матимемо нагоду порівняти наш рівень гри та підготовки з європейським. Будемо вчитися, набиратися досвіду, якого нам так бракує. Хоча, хочу наголосити, не вперше беремо участь у міжнародних турнірах, попередні матчі засвідчили, що ми здатні конкурувати з європейськими суперниками.
— Які позиції нашого клубного гандболу в Європі?
— Уже дуже давно наші команди не піднімалися в єврокубках вище за 1/8 фіналу. Цей факт адекватно відображає рівень нашого гандболу. Українська збірна, залучаючи гравців, які виступають в іноземних командах, ще є конкурентоспроможною, а ось на клубному рівні ми суттєво відстали від Європи. У стані виживання клубам складно конкурувати. «Галичанці» поталанило, тому що ми ближче, порівняно з іншими українськими командами, до Європи. Отож маємо можливість змагатися на міжнародних турнірах. Це дозволяє нам прогресувати.
— Вихід «Галичанки» до чвертьфіналу буде сенсацією?
— Так, безперечно. Подивився на інші пари в 1/16 фіналу і зрозумів: немає в них нічого особливого, з усіма можна боротися. Хоча пройти «Дніпрянку» буде непросто. В цю команду повернулися досвідченні гравці, а тому херсонські дівчата є грізними опонентками.
— За вихід до наступної стадії передбачено преміальні?
— Ні, в нашій ситуації про преміальні говорити годі. Ледве назбируємо кошти на проведення цього етапу. Як казав раніше, ми хотіли грати на виїзді. А тепер змушені їхати в Ужгород, витрачати гроші не тільки на дорогу, а й на проживання, харчування гравців та оренду залу. Думали зекономити на суддях, сподівалися, що Європейська федерація призначить арбітрів зі Словаччини чи Угорщини: ми заощадили б на дорожніх витратах суддів. Але ЄГФ на наші ігри призначила арбітрів з Азербайджану, а це значні витратити на переліт. Європейські гандбольні чиновники, схоже, вирішили, що Азербайджан поряд з Україною.
— Порівняно з минулим сезоном, фінансова ситуація в «Галичанці» поліпшилася?
— Так. Є люди, які підставили нам своє плече.
— Виступ в єврокубках для Ваших підопічних є можливістю засвітитися й отримати хорошу пропозицію від іноземного клубу?
— На сьогодні це вже не актуально для наших дівчат, їх і так знають в Європі, вони встигли показатися на різних турнірах. Тому вони не є «темними конячками».
— Хтось із Ваших підопічних планує переїхати за кордон?
— Рейдерська атака на «Галичанку» триває постійно. Всі чекають, щоб у нас почалися фінансові проблеми, щоб розкупити гравців. «Галичанка» таке вже колись пережила. Тоді клуб не мав грошей, і досвідчених гравців розпродали. Хтось на цьому нажився — є така категорія підлих людей. Вони й зараз сподіваються, що зможуть влаштувати такий розпродаж. Але наразі усе під контролем, ситуація стабільна.