У футболі, як і у житті, немає нічого постійного. Цю життєву формулу добре усвідомлює ветеран львівського футболу Віктор Никитюк, якому сьогодні, 31 березня, виповнилось шість десятків років з Дня народження. Тож просимо Вас, Вікторе Івановичу, прийняти наші найкращі поздоровлення з цієї нагоди.
Футбольні ази цей спортсмен починав брати на одному із житомирських дворів. Згодом місцевий дитячий тренер Микола Живов взяв на «олівець» цього, не за роками, кремезного юнака. Далі тренери Ігор Водоп’янов з Віктором Жиліним довели Никитюка з житомирського «Автомобіліста» аж до складу київського «Динамо». Щоправда в столиці України Віктор, не зважаючи на золоту медаль у складі дублерів, не затримався з причини …проходження військової служби. У травні 1973 р. його скерували на службу до львівського СКА. Але і тут не обійшлося без конфузу. Адже на той час усі радянські військові колективи, з метою …секретності, змінили свої місця дислокації. Зокрема, армійці Львова «засвітились» у Луцьку, де Никитюк провів сезони 1973-75 у місцевому СК. Щойно 30 липня 1975 року Віктор Никитюк написав заяву на ім’я тренера львівських «Карпат» Юста Е.Е. Однак у перший рік перебування у цій команді новобранець «зелено-білих» далі ігор за дублерів не просунуся. Конкуренція за місце в основі була неабияка. Бо пробитися через «сито» Поточняка, Рифяка, Сирова, Чорби, Герега чи Бондаренка виявилось неможливим завданням.
І все ж у найуспішніший чемпіонський 1976 рік Никитюк вперше у складі «Карпат» вийшов у матчі проти команди «Крила Рад» (Куйбишев) 10 квітня. Володимир Данилюк, кращий бомбардир в історії «Карпат» ще у першому таймі забезпечив партнерам потрібний результат, – забив 2 голи. А коли до кінця матчу залишалося 3 хвилини тренер Юст «кинув» у басейн Никитюка. Віктор замінив Кікотя. Цієї, як і наступні 16 матчів оборонець не зіпсував. А на фініші сезону разом з партнерами готувався до призового місця, на яке до останнього туру претендували «Карпати». Однак в останніх 6 матчах команда заміть 12 очок набрала лише 5 і пропустила поперед себе «Торпедо», «Динамо» Київ і Тбілісі. Самі ж після домашньої поразки з ленінградським «Зенітом» зазнали нищівної поразки, розпрощались з мрією про медалі. Можливо тому, що у цій грі не виступав Никитюк.
Не кращим чином розвивалася кар’єра Никитюка і 1977 року. Після двох виїзних поразок з «Араратом» (0:1) і «Нефтчі» (0:2), у яких Віктор відіграв по 90 хвилин, глядачі більше його у складі «Карпат». Було не просто, але двадцятитрирічний спортсмен не здавався. Довго. Врешті аж 30 квітня 1978 року, відігравши два кубкові матчі, Никитюк написав нову заяву Юсту. Цього разу такого змісту: «У зв’язку з тим, що мене не використовують в матчах основного складу, прошу звільнити з футбольної команди «Карпати».
1980 рік Віктор провів у команді СКА (Львів), де на його рахунку знайшлося 34 армійські матчі та 1 гол.
Значно веселішою кар’єрою стали виступи за СКА «Карпати» (Л). У сезонах 1982-83 Віктор у першості Союзу відіграв 78 матчів, у яких забив 6 голів. Був ще один кубковий поєдинок. Після чого наш ювіляр відправився у Німеччину, де продовжив свою кар’єру у складах любительських команд.
Далі розпочалася тренерська робота цього вимогливого наставника, найчастіше у дуеті з своїм товаришем Юрієм Дубровним. Никитюк тренував такі команди Львівщини, як «Галичина» (Дрогобич) 1991/92; «Електрон» (Мостиська) 1993; «Авангард» (Жидачів) 1994; Газовик» (Комарне) 1997/2001; «Газовик-Скала» (Стрий) 2001; ФК «Рава» (Рава-Руська) 2002. Трудився пан Никитюк і на посаді тренера-викладача у ЛСДЮШОР-4 в роках 2010/11. Однак через не задовільний стан здоров’я змушений був піддатися щасливому втручанню медиків у свій організм і взяти вимушену перерву, яка триває досі.
Ігрова характеристика цього майстра шкіряного м’яча коротка, але яскрава. Никитюк головою завдавав такого сильного удару, ніби ногою. Був фізично сильним і витривалим гравцем. Хороший персональник. За роки проведені у футболі Віктор Никитюк виступав у складі молодіжної збірної СРСР (1974), 1 раз приміряв золоту медаль чемпіона СРСР серед дублюючих складів, 5 разів був чемпіоном Збройних сил СРСР і 1 раз став переможцем української зони у другій лізі. 01 жовтня 1976 року Федерація футболу СРСР відзначила цього майстра присвоєнням йому звання майстра спорту СРСР.
А ми від себе додаємо Вам, пане Никитюк міцного здоров’я і багато життєвої радості!
Мар’яна ШАЛА