У сербській Суботиці 8-10 січня збірна України з волейболу серед спортсменок віком до 18-ти років боролася за путівку до фінальної частини чемпіонату Європи. У складі команди виступали три волейболістки тернопільської Галичанки-ТНЕУ: Олена Стасівська, Вероніка Дельрос та Марина Мельниченко, - повідомляє «Волейбол Тернопільщини». Також як помічник тренера збірної у Сербії був головний тренер «Галичанки» Андрій Романович.
До групи В, де змагалась наші волейболістки, увійшли також представниці Сербії, Швейцарії та Франції. За регламентом, після попередніх ігор виходить з групи лише одна команда, а три команди із восьми, які зайняли друге місце, потрапляють у фінал за кращими показниками. Ігри за участі української збірної пройшли з такими результатами: 8 січня – Україна – Франція – 3:1 (25-14, 21-25, 25-12, 25-21); 9 січня – Україна – Сербія 0:3 (15-25, 10-25, 11-25); 10 січня – Швейцарія – Україна – 1:3 (24-26, 24-26, 25-21, 20-25).
У підсумку Україна посіла друге місце у групі і, на жаль, не потрапила до трійки кращих за показниками. Таким чином, наша збірна не змогла продовжити змагання турніру. А перше місце тут отримала команда Сербії.
Ось що розповіла про виступ українських волейболісток у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 2015 головний тренер жіночої збірної України (U-18) Ольга Датій в інтерв’ю прес-службі Федерації волейболу України.
- Ольго Германівно, ваша оцінку виступу команду у змаганнях?
- Для збірної України цього віку це перший виступ на змаганнях такого рівня, і ми при програли тільки Сербії в доволі сильній групі. Тож показаним результатом я задоволена.
Гадаю, що зі збірною Сербії можна грати. Зараз ще не готові – сербська команда грає вже по-дорослому, у складі – чемпіонки Європи серед волейболісток 1996 року. Нам, звісно, треба дуже і дуже багато працювати, щоб конкурувати з цим суперником. У цьому зв’язку – побажання до тренерів: віддавати гравців до збірної у період підготовки хоча б на збір раніше. Зараз чотири волейболістки потрапили у табір збірної лише за десять днів до старту відбіркового турніру, а це замало. Прийшлося дізнаватися, що вони вміють, вже у процесі підготовки, тож лише в третьому матчі команда досягла певного рівня зіграності.
- В чому збірній України слід додати, щоб конкурувати, наприклад, зі збірної Сербії?
- Більшою мірою, над блоком. В цьому елементі ми провалилася повністю. В решті ми боролися більш-менш на рівних.
- В технічному плані сильно поступаємося?
- Поступаємося. І в технічному, і в тактичному відношенні. Та й фізичні дані у сербок цікавіше – у складі чотири гравці зростом 190 см.
- Що позитивного відзначите за підсумками виступу у відбірковому турнірі?
- Дівчатка під час підготовки та виступу здружилися, у нас дійсно є команда. Це перший позитивний момент. Також слід відзначити, що гравці основного складу мають практично рівноцінну заміну, хоча звісно деяким з них не вистачає ігрового досвіду. Ще один позитив – характер волейболісток, який вони проявили під час ігор. Вже в першому матчі, з Францією, мої підопічні боролися та в заключному, зі швейцарками, незважаючи на поразку від господарок, теж. Так, вони на «більше-менше» перемогли в першому сеті, у другому, програючи 20:23, виграли. Тож в цілому, достойно виступили на тому рівні, на якому були підготовлені.
- Які подальші плани у юніорської збірної?
- Я тільки знаю, що за календарем у листопаді-грудні турніри EEVZA. І все. Більше ніякої інформації я не маю.
- Тож збірна десять місяців збиратиметься не буде?
- Скажу більше. Вісім вихованок білоцерківського спортліцею в цьому році закінчують навчання, і де вони буду далі, складно сказати. Якщо потраплять в хороші клуби, добре, ні – ми можемо втратити перспективних волейболісток. Так, наприклад, на початку 2000-х вісім вихованок спортліцею – 1986-1988 років народження взяв черкаський «Круг», і всі вони стали професіональними гравцями. Але зараз в інституту дублів немає, та й вища ліга, де вони могли б виступати, в нинішньому сезоні чомусь не проводиться.
Тож зараз є велике питання: «Як зберегти цю збірну?». Треба зацікавити перспективних волейболісток, щоб вони залишилися в Україні, а не поїхали в іншу країну.
Якщо наше нове спортивне керівництво приділятиме дитячому спорту увагу, виділятиме фінансування, та діти не залишатимуть країну. Треба повертатися обличчям до ДЮСШ. Не буде фундаменту, не буде ніяких результатів.