«Карпати» - «Динамо» - 0:1. Суддя – Ярослав Козик (Мукачеве)
2-га хвилина. Простріл справа від Сергія Зеньова киянин Домаґой Віда, котрий перебував неподалік в межах власного карного майданчика, перервав з допомогою руки. Арбітр пенальті не призначив.
Мирослав Ступар: Не хочу бути категоричним і казати, що суддя мав поступити так і не інакше. З професійної точки зору рішення арбітра в цьому епізоді має бути відмінним від того, про яке в один голос говорили експерти програм «Про футбол» і «Великий футбол». Одні й другі безапеляційно визнали, що у ворота «Динамо» треба було призначати пенальті. Більшість вимог, якими арбітри керуються при призначенні одинадцятиметрових, під цю ситуацію не підпадають. Перше – Віда не грав рукою, бо відстань між ним і Зеньовим складала приблизно метр. Цю ситуацію класифікує ж такий термін, як несподіваний м’яч. Можемо сміливо говорити, що Віда не встиг прибрати руки, хоча з повтору бачимо, що Домаґой намагався це зробити. Врешті м’яч таки знайшов зап’ястя динамівського футболіста.
Дискутувати можна лишень з приводу положення руки. Не вважаю, що воно – абсолютно природнє. В сучасному футболі більшість оборонців в таких ситуаціях намагаються ховати руки за спину. Вони розуміють, що м’яч може знайти руку випадково, але не кожен суддя поставиться до цього з розумінням. І арбітра, який в схожих з цією львівською ситуацією призначить пенальті, теж сміливо можна виправдати. Тому, якби Козик вказав на позначку, я б теж намагався його захистити. Гравець такого рівня як Віда має розуміти, що в таких ситуаціях рук в сторону розводити не треба.
Сергій Шебек: Момент дискусійний, цікавий. Думки стосовно цього епізоду розділилися. Одні вважають, що це одинадцятиметровий, інші кажуть, що Козик вчинив вірно. Я теж прийму сторону арбітра. При призначенні одинадцятиметрових ударів треба враховувати кілька критеріїв: відстань між тим, хто подавав і тим, хто оборонявся – вона була маленькою; природність положення рук – Віда, передбачаючи подачу, виставив у бік ліву ногу й, відповідно, щоб утримати рівновагу, виставив в сторону праву руку; динамівець намагався прибрати руку, але не встиг цього зробити. Виходить, маємо близьку відстань, м’яч знайшов руку, а не навпаки, гравець грав без умислу і положення правиці було природнім. Хоча загалом момент для прийняття суддівського рішення дуже складний.
25-та хвилина. Після передачі від Олександра Гладкого львів’янин Михайло Кополовець вривався на швидкості у штрафний майданчик гостей зліва, проте впав, намагаючись проскочити Домаґоя Віду. Свисток судді знову промовчав.
Мирослав Ступар: Якщо оцінювати ситуацію з тієї камери, яка знімала мачт з трибун, то падіння Кополовця відбулося не без допомоги Віди. Але з-за воріт видно, що хорватський оборонець «Динамо» зіграв у м’яч першим. До честі Кополовця, після матчу, коли Михайло давав інтерв’ю, він не сказав, що його збили, а апелював тілки до епізоду з рукою Віди. Суперники поборолися по-чоловічому, а карпатівець впав після контакту з ногою Віди вже тоді, коли до м’яча дістатися він не міг. Це не порушення.
Сергій Шебек: Обидва гравці до м’яча встигали приблизно одночасно і з повтору з-за воріт видно, що першим у м’яч встиг зіграти все ж Віда. Якби було навпаки і Кополовець встиг проткнути м’яч собі на хід – це був би пенальті. Оскільки ж першим до «кулі» встиг Віда, то Кополовець перевалився через його ногу за інерцію. Тому в цьому епізоді рішення Козика підтримую повністю.
42-га хвилина. Оборонець «Карпат» Павло Ксьонз, прокинувши м’яч собі на хід, намагався на швидкості пройти Домаґоя Віду і вибігти на побачення з Максимом Ковалем, проте до м’яча через падіння не добрався. Арбітр попередив хорвата.
Сергій Шебек: Віда взагалі не зачіпав Ксьонза. Гравець «Карпат» впав, втративши на великій швидкості рівновагу. Вважаю, що Віда отримав попередження незаслужено.
76-га хвилина. Львів’янин Семір Штіліч з центральної зони кинув у прорив Михайла Кополовця. Той втікав на швидкості від Тараса Михалика, але звільнитися ваід опіки суперника не зміг, бо під час контактної боротьби впав. Рефері показав динамівцю попередження, яке було для нього другим.
Сергій Шебек: Справедливе рішення арбітра. Кополовець встиг до м’яча першим, Михалик біг позаду і невеликий поштовх у спину зробив. Це – зрив проникаючої атаки і справедливе друге попередження для Тараса. Якби Кополовець біг не в напрямку кутового прапорця, а по центру, то динамівець отримав би пряму червону картку.
Мирослав Ступар: Кополовець після матчу правильно сказав, що в цьому епізоді була боротьба, але в запалі цієї боротьби він не міг бачити рухів рукою з боку Михалика. Може, не міг навіть відчути поштовху в спину. З повтору чітко видно, що Тарас суперника в спину все ж підштовхнув. Попередження справедливе. Вердикт Козика я підтримую. Навпаки ж помилковим вважаю жовту картку для Міґела Велозу. Арбітр не помітив, що спершу Ігор Худо’бяк, засадивши суперникові плечем у груди, порушив правила проти Євгена Селіна. Велозу сфолив на капітані «Карпат» лише після того. Тобто, фіксувати вартувало первинне порушення з боку Худоб’яка.