Ярослав Захаревич зробив чималий внесок в осінній серії матчів тернопільської "Ниви", був лідером команди і значно посприяв здобуттю очок нашою командою.
Екс-гравець Ниви дав інтерв’ю Інтернет-ресурсу karacool.com.ua, у якому розповів про те, як на його подальшій кар’єрі відбилося перебування у Тернополі, а також багато чого іншого.
- Як виникло питання про перехід до команди "Нива" (Тернопіль) і які завдання ставилися перед тобою? Що це було - заслання? :)
- Ні, це було не заслання, так життя склалося. А загалом я туди їхав тільки з однією метою - грати у футбол, і мені були важливі не умови і ніщо інше. Я приїхав, мені дуже сподобалося місто, загальна атмосфера.
- Яким був приїзд?
- Коли приїхав у Тернопіль, мені батько допоміг, приїхав зі мною, допоміг зняти квартиру. Тиждень пожив зі мною. Першу ніч ми з ним ночували на базі. Він дуже мені допоміг. Я не думав взагалі ні про що, крім основного.
- Яким був дебют?
- Приємно згадати цей матч. Я вийшов вперше за “Ниву” у матчі з "Прикарпаттям". Ми виграли...
-Із приїздом у Тернопіль змінився зміст твоєї гри. В "Арсеналі" - гравці високого конкурентного рівня. Ти потрапив у команду нижчу за класом і прийшлося брати на себе ініціативу, ставати лідером команди, брати на себе більше, ніж до цього. Які відчуття?
- Я дійсно тренувався в "Арсеналі" з першою командою. Але в основному грав за дубль, виходив лише кілька разів за першу команду. У грі змінилося інше. Тернопіль, перша ліга - це зовсім інший рівень, ніж чемпіонат дублерів. Там вже грають дорослі "мужики" і все набагато цікавіше. Ходять люди на футбол, підтримують, йде боротьба за очки, потрібен результат. Було дуже цікаво грати. У чемпіонаті дублерів йде тренувальний процес, граєш, щоб підвищувати майстерність, а тут є за що боротися.
- У складі "Ниви" ти забив гол "Дністру". Це був перший твій гол за "дорослі" склади. Пам’ятаєш, як це було?
- Це була моя третя гра і так вийшло, що вона була дуже важлива, ми підійшли до матчу нарешті в оптимальній формі. А гол як я забив? Ну, гол спонтанний. М’яч у центрі поля підхопив, обіграв декількох гравців і вдало пробив. Так вийшло. Вийшло вдало... Ми саме виграли тоді 2:0. Це була перемога дуже важлива.
- Чи стежиш за матчами "Ниви" і що позитивного залишилося від тернопільського періоду?
- Уважно стежу, залишилося усе дуже позитивне. Мені сподобалося грати у футбол у Тернополі, була підібрана гарна команда, хороший тренер, як на мене, дуже гарна людина.
Дуже сподобалося місто. Дуже. Я із задоволенням туди хочу поїхати в гості. Став - незабутній. Взагалі дуже подобається Західна Україна, люди, їх доброзичливість.
Зараз вся команда розійшлася. Багато, хто грали, роз’їхалися по інших командах. Зараз я знаю, що грає молодь. Бажаю їм успіхів. Думаю, що вони будуть набиратися досвіду і добавлятимуть у грі.
- Ти почав регулярно виходити в основному складі за "Арсенал". Розраховував, що так буде?
- Мене запросили на збори в Туреччину за першу команду "Арсеналу". Я все робив, що від мене залежить, працював на повну, щоб завоювати довіру тренера. Він мені довірив, я вийшов проти "Карпат", дуже вдячний йому за цю довіру і намагатимуся виправдовувати його довіру і надалі. Не підводити.
- Хочеться спитати про збірну України. Ти викликався на збори молодіжки і зіграв за збірну Сербії. Що це для тебе значить? Чи є якісь плани щодо збірної? Попереду Euro 2012. Це буде гарний період, коли ти, будучи молодим, вже матимеш і досвід, і амбіції. Чи є щодо збірної потаємні бажання :) ?
- Та, це було більше для статистики (сміється).
Ну, по-перше, мені було дуже приємно, що мене викликали. Я тоді грав у клубі в основному за дублюючий склад. З першою командою тільки тренувався, а свою спроможність доказував хіба що в матчах за дублерів і мене викликали на товариську гру так, потренуватися. Я вийшов, зіграв 5 хвилин і після цього збірна для мене закінчилася. Але в майбутньому мені б дуже хотілося грати за збірну України. Для цього потрібно все робити в клубі, що від мене залежить, а там уже час покаже, чи заслуговую, чи ні.
- Ще трохи про "Ниву". В команди була (є) складна фінансова ситуація: десь недораховувалися зарплати, десь обмежували фінансово футболістів. Який був всередині колективу психологічний стан і чи могли вказані фактори вплинути на якість гри, результати матчів? Чи все-таки причина негативних результатів десь у недостачі майстерності, десь невезінні, можливо, у деяких випадках у суддівських помилках?
- У першому колі у Тернополі була досить гарна команда. Перш за все всі думали про футбол. Звичайно, фінанси необхідні, якщо ставиться мета, якої потрібно досягати. Але хлопці - молодці, билися, можна сказати, за своє ім’я, билися за "Ниву" і переживали за результат. У деяких матчах нам трохи не пощастило. З суддівством іноді було негаразд, у другому таймі часом не вистачало зібраності в кінцівці. А загалом, звичайно, фінансування - немало важливий фактор. Можна лише сказати, що футболісти терпіли цю фінансову скруту і билися, боролися.
- Загалом про футбольну ситуацію у Тернополі. Стадіон, уболівальники... Які враження від футбольного Тернополя?
- Враження були просто супер. Це був дійсно рівень підтримки. Уболівальники підтримують команду. Стадіон дуже гарний. Я грав задля уболівальників. Такої атмосфери я ще ніде не відчував. У більшості до того моменту я грав за дублери. І стільки уболівальників, тисячі три щоразу, і всі підтримують так щиро. Дуже приємні люди - тернополяни. Стадіон - просто супер. Місто теж дуже гарне.
- Ну, насправді стадіон вже старенький, ще потребує реконструкції.
- Я не думав про те, що стадіон старенький. Мені дуже подобалося, що там було якось дуже затишно. Плюс підтримка, я тільки ради цього був готовий "рвать і метать", ради підтримки, такого ажіотажу. На ігри дублерів мало хто ходить. А заради уболівальників хочеться грати.
- Про особисте життя. Чим ти любиш займатися, які інтереси, де вчишся?. Хобі?
Люблю волейбол, пляжний волейбол, літо проводжу переважно на озері. Настільний теніс, більярд. Загалом те, що і більшість футболістів люблять.
Люблю море. Рибалку. Ну, без рибалки ніяк...
Дівчат люблю. (сміється)
- Чи відчуваєш якісь переваги як футболіст прем’єр-ліги?
- Ні-ні. Я не така людина. Спочатку треба досягти певного рівня. Про "зіркову хворобу" зараз не можна говорити і близько. Саме зараз треба інтенсивно працювати і "вигризати своє місце під сонцем".
- Тобто футбол - пріоритет і плани - досягти максимуму?
- Так, у мене футбол на першому місці з дитинства. Мій батько - фанат футболу. Так що в мене все життя пов’язане з футболом і більш важливого у житті, крім цього, не бачу.
- Про "Ниву" поговорили. Зараз граєшув Прем’єр лізі. Які враження?
- Дуже сподобалася гра у Львові ("Карпати" - "Арсенал2 - 3:3). Ми мали вигравати і прикро, що зіграли в нічию. Ще вразила підтримка уболівальниками своєї команди у Львові. Вразила "Донбас-Арена". Таких стадіонів я ще не бачив. Коли приїхали, було передматчеве тренування. Враження - просто супер. Побільше б таких стадіонів і побільше б на таких стадіонах грати...
- Що хочеш побажати своїй колишній команді “Ниві”, уболівальникам, гравцям...
- Хочу побажати хлопцям, щоб вони билися до кінця, радували своїх уболівальників, які їх палко підтримують, бажаю удачі, щоб чіплялися за очки, щоб усе у команді внормувалося, щоб налагодилося фінансування клубу. Уболівальникам - щоб їх улюблена команда залишилися у першій лізі і, думаю, усе буде гаразд...
https://karacool.com.ua/