На останній хвилині матчу з «Дніпром» стадіон полегшено зітхнув і нагородив Євгена Боровика порцією аплодисментів. А все тому, що воротар виграв футбольний булліт і врятував «Карпати» від ймовірної поразки. Зрештою, голкіпер неодноразово вступав у гру протягом всієї зустрічі і вже традиційно якісно виконував свою роботу. Втім це не вберегло господарів від двох пропущених голів. У причинах такої ситуації спробував розібратися воротар «левів».
– Євгене, як оціниш недільну битву з «Дніпром»?
– У мене залишилися двоякі враження. Спочатку все складалося для нас добре, потім ситуація перевернулася з ніг на голову. Добре, що гра закінчилася саме так. В кінці матчу могли знову пропустити і в підсумку залишитися без набраних очок.
– Якщо врахувати те, що відбувалося на полі, то можна сказати, що результат по грі?
– Матч завершився внічию, значить так і мало бути. Думаю, це оптимальний і справедливий підсумок.
– Коли три гравці суперника виходили на твої ворота наприкінці гри, здавалося, що попереду – найгірше. Про що ти думав у той момент, коли Кочергін завдавав удар?
– Я думав передусім про те, що треба виручити команду (посміхається). Напевно, інших думок у мене в той момент не було.
– В чому секрет цього сейву?
– Мабуть, особливих секретів немає. Просто не став гадати до останнього. Залишився стояти на ногах... Якби завалився, то гравець «Дніпра» виконав би удар в інший кут. А я зблизився, можливо, трохи налякав його. У цій ситуації він просто закрив очі і бив навмання.
– Що відчуває воротар, коли витягує такі удари?
– Задоволення! Радіє, що вдалося допомогти команді у непростому епізоді.
– В роздягальні хлопці не акцентували увагу на цьому моменті?
– У нас був не найкращий настрій, тому ніхто не наголошував на цьому.
– В інтерв’ю Ігор Худоб’як висловив припущення: «Якби не Боровик і Нестеров з Дитятьєвим у певних моментах, то «Карпати» поступилися б».
– Така у нас робота. Захисники і воротар повинні рятувати ворота і думати про оборону. Це нормально, коли ти допомагаєш партнерам. А вони у відповідь йдуть вперед і забивають голи. Це елемент взаємодоповнення в колективі.
– На післяматчевій прес-конференції Олег Дулуб сказав, що у нього були зауваження до настрою команди ще перед поєдинком...
– Мені важко сказати. Тренеру завжди видніше. У нас вчора був вихідний. Можливо, сьогодні будемо з’ясовувати, в чому справа. Проведемо теорію і зробимо акцент на власних помилках.
– У грі з «Дніпром» ви пропустили стільки ж голів, скільки у попередніх шести поєдинках. В чому справа?
– Це футбол, кожен матч – особливий по-своєму. Тому кожен суперник може перемогти і зробити сюрприз. Взяти до прикладу «Чорноморець», який здолав «Шахтар». Команда Паулу Фонсеки в цьому сезоні ще не програвала. А одеситам вдалося здобути три пункти у грі з «гірниками».
– Воротар «Дніпра» Андрій Лунін розповідав, що свого часу тренувався з тобою. Які у тебе враження від гри молодшого колеги?
– Це перспективний хлопчина. Певний період часу я знаходився без команди і підтримував форму з молодіжною командою «Дніпра». Це було роки два тому після виступів у запорізькому «Металурзі». Команду очолював Дмитро Михайленко разом з тим тренерським штабом, який зараз працює з основою. Воротарями займався Микола Медін. Лунін, здається, ще в Академії навчався. Вже тоді було помітно, що у хлопця хороші дані. Тому бажаю йому лише добра і стабільного кар’єрного зросту.
– Попереду у вас гра з «Ворсклою». Чого очікуєте від зустрічі в Полтаві?
– Зараз прохідних матчів немає, на одній нозі нікого не обіграєш. Докладемо максимум зусиль, щоб здобути на виїзді очки.
– Особливість професії футболіста є такою, що доводиться грати поєдинки, незважаючи на свята. З «Ворсклою» зустрічаєтеся у Великодню Суботу.
– Добре, що не на сам Великдень. Деякі ж команди у неділю грають. Великдень – світле і хороше свято. Наступного дня вже будемо у Львові, тому сподіваюся, що вийде відсвяткувати і сходити до церкви.