Андрій Ткачук: "Не розумію "Карпати", навіщо мене тримати?"

07 лютого 17:30
Переглядів: 305
ткачук

Уперше Андрій приїхав до Львова та приєднався до «зелено-білих» іще в далекому 2005-му. За цей час він пробився до основного колективу, виступаючи спочатку за другу команду карпатівців. Була також і оренда до київського «Арсеналу». Останній рік для Ткачука видався насиченим. Улітку повернувся зі столиці та відразу потрапив до «списку 19-ти», хто не погодився на умови функціонерів клубу. Далі, щоправда, вдалося домовитися про виступи за львів’ян і навіть заслужити капітанську пов’язку. Узимку обговорення подальшої співпраці не мало позитивного вирішення, тому знову захисник оминув підготовку команди. Відтак причин поспілкуватись із Андрієм в «УФ» вистачало.

— Андрію, нині «Карпати» поїхали на другі збори до Туреччини. Натомість стосовно вас з’явилась інформація, що з вами не змогли продовжити контракт, відтак тренуєтесь із дублем. Можете пояснити, чому все склалось саме так?

— Внесу ясність, бо усе доволі банально: просто не зійшлись у деяких нюансах трудового договору. Мені пропонували одні умови, я ж розраховую на інші. Відтак, що залишалося робити? Вирішили спільно з клубом, що займатися подальшим обговоренням співпраці немає сенсу.

— Доволі дивною здається ця ситуація, особливо на тлі літніх обставин у львівському ФК. Пригадую, тоді ви також потрапили до списку гравців, які не відбули з головною командою на збори до Словенії. Хоча незабаром усе ж знайшли спільну мову з керівництвом і приєдналися до партнерів. Цього разу не вдалось?

— Додам, що влітку ми не підписували новий контракт і не перепідписували вже чинний. Виходить так, що мені просто дозволили цей сезон зіграти на умовах, що були обумовлені в угоді. Узимку, як розумієте, нічого нового не сталось.

— Тому лише через непродовження контракту зараз ви не в Туреччині?

— Так, лише через це. Відчуваю, що перебуваю у хороших кондиціях, і зміг би ще допомогти колективу. Мене навіть хотів залишити Олександр Севидов, але керівництво сказало своє вирішальне слово…

— Можу припустити, що на вас уже виходили представники різних клубів, тому більш-менш орієнтуєтеся, де зможете виступати наступного сезону. Чи йдеться про перехід улітку?

— Звичайно, мені вже телефонували та пропонували поповнити лави деякі команди з української прем’єр-ліги. Проте розумію, що в мене для цього є ще чотири місяці, відтак не поспішаю з вибором. Треба все добре обміркувати, а вже потім можна переходити до конкретних дій та, можливо, підписувати попередній контракт. А поки що не розумію «Карпати», навіщо мене тримати? Гаразд, якби ще дозволили дограти до завершення дії договору. А так, платити зарплатню футболісту, на якого вони не розраховують — не збагну цього. Тим паче, зважаючи на те, скільки років я віддав «Карпатам», прожив у Львові. Наостанок, дали бодай вільного агента…

— Вам дали чітко зрозуміти, що взимку вас ніхто не відпустить? Про розірвання контракту чи оренду мова не йде?

— На жаль, цього й близько немає. Можу процитувати слова, що мені були сказані: «У тебе залишається ще чотири місяці за контрактом, однак на тебе ми, в принципі, не розраховуємо. Відповідно, якщо не приймеш наші умови при продовженні контракту, на збори не їдеш». Після цього розмови про те, щоби мене зараз відпустити, не було.

— Повертаючись до теми подальшої кар’єри. Пропозиції були лише з України?

— Та не лише. Були також дзвінки з-за кордону. Але який сенс детальніше про це говорити, якщо ще не вирішив, де саме продовжуватиму свою кар’єру?

— Як думаєте, коли визначитесь із вибором своєї майбутньої команди?

— Зрозумійте, мені не варто миттєво щось вирішувати. Наскільки розумію, в «Карпатах» теж не планують одразу віддати мені документи, а триматимуть до останнього дня. Поки що залишається лише тренуватись із молодіжним складом. Коли я зроблю свій вибір, про це, найвірогідніше, знатимуть усі.

— Не переймаєтеся, що можете «здати» в ігровому плані? Матчі рівня дубля та молодіжки далекі від прем’єр-ліги…

— Звісно. Це зовсім інший рівень. Але, знову ж таки, що мені ще залишається робити? Це все ж таки краще, ніж узагалі нічого, тобто бути без ігрової практики. Це ж львівський клуб не дає грати в основній команді, а не я так захотів. Од мене тут нічого не залежить, я просто виконую всі пункти контракту: все, що мені говорять, я роблю.

— У вас витримали нерви в такій ситуації? Не кожен зможе прожити у Львові майже дев’ять років, бути капітаном, а нині витерпіти таке ставлення.

— Знаєте, моя думка щодо цього неоднозначна. Із іншого боку, я був готовий до того, що так складеться ситуація. Уявляв собі, які умови пропонуватиме мені керівництво. Проте, як ви вже сказали, грати у Львові дев’ять років і відчувати до себе таке ставлення, зрозуміло, що це засмучує. Однак не все так погано: скоро зможу познайомитись із новим містом, спізнатися з тутешніми людьми та футболістами. Мені, сподіваюся, це піде на користь.

— Зроблю висновок, що в майбутнє ви дивитесь із оптимізмом?

— Авжеж. Якщо би дивився на все лише з негативної сторони, то, мабуть, закінчував би професійні виступи. Думаю, що попереду — мій найкращий етап у кар’єрі. До того ж, мені лише 26 років — ще грати й грати. Маю надію, що рости мені також є куди.

— Погоджуся, ще років п’ять так точно можете пограти на найвищому рівні.

— Сподіваюся на це. Просто я рано почав грати на цьому рівні, тому всі думають, що мені вже за 30. А насправді до такого рубежу ще далеко, хоча й зіграв достатньо матчів у вищій лізі.

— Обираючи новий колектив, що вважатимете визначальним фактором?

— Передусім, важлива стабільність. Хочу підписати довготерміновий кон­тракт, який повністю виконуватиметься з обох сторін. Змінювати клуб і місто щопівроку — це не для мене. Відтак волію спокійно грати та отримувати від футболу насолоду.

— Стабільність пов’язана із одру­женням?

— Саме так. В грудні одружився з львів’янкою. Але так, як у нас немає свого житла у Львові, то житимемо там, де виступатиму.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити