Стаття розміщена в рамках блогу : Крижане мереживо
Позаминулої неділі завершився другий етап серії Гран-Прі з фігурного катання - Skate Canada International 2017, що цьогоріч відбувався у місті Реджайна, Канада. Канадці Тесса Вірчу / Скотт Моір стали переможцями танцювального турніру.
Кейтлін Уівер / Ендрю Поже, Тесса Вірчу / Скотт Моір, Меддісон Хаббл / Закарі Донахью
Традиційно для етапів гран-прі, у змаганнях з танців на льоду брали участь десять дуетів. Безперечні хедлайнери Skate Canada 2017 олімпійські чемпіони 2010 року, срібні призери Олімпійських ігор 2014 року, триразові чемпіони світу Тесса Вірчу та Скотт Мойр з Канади. Колеги Тесси та Скотта за збірною - Кейтлін Уівер / Ендрю Поже, переможці Фіналів Серії Гран-Прі, призери чемпіонатів світу, та молодий дует Керолей Суссе / Шейн Файрус. Дві американські пари Меддісон Хабб з Закарі Донахью та Кейтлін Хаваєк / Жан-Люк Бейкер, Кавіта Лоренц та Йоті Поліцоакіс з Німеччини, Олівія Смарт і Андреа Діас з Іспанії, росіяни Алла Лобода та Павло Дрозд, поляки Наталія Калішек та Максим Сподирєв, Аліса Агафона та Альпер Учар, що представляють Туреччину.
Тесса Вірчу та Скотт Моір
Переможцями очікувано стали найбільш титуловані танцюристи на льоду нашого часу Тесса Вірчу та Скотт Мойр, які після Олімпіади в Сочі брали дворічну перерву і минулого сезону продовжили змагальну кар’єру.
За короткий танець канадійці отримали надзвичайно високі оцінки - 82, 68 бали, з яких 43, 91 - оцінка за техніку та 38, 77 - за компоненти. Усі елементи було виконано на четвертий рівень, хоча й при перегляді кинулося у вічі, що твізли були не бездоганними. Щодо оцінок за компоненти, то кожен з них (навички катання, переходи між елементами, презентація програми, композиція програми, інтерпретація музики/таймінг) був оцінений у більш ніж 9,5 балів (максимум 10). Протокол суддів у частині презентації програми рясніє десятками.
У короткому танці цього сезону - тема латиноамериканських ритмів, а обов’язковими для усіх є визначені кроки румби. Тесса та Скотт для свого танцю обрали дещо незвичний варіант - мікс композицій The Rolling Stones, Eagles, Santana. Три уривки різної музики в деяких моментах у програмі видаються не надто гармонійними, від цього може виникати, на мій погляд, дещо розфрагментоване сприйняття програми. Це відчуття підсилюють й костюми пари з принтом та великою кількістю блискіток, що є традиційними для латиноамериканських танців, але, разом з тим, дещо дисонують з обраною музикою та тим образом дуету, як пари дуже делікатної та вивіреною у стилі, що вже склався за їх тривалу кар’єру.
Доволі несподіваним є вибір теми для довільного танцю - саундтрек з фільму “Мулен Руж”, раніше таких сюжетних та драматично-ігрових програм у Тесси та Скотта не було. Оцінки за довільний танець теж надзвичайно високі 117, 18. Всі технічні елементи - четвертого рівня, окрім доріжок, які оцінені третій рівнем. Та на деяких елементах відчувається ще брак легкості та точності, але потрібно пам’ятати, що сезон лише починається. За компоненти можна знайти вісімнадцять десяток від суддів.
Після повернення до великого спорту Тесса та Скотт змінили тренерську команду (до 2014 року тренувалися у Марини Зуєвої, з 2016 - у групі Дюбрей та Лозона). Нові наставники, судячи з усього, дають абсолютну свободу вибору дуету. І хоча попереднього та поточного сезону канадська пара отримує такі високі оцінки, яких раніше не мала ніколи, проте мені видається, що підхід до програм - це крок назад. Маю на увазі як технічне наповнення танців, роботу між елементами, так і змістовний бік програм.
Залишу тут риторичну фразу, але якось дивно та прикро, коли пара, що вигравала Олімпійські Ігри у 20-22 роки під 5 концерт Малера, змінювала підхід до латини на льоду, робила модерну та нетривіальну для фігурного катання постановку Кармен, підводила певні підсуки у Сочі під музику Скрябіна та Глазунова, для свого, найбільш ймовірно, останнього сезону у спорті, який є до того ж олімпійським, обирає такий типовий та “заїжджений”, тисячі разів бачений на льоду саундтрек….
Кейтлін Уівер та Ендрю Поже
Ще одна канадська пара - Кейтлін Уівер та Ендрю Поже, - стали другими ( треті - у довільному танці). У короткому танці всі елементи оцінено четвертим рівнем, лише паралельна доріжка кроків - на третій рівень. Цікаво, що на твізах Кейтлін помітною є неточність на третьому твізлі, проте у суддівських протоколах можна побачити, що виконання цього елементу було оцінено на + 1,29 бала до базової вартості.
Це знову ж таки риторичне питання про лояльність домашнього суддівства.
Щодо самого танцю, то він, на мій погляд, є абсолютно у стилі програм пари - як завжди емоційно, досить скупо технічно, з нетипово “сухим” для канадських танців на льоду катанням. Постановка, з одного боку, цілком непогана, а, з іншого боку, у пам’яті залишається лише квіткова сукня Кейтлін та те, що музика була приємною.
З довільним танцем цієї пари - дуже цікава ситуація. На місцевому турнірі у Канаді фігуристи демонстрували танець на музику з балету Арама Хачатуряна “Спартак”, хорегорафом-постановником якого була Лорі Нікол. Кейтлін та Ендрю доволі добре влилися у цю програму, постановка підкреслювала фактурність спортсменів, проте вже до першого етапу Гран-Прі за порадою свого тренера Миколи Морозова Уівер й Поже для виступів у поточному сезоні повернули свій старий танець, з яким вони виступали 5 років тому у сезоні 2011/2012. Так, свого часу, танець для пари став “проривним”, закріпивши за танцюристами статус пари топ-5 чемпіонату світу та претендентів на медалі, але це було 5 років тому, танці на льоду з того часу відчутно змінилися.
У Канаді Кейтлін та Ендрю більше, ніж належить, часу витратили на одну з підтримок і отримали бал штрафу від технічних спеціалістів. В результаті поступилися у довільному танці другим місцем американському танцювальному дуету.
На початку цього олімпійського циклу друга канадська пара кілька разів ставала призером чемпіонатів світу та перемагала у Фіналах Гран-Прі, результати останньго сезону засвідчують, що зараз пара бореться не за подіум головних турнірів, а радше за Топ-5.
Меддісон Хаббелл та Закарі Донахью
Меддісон Хаббелл та Закарі Донахью посіли третє місце. У короткому танці фігуристи демонструють, на відміну від більшості фігуристів, не льодову інтерпретацію бальних танців, а радше танець на морському узбережжі під латиноамериканські мотиви. Цим дуже добре виділяються. Технічна оцінка за короткий танець - майже така сама як у Уівер / Поже, та і загалом у короткому танці від другого місця їх відділяло трохи більше одного балу. Як на мене, якби справа відбувалася на нейтральній території, а не у Канаді Хаббел / Донахью обійшли б канадців, все таки навички катання у них набагато сильніші, а саме катання на турнірі було чистішим.
Для довільного танцю американці обрали дві композиції “Across the Sky” Instrumental by Rag N'Bone Man та “Caught Out in the Rain” by Beth Hart. Блюзовий мотив чудово гармоніює з плавник та тягучим катанням пари, що час від часу манерою рухатися нагадує котів. Програма виглядає достатньо “вкатано” вже тепер, технічною оцінкою переможцям Медісон та Закарі програли близько одного балу.
Номінально Хаббелл та Донахью - третій номер американської танцювальної збірної, проте на минулому чемпіонаті світу після короткого танцю вони мали найкращий результат з американських дуетів, і лише падіння в довільному танці не дозволило їх отримати бронзу. Пара - сильна, і не виключаю можливості, що за медаль Олімпійських Ігор боротимуться саме вони.
Ще один американський дует Кейтлін Хаваєк / Жан-Люк Бейкер у Канаді стали четвертими, росіяни Алла Лобада / Павло Дрозд, які проводять перший дорослий сезон, - п’ятими, іспанці Олівія Смарт та Андреа Діас - шості, Керолей Суссе / Шейн Файрус з Канади - шості, Кавіта Лоренц та Йоті Поліцоакіс з Німеччини - восьмі, поляки Наталія Калішек / Максим Сподирєв - дев'яті, Аліса Агафонова / Альпер Учар - десяті.