Стаття розміщена в рамках блогу : Крижане мереживо
Минулої неділі завершився другий етап серії Гран-Прі з фігурного катання - Skate Canada International 2017, що цьогоріч відбувався у місті Реджайна, Канада. Кейтлін Осмонд з Канади стала переможницею у дисципліні жіночого одиночного катання.
Марія Сотскова, Кейтлін Осмонд, Ешлі Вагнер
Як і у випадку з турніром серед чоловіків-одиночників, змагання серед одиночниць зацікавили ще на етапі перегляду списку учасниць. Власне, як і у випадку з чоловічим турніром, з самого початку було зрозуміло, що не варто очікувати боротьби “не на життя, а на смерть” між конкурентками, але точно можна було розраховувати на виступи багатьох своєрідних, особливих та унікальних спортсменок. Так, серед них: Кейтлін Осмонд, срібна призерка чемпіонату світу 2017 з Канади, американка Ешлі Вагнер, срібна призерка чемпіонату світу 2016, дві сильні росіянки Анна Погорілая, бронзова призерка чемпіонату світу 2016, кілька разова призерка чемпіонатів Європи, та призерка етапів минулорічної серії Гран-Прі, призерка чемпіонату світу серед юніорів Марія Сотскова, ще по дві фігуристки зі США - національна чемпіонка Карен Чен та Кортні Хікс, та із Канади - Елейн Шартран та Ларкін Остмен, дві представниці Японії - призерка чемпіонату світу серед юніорів Марін Хонда та призерка Чемпіонатів чотирьох континентів Ріка Хонго, фігуристка з Франції Лорін Лекавальє та Кайлані Крейн з Австралії, що на етапі виступає замість італійки Роберти Родег’єро, яка знялася з турніру.
Переможницею стала господиня змагань канадійка Кейтлін Осмонд. На літніх змаганнях фігуристка демонструвала нову для цього сезону програму під композицію Summertime, проте вже до повноцінного початку сезону Кейтлін повернулася до минулорічної короткої програми на музику Edith Piaf. На турнірі у Реджайні Осмонд у короткій програмі успішно впоралася із запланованим технічним контентом: розпочала із каскаду “потрійний фліп - потрійний тулуп”, далі - потрійний лутц і вже у другій половині програми - подвійний аксель. Усі обертання технічна бригада оцінила максимально можливим четвертим рівнем складності, а доріжку кроків - третім.
Я хоч і не є прихильницею практики катати одній ті самі програми по кілька сезонів, але у випадку з Осмонд рада поверненню до минулорічної короткої. Програма прекрасно поставлена, хореографічно та артистично обіграно всі музичні акценти та нюанси композиції Піаф, це легко сприймається глядачами та глядачками, і що головне - неймовірно пасує до атлетичного, але в той же час жіночного та грайливого стилю Кейтлін Осмонд.
У довільній програмі під музику з балету “Лебедине озеро” Чайковського Осмонд не була бездоганною. Розпочала із помилки на виході із каскаду, яка спричинила пониження оцінки за елемент на 1, 4 бала. У другій половині програми Кейтлін замість потрійного фліпа виконала подвійний, а з подвійного акселя впала. Також одне з обертань та доріжка кроків оцінені третій рівнем складності. Оцінки за компоненти високі, особливо за презентацію програми та інтерпретацію музики - вище 9 балів.
Довільна програма Осмонд також допомагає розкритися її найкращим спортивним рисам. Музика Чайковсього підсилює широке та амплітудне катання і високі стрибки канадійки, а впізнаванність композиції фактично будь-якою аудиторію дозволятиме на змаганнях отримувати підтримку оплесками від глядачів та глядачок. Щодо постановки, то відчутно, що більше натхнення шукали у фільмі Дарона Аронофські “Чорний лебідь”, ніж у балеті, звідси, очевидно, доволі багато драматизму.
Думається, що у лютому на Олімпійських іграх Кейтлін Осмонд буде головною конкуреткою росіянок у боротьбі за золото, якщо зуміє наростити стабільність. Зазвичай фігуристка добре катається у короткій програмі та допускає багато помилок у довільній, що, зрештою, і сталося на цьому турнірі. Також за складністю технічного контенту Осмонд наразі поступається Євгенії Медвєдєвій та Аліні Загітовій.
Марія Сотскова з Росії, яка стала другою у підсумку (була третьою після короткої, другою - після довільної), як і Осмонд катається під музику з балету “Лебедине озеро”, але у короткій програмі. У якості музичного супроводу вибрано вальс з балету. Сотскова у короткій програмі чисто виконала каскад “потрійний лутц - потрійний тулуп” та потрійний фліп у другій половині програми, а подвійний аксель спортсменка не докрутила, що у свою чергу призвело до пониження оцінки за елемент на 0,57 бала. Усі обертання - четвертого рівня, доріжка кроків - третього.
Оцінки за компоненти серед топ-сімки турніру у короткій програмі найнижчі у Сотскової. Вона вчорашня юніорка, очевидно, ще не має достатнього змагального досвіду та авторитету, від цього - певна скованість та напруженість під час програм. Крім того, на мій погляд саме катання є дещо “суховатим”, не вистачає широти та м'якості.
Довільна програма у Марії - дуже ніжна, під музику французького імпресіоніста Клода Дебюссі “Місячне світло”. Під час виконання візуально особливих огріхів не було, проте на трьох стрибкових елементах були недокрути, які суддівська бригада відзначила пониженням балів. З нестрибкових елементів доріжка кроків та одне обертання оцінені четвертим рівнем складності, ще два обертання - третім рівнем.
Марія Сотскова каталася доволі чисто, але знову ж можна помітити ту саму ситуацію у суддівських протоколах, що й у Олександра Самаріна, який став третім серед чоловіків. Оцінки за виконання елементів не є високими, причина, як на мене, та сама - невеликий досвід та поки що невисокий рівень культури катання - навичок катання, проста хореографія між елементами, скупа або одноманітна робота корпусом. Хоча у випадку Марії все виглядає доволі акуратним, але дещо надміру обережним.
Тим не менше, срібна призерка Skate Canada 2017 буде боротися за місце в олімпійській збірній Росії. Найбільш вірогідно, що боротися доведеться за третє місце і здобути його буде дуже складно, конкуренція у російській жіночій збірній просто шалена, але, як і Самарін, Сотскова виступає за ЦСК, а це додає певних переваг.
Американка Ешлі Вагнер після короткої програми була сьомою, після довільної - четвертою, а у підсумку стала третьою. Обидві програми для Вагнер - з минулих сезонів, очевидно одна з причин - проблема із запам’ятовування програм після кількох струсів мозку (див. Кожне тіло має історію. Ешлі Вагнер, віце-чемпіонка світу 2016 серед жінок-одиночниць). У короткій - латиноамериканські ритми Hip-Hip Chin-Chin, програма з надзвичайно успішного для Вагнер сезону 2015/2016, коли атлетка зуміла здобути медаль чемпіонату світу. Постановка повністю відповідає характеру спорстменки, дозволяє “запалювати” та загравати з публікою, а елементи дуже вдало вписані у музичні акценти.
На низькому для себе, сьомому, місці американка опинилася через те, що два з трьох стрибків у короткій програмі - потрійний тулуп у каскаді та потрійний рітбергер були виконані у недокрут. З нестрибкових елементів лише одне обертання четвертого рівня, все інше - третього. Відповідно оцінка за техніку вийшла невисокою.
Навесні було опубліковано офіційно новину, що довільна програма у сезоні 2017/2018 у Вагнер буде нова, під саундтрек з фільму “Ла Ла Ленд”, але, очевидно, від цієї ідеї спортсменка та її команда відмовилися і повернулися до програми сезонів 2014/2015, 2015/2016 під саундтрек з фільму “Мулен Руж”.
Як і в короткій, обійшлося без падінь, проте три стрибкові елементи знову у суддівському протоколі позначені як “недокручені”, до того ж на потрійному лутці мало місце неправильне ребро на вході у стрибок, що призводить до суттєвого пониження оцінки за цей стрибок. З нестрибкових елементів, одне обертання та доріжка кроків - третім рівнем оцінені, все інше - четвертим.
Ешлі Вагнер, безумовно, дуже ефектна у вибраних на сезон програмах, проте надто стійким є відчуття певного дежавю. Хотілося б побачити у її виконанні щось нове, але зрозуміло, що заміни програм не буде, наразі важливо входити у форму, демонструвати якісну роботу на змаганнях. Ешлі відома своїм сильним характером, тому не здивуюся, якщо до Олімпійських ігор вона підійде у повній готовності та нав’яже боротьбу багатьом.
На другому місці після короткої програми була росіянка бронзова призерка чемпіонату світу 2016 Анна Погорілая, проте під час катання у довільній програмі, очевидно, був не день Анни, і в результаті фігуристка посіла дев’яте місце. Дуже багато падінь - зі стрибків, з обертань, - на які було неймовірно боляче дивитися. Видається, що після невдачі на минулому чемпіонаті світу, де трапилася та ж сама ситуація, що й минулого тижня у Канаді, спортсменка досі не може прийти до тями. До того ж улітку трапилися травми, і навіть візуално видно та відчувається, що Погорілая далеко не в оптимальній формі. Мають місце й напружені стосунки з тренеркою Анною Царьовою, після невдачі у довільній програмі відразу перед камерами відбулася вкрай емоційна та достатньою мірою звинувачувальна розмова учениці та наставниці.
Ще багато сильних та цікавих фігуристок на Skate Canada 2017 залишилися поза межами трійки, це і американка Кортні Хікс, яка фінішувала четвертою, дві японські одиночниці Марін Хонда та Ріка Хонго - на п’ятому та шостому місцях відповідно, чемпіонка США Карен Чен - сьома, француженка Лорін Лекавальє - восьма, Кайлані Крейн з Австралії - десята, дві канадські одиночні Елейн Шартран та Ларкін Остман - на одинадцятому та дванадцятому місцях відповідно.
Коротко підсумовуючи турнір Skate Canada 2017 серед одиночників та одиночниць, можна відзначити, що суддівські бригади та команди технічних спеціалістів були чи то дійсно справедливими, чи то доволі суворими (тут як кому подобається, залежно від симпатій), особливо у частині виставляння недокрутів на стрибках. Тенденції останнього часу - не помічати цих огріхів, а у випадку Skate Canada 2017 - протокол рясніє “галочками” (саме так у суддівських протоколах відзначаються стрибки, виконані у “недокрут”). Також мало місце більш лояльне суддівство канадських фігуристів та фігуристок, але це, на жаль, звична справа, коли турнір є домашнім для тих чи інших атлетів та атлеток.