Андрій Цілик: "Хочеться забивати іншим збірним, а не своїй команді"

06 травня 20:05
Переглядів: 73
цілик

Новачок збірної України двадцятиоднорічний універсал івано-франківського "Урагану" Андрій Цілик розповів про свій дебют у складі збірної України з пляжного футболу, знайомство з командою, згадав сезон 2017/2018 та розказав про емоції у грі проти своєї команди.

- Андрій, вітаємо Вас із дебютом у складі збірної України з пляжного футболу та дебютним голом у товариській грі проти "Урагану"...
- Дякую за вітання. Звісно, дуже хотілося забити у своєму дебютному матчі за збірну, нехай це і товариська гра. Чесно кажучи, особливо не радів, адже хочеться забити якісь збірній, а не своїй клубній команді.

- Як Ви прийшли у футбол? Де починали? 
- З шести років я почав займатися футболом у ДЮСШ у своєму рідному Борисполі, потім в десять років перейшов у спортивний інтернат у містечку Щасливе. Потім після того, як був випуск з інтернату, я поїхав на перегляд до івано-франківського "Урагану-2". Це було п’ять років тому, у 2013-му. Тож після перегляду мені запропонували залишитися у команді. Тоді тренером був Іван Скіцко, тож ми разом грали у Першій лізі Чемпіонату України, потім піднялися у Екстра-лігу. А після цього "Ураган" очолив Максим Павленко, тож все у мене було поступово.

- Як Ви познайомилися із пляжним футболом? 
- У нас у Борисполі ще давно зробили майданчик для пляжного футболу. Він не був таким професійним, але ми з хлопцями збиралися, бігали там, грали у футбол. Тож, потроху знайомилися з пляжним футболом. І коли "Ураган" у минулому сезоні грав у Чемпіонаті України, мені дуже подобалося грати у пляжний футбол, адже я був вже знайомим з цим видом спорту.

- В "Урагані" розчаровані сезоном 2017/2018? 
- Таке двояке враження залишилося. Начебто непогано грали, але щось не таланило нам у сезоні. Дійшли до фіналу Кубку України з футзалу, але програли. А тепер переможець залишиться в історії, а фіналіста не багато хто згадає потім. Також і у чемпіонаті непогано грали, але щось не виходило у нас. Вже у другій половині чемпіонату додали, але так прикро програли у чвертьфіналі плей-офф "ХІТу". Ми ж в основний час не поступилися жодного разу, тож шанси у нас були хороші на прохід.

- Як дізналися, Вас викликають у збірну України з пляжного футболу? 
- Ну в «Урагані» ще сезон не закінчився, Максим Павленко ще продовжує тримати нас в тонусі, тож ми тренуємося і на повітрі, і на пісок виходили. А потім прийшов лист офіційний у НФК «Ураган», і я чесно кажучі був здивованим. Адже виклик у збірну України – це велика честь. Трошки було неочікуване. Вже в принципі готувався до відпустки, і тут така приємна новина.

- Як пройшло знайомство в команді? 
- Дуже добре! В мене дуже хороші стосунки поза майданчиком з гравцями команди "Євроформат" - це Ярослав Заворотний та Дмитро Войтенко. Ми спілкуємося дуже часто, тримаємо контакт. Тож, адаптуватися було легко. Ну і Максим Войток – ми з ним теж знайомі, тож всіх хлопців плюс-мінус знав, але тепер знаю набагато краще.

- Наскільки важко перебудувати себе на тренування на піску? 
- На початку збору було важкувато, потрібно було звикнути до іншого м’яча, до іншого покриття. Але за два-три дні все нормально було, звик до цих змін.

- Ви вчора провели товариську гру проти «Урагану», незвично було? 
- Так, звісно, незвично. Адже грав проти своїх партнерів по команді, дійсно незвичні почуття. Ну і у пляжному футболі інші компоненти гри – рикошети від піска, удари через себе, удари боковими ножицями. Зрозуміло, що пляжний футбол – дуже видовищний вид спорту.

- До речі, Ви вже в Екстра-лізі практикували удари через себе? 
- Так, у грі проти "Сокола" я пробивав бісіклетою. Але суперник мене трохи підштовхнув, і я втратив координацію. Тож, невдало приземлився і отримав ушкодження.

- Як для Вас цей НТЗ ? Важко? 
- Ну, збори завжди важкі. Їх для того і роблять, щоб закласти фізичний фундамент на сезон. Але потрібно триматися, потрібно терпіти, і потім буде користь.

Лев Галушко, АПФУ

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: