Богдан Семенець: "Хотілося б спробувати свої сили в більш іменитому клубі"

04 липня 07:44
Переглядів: 608
Богдан Семенець

Свого часу вихованець бережанського футболу був списаний з тернопільської «Ниви» за профнепридатність. Однак пройшов час, і тепер тренери «Ниви», очевидно, кусають лікті, адже Богдан у складі ФК «Тернопіль» із 15 забитими голами став кращим бомбардиром другої ліги. Про футбольне становлення та змужніння Богдан Семенець розповів в інтерв’ю.

На відбір у ліцей прийшов без… форми

– Коли і де народився?

– Народився я в селі Котів Бережанського району. В батьків було три сини. Я – середущий. Ще є старший – Володимир, котрий теж подавав надії у футболі, а молодший брат Тарас навчається в педагогічному університеті і теж грає у футбол.

– Як складалося твоє становлення як футболіста?

– У футбол почав грати в школі під керівництвом тренера фізкультури Василя Федоровича Федоришина. Виступав на змаганнях між школами, потім – на призи клубу «Шкіряний м’яч». Василь Федорович, побачивши, очевидно, у мені непогані футбольні задатки, запропонував удосконалювати свою майстерність у бережанській ДЮСШ. Після 9 класу я стояв перед вибором. Особисто ректор Бережанського аграрного інституту Василь Павліський приїжджав додому і запрошував мене та старшого брата поступати у вуз та виступати за тамтешню футбольну команду. Але ми не пристали на цю пропозицію. Натомість батько Андрія Дубчака порекомендував тернопільський педліцей, де навчався його син. Головне, казав він, «покажи себе з кращого боку у двосторонці, забий два голи, і тебе візьмуть». Брат Володя перед самим набором зламав ключицю, я ж до Тернополя прибув без… спортивної форми. На щастя, тоді було два набори. Під час другого непогано себе зарекомендував, заробив пенальті, після якого було забито гол. Так з 2006 року я став навчатися в ліцеї (тепер ТНВК школа-ліцей №13 – авт.) у спеціалізованому футбольному класі, а після його закінчення вступив у педагогічний університет. Наразі закінчую 5-й курс, готую дипломну роботу.

– Ти дебютував у другій лізі в 16 років…

– На той час «Нивою» керував Юрій Коваль. Тренером-селекціонером тієї команди був львів’янин Любомир Вовчук. Він мене побачив у поєдинку за ФК «Зборів-Педліцей» і порекомендував Юрію Григоровичу взяти до себе в команду. Під керівництвом Юрія Коваля я, будучи 11-класником, спочатку виходив на заміни (сперечався за право грати з місцевими вихованцями Романом Мельником та Назаром Лопушняком – авт.), а потім грав в основі.

– За «Ниву» молодий Семенець зумів навіть двічі відзначитися…

– Обидва голи забив у Тернополі. Перший – вінницькій “Ниві». Була тоді мокра погода. Обігрався з кимось із партнерів у центрі поля і з кола штрафного завдав потужного, а головне – точного удару. У сітці була дірка, і м’яч вилетів за ворота. Пригадую, тоді коуч Ю. Коваль, посміхаючись, сказав: «Тобі, Богдане, виставлять рахунок за порвану сітку!». Другий гол забив хмельницькому «Динамо» в останньому турі чемпіонату. Вирішувалося, буде «Нива» другою чи третьою. За рахунку 1:1 я вийшов на заміну. В одному з епізодів хмельничани невдало винесли м’яча від власних воріт, якого я підхопив і, не зближуючись, з кута штрафного майданчика завдав удару. М’яч від штанги залетів у ворота. Цей гол приніс «Ниві» перемогу.

– Чи не важко було працювати з досвідченим наставником Юрієм Ковалем?

– Для мене, хлопця з села, який нічого не бачив, нічого не знав, було важко адаптуватися до тренувань професійного тренера. Але загалом вважаю Юрія Григоровича кваліфікованим тренером, який багато дав мені у професійному рості.

– За яких обставин залишив «Ниву»?

– Тоді нашим завданням був вихід у першу лігу. Після того, як команда не виконала його, Коваля звільнили. Прийшов Віктор Ряшко, змінилась політика в команді. Разом з ним прийшли нові гравці, і мене, як "молодого", звільнили. Тоді я повернувся у ФК «Тернопіль».

– У муніципальній команді одразу не став основним і пішов на пониження у… Бережани.

– У 18 років я не потрапляв до основного складу ФК «Тернопіль». Сидів на лавці, бо були сильніші футболісти: Ціх, Чорний, Клекот, Дубчак, Годований, Козелко тощо. У ті роки мені потрібно було набиратися досвіду, граючи ігри, і щоб я не засиджувався, мене віддали в рідні мені Бережани, де я виступав в основному складі, чимало забивав. Провівши там другу половину чемпіонату, я повернувся в Тернопіль більш досвідченим. І вже фактично з 2010 року став його основним гравцем.

У ФК «Тернопіль» ставки не великі, натомість хороші преміальні

– Щойно завершився дебютний для ФК «Тернопіль» сезон у другій лізі. Яким він видався для тебе?

– Почали чемпіонат вкрай невдало. Після двох стартових поразок – 0:3 у Черкасах («Славутич») і 0:2 в Тернополі («Єдність») – навіть розглядався варіант, якщо команда програє в Стрию, вона може знятися зі змагань. Фарт був на стороні ФК «Тернопіль». Команда тоді подолала «Скалу» (2:0), і далі справи пішли на краще. Спершу було виконано головне завдання на сезон – потрапити до шістки кращих, у підсумку ж посіли досить високе як для дебютанта 4 місце у турнірній таблиці.

– За рахунок чого вдалося так гідно провести сезон, адже в команді не було «зіркових» гравців, зимою не вдалося виїхати на підготовчі збори?

– Найперше – за рахунок великого бажання. І це не лише моя думка. Навіть фанати «Ниви» у своїх коментарях писали: «Якби гравці «Ниви» мали таке бажання, як футболісти ФК «Тернопіль», то команда до першої ліги вийшла б з першого місця». До того ж не останню роль у професійному футболі відіграють фінанси. Так, у нашої команди ставки були не великі, натомість хорошими були преміальні.

– В останньому матчі сезону на твоєму рахунку покер. Партнери допомагали, щоб ти став кращим бомбардиром?

– Перед матчем в Овідіополі у трьох футболістів, у тому числі і в мене, було по 11 забитих голів. Один з них пропускав гру, відповідно відзначитися не міг. Єдиним моїм конкурентом був П. Кондратюк з «Десни». У команді ми домовились, що коли буде нагода пробивати пенальті, то партнери довірять цю місію мені. І коли так сталося, то спершу я навіть відмовлявся це робити, позаяк Сергій Атласюк у попередньому матчі двічі був влучним з «точки». Однак партнери настояли. Як виявилось, у поєдинку з «Реал Фармом» мені довелось тричі пробивати пенальті. Під час виконання першого удару влучив у сітку воріт лише після добивання. Натомість у двох інших спробах був точним. А ще один раз вдалося відзначитися з гри.

– Ти став кращим бомбардиром ліги. Чи були команди і гравці, проти яких тобі було важко грати?

– “Десна» і «Нива» – це дві команди, воріт яких я не зміг вразити. Не випадково ці колективи підвищились у класі. Що ж до опонентів, то важко було сперечатися з оборонцями Миколою Лазориком («Нива») та Андрієм Федоренком («Десна»).

– Свого часу тренер «Ниви» хотів бачити Семенця у своїй команді, чув, що запрошували тебе в київський «Арсенал»…

– На сьогоднішній день особисто до мене ніхто не звертався з подібними пропозиціями. Можливо, відповідні контакти були з керівництвом клубу, але мені про це нічого не відомо. Хоча зимою на мене виходили представники «Кримтеплиці», але далі слів питання не посунулося. Звичайно, хотілося б спробувати свої сили в більш іменитому клубі, однак до лютого 2014 року я зв'язаний контрактом з ФК «Тернопіль».

Весілля може стати на заваді участі в Універсіаді

– У твоїй кар’єрі є бронза студентського чемпіонату Європи…

– За рік до того команда педагогічного університету наробила галасу в Європі, ставши чемпіоном континенту. В склад тієї команди мене не взяли, бо був ще замолодим. Натомість на наступний рік вже поїхав на першість. Щоправда, там основним гравцем не був, бо в атакувальній ланці виблискували Ігор Пердута та Ігор Мединський.

– Команда з педуніверситету вигравала та була в призах на «Європі», але впродовж довгих років не може здобути першості у всеукраїнській студлізі…

– Кілька років поспіль у фіналі поступаємось суперникам (здебільшого у серії пенальті) або, як цьогоріч, несподівано програємо чемпіонство в регулярному сезоні землякам з кременецького «Буревісника». Важко знайти логічне пояснення цьому. І старші студенти не могли стати кращими в Україні, і нинішнє покоління наступає на ці ж граблі.

– Сьогодні ти входиш у число кандидатів до студентської збірної України, яка в липні гратиме в Казані (Росія) у всесвітній Універсіаді…

– Так сталося, що у мене на 13 липня заплановано весілля. Натомість у Казані футбольні змагання відбуватимуться з 5 по 17 липня. Наразі обговорюється можливість моєї участі в Універсіаді лише в групових змаганнях (до 10 липня). Остаточно ж буде визначено, поїду я чи ні на Універсіаду, під час останнього тренувального збору в Черкасах.

– На твою думку, який забитий тобою гол був найважливішим і найкрасивішим?

– Красивим видався гол, який я забив «Скалі» ударом «ножиці». А щодо важливості, то, мабуть, це був м'яч, забитий за ФК «Тернопіль» у Херсоні. За рахунку 1:1 в компенсований час вдалося відзначитись, тим самим команда перемогла (2:1).

– У футбольній кар'єрі завжди грав на вістрі атаки?

– У «Ниві» виступав на позиції лівого півзахисника. За ФК «Тернопіль» доводилось грати навіть правим захисником. Загалом же, найбільш комфортно грати у нападі.

– У ФК «Тернопіль» ти граєш разом зі своїм братом Тарасом…

– Так склалося, що я з братом поки що не грав разом у другій лізі. Хоча певний час виступаємо разом у студентській лізі.

– Чи дошкуляли тобі травми?

– У 2012 році на фоні втоми (друга і студентська ліги) під кінець року мав проблеми з пахом. Але пройшов курс уколів – і все минулося. А загалом серйозних травм не було.

– Не цураєшся грати за команду рідного села?

– Коли маю час, залюбки відгукуюсь на прохання односельчан з ФК «Котів». Свого часу допоміг команді рідного села здобути першість району та виграти суперкубок.

БІОГРАФІЯ

Богдан Семенець
Народився – 27.11.1990 р.
Місце народження – с. Котів, Бережанського району.
Перший тренер – Василь Васильович Буняк.
Амплуа – нападник.
Виступав за команди – “Інтер-гол» (Бережани), ДЮСШ (Тернопіль), ФК «Зборів-Педліцей» (2008), «Нива» Тернопіль (2007-08), ФК «Бережани» (2009), ФК «Тернопіль» (2010-2013), "Шляховик" Запитів, Львівська обл. (2012).
Досягнення – бронзовий призер чемпіонату Європи серед студентів (2010), чемпіон Тернопільської області (2010-11), володар кубка області (2010), володар Суперкубка області (2010-12), кращий бомбардир другої ліги (2012/13, 15 голів), кращий бомбардир студентської ліги (2012/13, 13 м’ячів), кращий бомбардир чемпіонату області (2010, 11 м’ячів).

p

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: