25 травня цього року. Непримітна околиця Ужгорода. До спортивного залу під`їздить автобус зі Львова. Десятки вболівальників з однією-єдиною мрією про "золото". А через дві години - багато сліз. І не лише дівочих...
Якщо в двох словах, то минулий сезон можна назвати досить вдалим. Неймовірний стрибок на європейській арені та боротьба за перше місце. Дуже вперта і несамовита боротьба. Були перемоги у Львові, у Городенці, ще у багатьох містах... Але була ота одна поразка, яка вмить перервала атмосферу свята.
Не знаю, як там видається з інших міст, а у Львові ще більше почали вірити в свою команду. Ота одна поразка в два очки показала, що грати на рівних з чемпіонами можна. Однак то було ще навесні. Відтоді пройшло стільки часу, що багато встигло змінитись. Чемпіонат встиг фактично зникнути: не стало й того нікчемного показника в шість команд. "Нагорі" круто розбираються, не рахуючись навіть з початком сезону. У Львові теж зміни, бодай і не такі помітні: "Галичанка" за літо лише стала сильнішою, зберігши дуже сильний склад і продовжуючи тренуватись на повну силу. Трішки не в той бік рухається наш головний суперник: у "Карпат" вже немає тренера Петровського. Є тренер Войналович, який у далекому 1997-му році з ужгородською командою брав "бронзу". Щось пішло в ужгородців не так. І то ще в минулому сезоні. Хоч і не завадило стати першими в Україні знову.
Суперліга стартує з протистояння трьох клубів в Ужгороді. Це просто страшенна ганьба. Україна, яка в світовому гандболі далеко не остання країна, не може розпочати чемпіонат з потрібними для цього шістьма командами. Ось у футзалі (так, дуже масовому в нас виді спорту, але все ж!) спромоглись "нашкребти" десять команд. А тут... Хе, уявіть собі карту гандбольної еліти України 2014/15! Пустеля з трьома цяточками? Так бути не може. Але кому ж вказувати "нагору"? "Гора" зараз у гонитві за цілями, вищими, ніж репутація і життєздатність національного гандболу.
Повернімось до "Галичанки". Команда, на відміну від чемпіонату, до якого належить, прогресує. Як казав Василь Козар, для зросту львів`янок є довготривалий план і всі позитивні зміни відбуваються поступово, без зайвого галасу та кардинальних змін в складі. Можна бути упевненим, що цей хитрий дядечко знає, куди прямувати. Не вдаючись у тактику, прямуватиме "Галичанка" вгору. Ось побачите! І якогось теплого весняного дня золоті медалі примірятиме на себе кожна з гравців нашої команди.