Ідея проведення зимових Олімпійських ігор в Українських Карпатах далеко не нова

21 серпня 21:08
Переглядів: 675
Default Image

Втрачена Олімпіада

Ідея проведення зимових Олімпійських ігор в Українських Карпатах далеко не нова. Ще понад сорок років тому було розроблено проект будівництва біля Говерли олімпійського містечка з перспективою проведення тут білої Олімпіади. Чому олімпійський проект на Прикарпатті не вдалося реалізувати в радянський час? Чи справді Україна має реальні олімпійські перспективи?

Знову за старе

...Дев'ятиповерховий готель на полонині Пожижевській критими галереями з'єднаний з рестораном, конференц-залом та кінотеатром. З лоджій готелю можна спостерігати за змаганнями ковзанярів, грою хокеїстів та виступами фігуристів на дворівневому штучно створеному гірському озері. На схилах гори - траси для слалому та швидкісного спуску. Поруч - три трампліни, а ще - 50-метровий плавальний басейн, спортивні та ігрові зали. Адміністративне приміщення бази відпочинку, туризму, гірськолижного та ковзанярського спорту височіє над Чорногорою дванадцятиповерховою спорудою.

Таким бачили олімпійське містечко біля Говерли архітектори та проектанти київського "Діпроміста" у середині 60-х років. За тодішнім кошторисом спорудження такого потужного туристично-спортивного центру мало коштувати близько 350 мільйонів радянських карбованців. У грудні 1967 року вже було розроблено генплан будівництва, проведено фінансові розрахунки і навіть виготовлено макет майбутнього комплексу. А невдовзі у місцевій пресі з'явилася публікація "Олімпіада на Говерлі?", в якій старший інструктор обласної ради з туризму Роман Красій описував прекрасні перспективи цього об'єкту. "Цілком можливо, що в якомусь 19... році голова виконкому Ворохтянської селищної ради депутатів трудящих відстоюватиме в Міжнародному олімпійському комітеті право на проведення білої Олімпіади на Прикарпатті", - припустив у газетній публікації молодий тоді ще фахівець у сфері туризму.

Відтоді минуло вже понад сорок років. Тема білої Олімпіади на Прикарпатті несподівано знову відродилася. Наприкінці травня цього року Президент України Віктор Янукович проголосив, що Україна побореться за право проводити зимові Олімпійські ігри у 2022 році. Місцем проведення білої Олімпіади одразу було названо гірськолижний курорт "Буковель" (з обмовкою - Буковина). Олімпійські амбіції України викликали ланцюгову реакцію у чиновників виконавчої влади.

У пошуках місця

Губернатор Івано-Франківщини Михайло Вишиванюк, окрім базового "Буковелю", до переліку олімпійських об'єктів одразу зарахував також трампліни у Ворохті, майбутні спорткомплекси у Івано-Франківську, Яремчі, рідній Коломиї і в Долинському районі.

Мер міста Долини Володимир Гаразд включився у тему і згадав, що в керованому ним райцентрі є прекрасне місце для спорудження санної траси з перепадом висот 100 метрів, майже в центрі міста, з можливістю збудувати готельні комплекси і спортивні майданчики.

Ще на початку літа губернатор Івано-Франківщини був готовий спільно з Президентом та чиновниками Національного олімпійського комітету накреслити план підготовки до зимових олімпійських ігор 2022 року на Прикарпатті. Михайло Вишиванюк тоді зауважив, що до будівельних проектів вже готові долучитися серйозні інвестори, які, зокрема, мали б збудувати два 15-тисячних льодових палаци в Івано-Франківську та Яремчі.

На жаль, на початку серпня невтішні вісті прийшли з Львівщини, де побував віце-прем'єр- міністр Борис Колесніков на оглядинах олімпійських перспектив. Віце-прем'єр визнав переваги Львівщини, де краще розвинута транспортна, спортивна та готельна інфраструктура, і вказав, що базою для олімпійських змагань може стати комплекс "Тисовець", а олімпійське містечко можна збудувати під Львовом. Урядовець також зазначив, що на підготовку до Олімпіади щорічно треба буде витрачати близько мільярда доларів.

Як це було?

В Івано-Франківській туристсько-краєзнавчій спілці, до якої після виходу на пенсію долучився Роман Красій - фахівець, що був безпосередньо причетний до олімпійського проекту на Говерлі, репортерові "ГК" розповіли, що у той час йшлося не так про проведення Олімпіади в Карпатах, як про спорудження тренувальної бази для радянських олімпійців.

На той час уже на цілий Радянський Союз гриміла Ворохта. Тут проводилися всесоюзні змагання зі стрибків із трампліна, з інших гірськолижних видів спорту. Тут готувалися до лижного двоборства радянські спортсмени перед поїздкою на Олімпіаду в Інсбруку. Однак для олімпійського містечка потрібний був повноцінний комплекс для змагань із усіх зимових видів спорту. І тоді поруч із Ворохтою почали шукати місце для масштабного будівництва.

Реальним конкурентом, який міг "перебити" будівництво спортивно-туристичної бази поблизу Ворохти, у той час був тільки Драгобрат - база під горою Близницею на Закарпатті. Кажуть, довший час спеціальна комісія, яка мала обрати і визначити місце для спорудження олімпійського містечка, робила вояжі по обидва боки Карпат. "Скількох зусиль коштувало переконати членів комісії у доцільності розпочинати будівництво саме на Івано-Франківщині, знають тільки печінки франківських чиновників від спорту та туризму", - жартома, натякаючи на застілля для столичних гостей, пояснив один із співрозмовників репортера "ГК", який забажав не називатися.

За проектом, основний масив спортивно-туристичного комплексу повинен був розміститися на полонині Пожижевській. На той час там вже існував ботанічний стаціонар Академії наук та високогірна метеостанція. Обидві споруди мали бути вписані в спортивну інфраструктуру, а метеорологічну станцію навіть планували реконструювати. Окрім дев'ятиповерхового готелю, для проживання спортсменів, суддів та туристів в околиці планувалося будівництво менших будинків, зокрема котеджів на 2-4 особи. Загалом комплекс на Пожижевській був розрахований на одночасне проживання 3 тисяч осіб.

Для того, щоб створити льодові арени під відкритим небом, проектанти пропонували загатити греблею потік Брескулець так, щоб утворилося дворівневе штучне озеро площею водяного дзеркала 6-8 гектарів. На верхньому рівні мала розміститися ковзанярська бігова доріжка та хокейні майданчики, внизу - місце для виступів майстрів фігурного катання. П'ятнадцятикілометрову трасу для лижних гонок повинні були прорубати біля підніжжя Говерли, на "10-му кілометрі" мав розміститися стадіон для старту та фінішу лижників із трибунами для глядачів. Трампліни заввишки 40, 80 і 120 метрів мали розташуватися на північно-західному схилі гори Пожижевська. По іншому схилу Пожижевської мали пролягти трикілометрова траса для швидкісного спуску, траси для слалому-гіганту та спеціального слалому.

Військова таємниця

Спеціалісти, які робили техніко-економічне обґрунтування цього проекту, зауважили, що рельєф тутешніх гір утворює таку систему, на якій "можуть бути прокладені траси для всіх видів лижного спорту, які відповідають вимогам високого класу". У проекті також було відзначено подібність району Чорногори із гірськими масивами Альп, які вже на той час були освоєними в спортивному плані.

Щоправда, причетні до олімпійського проекту чиновники у розмові з репортером "ГК" пригадували, що вже тоді сумнівалися у можливості проведення Олімпіади в Карпатах. Для змагань такого рівня тут не було достатньо інженерних мереж, аеропортів, під'їзних доріг. Розширення колії до Ворохти, яку планувалося зробити двопутною, і будівництва монорельсової залізниці до району "14 кілометра" було недостатньо. Потрібна була потужніша транспортна інфраструктура.

Однак повністю перекреслити перспективи олімпійської Говерли зуміло недремне око КДБ. Погодження проекту такого великого будівництва спортивною громадськістю, фахівцями архітектури та навіть партійною номенклатурою ще не гарантувало "зеленого світла", поки на проекті не було резолюції органів державної безпеки. Зважаючи на те, що в радянський час Івано-Франківщина була просто нашпигована різноманітними секретними військовими об'єктами, місцеве управління КДБ відправило проект на перегляд у Міністерство оборони. Тоді на Пожижевську приїхала спеціальна комісія. Працівники радянської спецслужби подивилися довкола і з жахом зрозуміли, що краєвид із вікон готелю відкриватиметься не тільки на спортивні майданчики та карпатські пейзажі. З Пожижевської у бінокль можна було роздивитися казарми ракетної частини військ протиповітряної оборони біля села Яблуниця.

Розмови про Олімпіаду в Карпатах відтоді припинилися. Але деякі об'єкти, заплановані проектом будівництва олімпійського містечка та супутньої інфраструктури, все-таки вдалося спорудити. Зокрема, у той час з'явилося нове приміщення поштового відділення у Ворохті, кінотеатр у Яремчі та спортбаза "Заросляк" біля підніжжя Говерли.

А розсекречену ракетну частину в Яблуниці, до речі, невдовзі розформували, передавши військові будівлі для потреб лікувально-оздоровчого комплексу "Гірське".
Богдан СКАВРОН, http://gk-press.if.ua/

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: