Ігор Дедишин: "Бюджет "Карпат" складає 5-6 мільйонів"

28 липня 15:38
Переглядів: 500
Дидишин

У другій частині інтерв’ю з генеральним директором Карпат ітиметься, власне, про гроші: бюджет, рівень зарплат та систему оплати праці футболістів, фінансові цілі клубу, залежність від інвестицій Петра Димінського та Арену-Львів.

"ВИДАТКОВА ЧАСТИНА БЮДЖЕТУ КАРПАТ У НОВОМУ СЕЗОНІ СТАНОВИТИМЕ СУМУ В МЕЖАХ 5-5,5 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ"

- Ставка на молодь зі структури клубу, відмова від орендованих гравців, підозрюємо, з чималою зарплатнею, – все це, зокрема, через низькі фінансові можливості клубу?

- Я вам скажу так: зважаючи на те, який стан справ сьогодні в українському футболі, які стосунки між клубами, які сфери впливу, ми переконані й укотре про це говоримо: от зробити сьогодні бюджет Карпат хоч 50 мільйонів – але ж ми все одно не впевнені, що боролись би з цими грішми за чемпіонство! Це не залежить від бюджету на даний момент. Немає рівних умов та можливостей для всіх суб’єктів відносин в українському футболі. Немає! І я думаю, що з цим погоджуються всі. Тому підійдемо до цього питання з точки зору бізнесу: навіщо витрачати 50 мільйонів, якщо місце з п’ятого по чотирнадцяте (а з нинішнім форматом – нехай 12) можна, умовно кажучи, посісти і з трьома мільйонами бюджету? Та й справа не тільки в грошах. Ми розуміємо, що вже почався процес обвалів бюджетів клубів, обвал ось цих невиправданих і неаргументованих нічим зарплат. Ви ж розумієте, до чого ми прийшли – українські футболісти відмовляються їхати в західноєвропейські клуби, де вони можуть зробити ім’я та кар’єру, тому що в Україні вони, не напружуючись, мають набагато більше грошей, ніж мали би в Європі взамін на колосально тяжкий власний труд. Фантастичний дисонанс.

Як в Україні мотивувати молодого футболіста, якщо йому тут с ходу насипають 15-20 тисяч доларів зарплати? Тому я вважаю, що ми, у першу чергу, повинні керуватися не грошовитістю, а власним розумом, мудрими рішеннями, нарощуючи власну фінансову міць. При цьому я не проти великих бюджетів, але якщо ти знаєш, що стабільно, роками можеш його тримати на цьому високому рівні, заробляючи відповідні кошти. Тобто якщо ти можеш заробляти в Україні щорічно вісім мільйонів, то спокійно можна робити бюджет, скажімо, у десять. При цьому два мільйони різниці – це інвестори дали тобі кошти для подальшого розвитку справи. Мета Карпат – бути принаймні незбитковим клубом, і я переконаний, що така мета має стояти перед усіма вітчизняними клубами.

- І які успіхи у Карпат на шляху до фінансового процвітання?

- Скажімо, ще в тому сезоні, коли ми вийшли до групового раунду Ліги Європи, за показниками фінансово-господарської діяльності ми практично вийшли на нуль, тобто стали майже рентабельним клубом. Для цього нам не вистачило якихось двісті тисяч доларів – це і був наш дефіцит бюджету, і це завадило не брати нам грошей у засновника взагалі. І все це – в Україні, з її економічними показниками, низьким рівнем життя, доходів і платоспроможності громадян. Причому за той рік ми нікого з футболістів і не продали, хоча саме ця стаття є, як правило, найбільш прибутковою. При цьому нам вдалося наростити вартість клубу, фінансову вартість трансферних прав футболістів, адже дуже багатьма нашими виконавцями цікавилися інші клуби. Також ми дуже вигідно продали тоді права на телетрансляції, заробляли на квитках/абонементах, атрибутиці, рекламі тощо.

- Відомо, що тогочасний бюджет Карпат – сім мільйонів доларів. Нині він сильно змінився?

- На сезон, що стартує, бюджет у нас буде менший. Видаткова його частина становитиме суму в межах 5-5,5 мільйонів.

- При цьому, ви думаєте, що це буде найменший бюджет у Прем’єр-лізі?

- Думаю, так. Або принаймні один із найменших.

"ЗАРПЛАТА БІЛЬШОСТІ ГРАВЦІВ ПЕРШОЇ КОМАНДИ – 500 ДОЛАРІВ"

- Бюджет Карпат настільки низький, тому що, на вашу думку, немає сенсу витрачати більше, чи все ж тому, що більше грошей просто немає і клуб тримається, як може?

- По-перше, немає доцільності витрачати більше. Якби ж така доцільність була, і в Україні існували рівні правила гри для всіх клубів, то в такому разі бюджет клубу визначали би засновники Карпат, залежно від їх амбіцій і платоспроможності. Розумієте, головне завдання менеджменту – досягти того, щоб клуб був повноцінним рейтинговим продуктом, який затребуваний на ринку. Тобто щоб ми могли успішно реалізовувати не лише товари і послуги під ТМ ФК Карпати, а й підприємство в цілому як серйозний актив. І це правильно. Тож ми визначили три головних бізнес-процеси в діяльності нашого підприємства: бізнес-процес «видовище» (доходи від продажу квитків, абонементів, супутніх товарів, а також від рекламних прав та прав на телетрансляції), бізнес-процес «трансферів» (права на футболістів) і врешті бізнес-процес «цінності клубу». Ми рухаємося в напрямку розвитку цих трьох процесів, аби зростала вартість клубу в цілому.

Фантастична проблема – в українському футболі неможливо планувати щось на тривалий період (3-5 років) тобто створювати довгострокові стратегії. До прикладу, ми планували один бюджет, а у зв’язку зі стрибком долара наші витрати дуже зросли, тому що піднялися ціни практично на все в країні. А доходи залишилися або на тому ж рівні, або взагалі впали. Нестабільність в країні, економіці, в футболі загалом не сприяє дотриманню обраної стратегічної лінії в діяльності підприємства.

- Існуванню Карпат щось загрожуватиме, якщо, скажімо, через рік-два-три, від клубу раптом відмовиться інвестор?

- Розумієте, наше завдання – не стільки стати рентабельним клубом через рік чи два, а більше – зробити так, аби клуб стабільно приносив доходи. Якщо ми матимемо стабільно хорошу репутацію на трансферному ринку, зокрема, завдяки якісному вихованню футболістів, і залишатимемося привабливими для телеглядачів (адже статистика за останні п’ять років показує, що Карпати – один з найпривабливіших для телеглядачів український клуб, попри всю скандальність і різні турнірні здобутки команди), а також принаймні утримаємо на тому ж рівні відвідуваність домашніх матчів, то ми будемо близькі до нашої мети. Але окрім цього ми хочемо, аби у Карпат були джерела доходів, незалежні від футболу. Тобто при середньому бюджеті в сім мільйонів, ми хочемо близько половини заробляти для клубу поза межами футболу. Хочемо максимально бути застраховані від того, що в один день інвестор скаже, що втомився або неспроможний більше фінансувати клуб.

Як директор, я розумію, що в нинішніх українських реаліях, не можу піти до інвестора і сказати: "Дайте мені не мільйон, а три мільйони". Психологічно людям нині дуже складно давати гроші на те, що не приносить прибуток. Тож нам всім (вболівальникам, тренерам і футболістам, батькам дітей, які займаються футболом, працівникам клубу) зняти капелюха і щиро подякувати власнику за те, що за великим рахунком займається благодійністю і виконує високу соціальну місію по вихованню молоді і створенню чималої кількості робочих місць, хоча це є прямим обов’язком влади. Тож менеджмент намагається втиснутися в межі власного заробітку. Намагаємося, щоб клуб працював безперебійно і мав перспективи до розвитку.

- Скандальність і часті судові процеси за участі Карпат псують імідж клубу, на ваш погляд?

- Для зовнішнього середовища – звичайно псує. Вболівальникам, журналістам, фахівцям збоку здається саме так. Та й я не ідеаліст, тож на біле не говоритиму "чорне". Проте я знаю ситуацію зсередини. Знаю, як ухвалюються рішення в органах футбольного правосуддя України, знаю, як приймалися рішення в CAS, і знаю нашу мотивацію – чому ми так робимо. А вона у нас, повірте, дуже природня. До прикладу, скажіть, будь ласка: чи може в українській Прем’єр-лізі футболіст заробляти 500 доларів?

- Усім відомо про зовсім інший рівень зарплат гравців, тому, мабуть, ні. Може, хіба що юридично, хіба не так?

- А чому ж тоді в голландській Ередивізії футболісти можуть отримувати 500-1000 євро? Чому в Словенії, Чорногорії, Хорватії, Польщі, Болгарії, Скандинавії, Прибалтиці футболісти грають за 300, 500, 800, 1000 доларів, і така маленька країна, як Чорногорія, продає в Європу в рази більше футболістів, аніж Україна? Тому що там люди вміють рахувати гроші, а футболісти грають задля свого майбутнього. А у нас діє стереотип: якщо Срна заробляє кілька мільйонів, то як це хтось може грати за 500 доларів?

- До чого ви ведете?

- До того, що в нашому клубі, в першій команді, у більшості футболістів зарплата – 500 доларів. Далі – будь ласка – є можливість заробляти більше. Є винагороди за перемоги, проміжні місця впродовж чемпіонату, підсумкове місце. А незароблених грошей ми не платимо. І в цьому контексті у нас є суто ментальна розбіжність із чиновниками українського футболу й тими людьми, які засідають в органах вітчизняного правосуддя.

- В чому вона полягає?

- Розумієте, якщо ми підписали контракт з гравцем, де чітко написано, що його зарплата – 500 доларів, то чому мені органи футбольного правосуддя присуджують, що Карпати мають заплатити такому футболістові за розрив контракту умовно по 10 тисяч доларів за місяці, які у нього були до закінчення контракту? Чому, якщо в контракті у графі зарплата написано: "5000 грн"? Далі: у нас є додаток до контракту з так званою бонусною системою, де вказано, що, наприклад, якщо футболіст принаймні у половині матчів чемпіонату потрапляє до заявки, у нього є винагорода в тисячу доларів, якщо у 75 відсотках матчів – 3500 тисячі доларів. Ось так ми побудували свої відносини. Чиновники ж хочуть нав’язати, що ми маємо платити гравцям гарантовано, скажімо, 5000 доларів. І що найцікавіше – футболісти ж самі добровільно погоджуються на ці умови.

- Усе так просто?

- Ну, ми ж не ідіоти, тому не кличемо гравців рівня Прем’єр-ліги із пропозицією грати за 500 доларів, ні. У кожного є можливість заробляти більше, а не просто отримувати, як, наприклад, Гудима, який просидів увесь час, зігравши шість матчів за п’ять років у Карпатах. Ми на нього витратили близько двохсот тисяч доларів, і що? Ні йому, ні нам від такої співпраці користі не було. Хіба що він не грав, але отримував гроші. А трутнів на підприємстві ми не потерпимо.

У футболістів має бути мотивація. А звідки їй взятися, якщо в 15-18 років їм можуть "насипати" купу грошей, возити, одягати, та ще й платити за те, що вони займаються по суті улюбленою справою і вчаться грати в великий футбол. У той же час, як їхні батьки чи члени сім’ї працюють на заводах за три тисячі гривень? Та вони ще в юності з розуму сходять! І в футбол вони вже не гратимуть. Тому керівники клубів і нашого футболу повинні бути дуже відповідальними перед футболом людьми – не можна дитині в 15 чи 16 років платити в місяць 5-10 тисяч доларів. Такими рішеннями ви гробите цих дітей і їхню кар’єру.

"У ВСІХ ГРАВЦІВ КОМАНД U-21 ТА U-19 ЗАРПЛАТА КОЛИВАЄТЬСЯ В ДІАПАЗОНІ ВІД ДВОХ З ПОЛОВИНОЮ ДО ЧОТИРЬОХ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ БЕЗ ЖОДНИХ БОНУСІВ"

- Гравці дубля Карпат отримують гроші, від яких не зійдеш з розуму?

- Жоден футболіст U-19 та U-21 не має додаткових винагород до існуючої зарплати. Вони можливі лише лише в тому випадку, якщо ці футболісти переходять до основної команди. У всіх гравців цих двох команд зарплата коливається в діапазоні від двох з половиною до чотирьох тисяч гривень без жодних бонусів (це максимум, який вони можуть отримати, з урахуванням уже віднятих податків від максимальної зарплатні в 5000 гривень). Скажімо, у Підківки була зарплата 2200 гривень, коли він почав грати за основу. Лише після цього ми йому почали доплачувати за його футбольний прогрес і перехід до першої команди – він додаткові гроші заслужив.

- А у всіх футболістів першого складу контракти складені таким чином, що зарплата – 500 доларів, плюс – можливість заробляти більше?

- Не у всіх, але у більшості. Деяким гравцям усе ж даємо гарантовані гроші, тому що знаємо їхній рівень. Тому все це теж диференційовано в залежності від рівня футболіста.

- Яку максимальну суму може заробити гравець першої команди впродовж сезону разом з усіма можливими доплатами, бонусами? Чи існує якась межа?

- Все залежить від результатів особисто гравця і команди. Я можу розказати про систему оплати праці в сезоні, коли ми вперше посіли п’яте місце в чемпіонаті й потрапили до групового раунду Ліги Європи. Тоді у гравців була максимальна винагорода на рівні десяти тисяч доларів, і вже діяла система мотивації, були преміальні за кожен окремий матч і бонус, який складався з двох частин – проміжного та кінцевого бонусу. Проміжний виплачувався в тому разі, якщо команда після першого кола набирала 25 очок. У підсумку ми ж наступного дня після закінчення першого кола виплатили їм усі ці кошти, коли команда перебувала на шостому місці. Окрім цього ми платили за прохід кожного раунду Ліги Європи, преміальні за кожен матч, а також підсумковий бонус за п’яту сходинку в чемпіонаті. Так от, після того сезону у футболістів швиденько оновився автопарк, вони купили собі квартири, а дехто навіть по дві-три.

Наразі у нас діє приблизно така ж система оплати праці, але зарплатня значно менша. Повірте: якщо команда показуватиме результати – всі зароблятимуть нормальні гроші. Проте і тоді, і нині ми збалансовуємо наші можливості. Заробляти повинні не лише гравці, а й клуб. Якщо ж вони відповідно гратимуть, то можуть заробляти і по 100 тисяч доларів щомісяця – немає жодних проблем. Нам не шкода. Ніхто не обмежений контрактами, що стосується заробітку. Ключове слово: ЗАРОБЛЯТИ!

"ВЧЕРГОВЕ ПЕРЕДАЮ ПРИВІТ НАШОМУ СЛАВНОМУ МЕРУ, ФІГУРАНТУ БАГАТЬОХ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ"

- Нині Карпати ставлять за мету зниження витрат? Якщо так, то за рахунок чого це можливо?

- Ну, скажімо, я ж не можу знизити наші витрати на електроенергію – не можу впливати на ці процеси. Хоча, скажімо, підігрів газону ми вмикаємо тільки вночі, тому що саме в цей час найменший тариф на електроенергію. Таким чином ми економимо – за рахунок простих і не дуже управлінських рішень.

- Як нині побудована співпраця Карпат із футбольними агентами?

- Немає у нас із ними жодної співпраці. Ми поставили вимогу – наші вихованці не матимуть футбольних агентів. Вони знають це і знають, що буде, якщо зв’яжуться з агентами – відразу підуть на вулицю шукати нове місце роботи.

- Чому так категорично?

- Тому що вважаємо, що значна частина людей, яка працює в агентському корпусі, дуже погано впливає на футболістів, їхню співпрацю з клубом, мотивацію і так далі. У клуба і футболіста, а також у агента і футболіста просто різна мотивація. У нас різні шляхи. Ми на різних полюсах. І саме українські агенти, на мій погляд, зробили дуже багато зла вітчизняному футболові. Зараз на мене поллється багато бруду, тому що саме агенти якраз і займаються всією системою правосуддя: підтягнули там кілька хороших юристів, створивши там свій кооператив. Я цього не можу довести, але знаю на сто відсотків, тому що спілкуюся з різними футбольними людьми. Всі знають прекрасно, що відбувається в суддівському корпусі, в агентському, чиновницькому – просто тотальна корупція! Я, як людина, і представник клубу Карпати, брати в цьому участь не хочу.

Повірте, сюди вже стільки людей під’їжджало… А потім ходили й жалілися, що не можуть сюди "зайти", щоб робити свої брудні справи. У нас в клубі немає жодних темних справ: відкатів, "закатів" і так далі. І ненавидять нас в першу чергу саме за це. Кожен хоче ущипнути щось собі, і коли в Карпатах у них це не виходить зробити – йде ненависть до нашого клубу. Не можуть вони тут "порешать вопросы". Немає жодної людини, яка могла би надати докази, що я щось у когось взяв чи дав хабар. Думаю, те ж саме стосується співробітників клубу, яким я схильний довіряти.

- Ситуація з "Ареною-Львів" узагалі якось змінюється, щось відбувається? Що має статися, аби Карпати переїхали на цей стадіон?

- У нас є єдина вимога – щоби міська влада виконала свої зобов’язання перед клубом Карпати стосовно цілісно-майнового комплексу стадіону "Україна". У разі, якщо нашу вимогу задовільнять – ми переїдемо на Арену. Це наша принципова позиція. Повертаючись до питання створення альтернативних джерел заробітку для клубу: ми хочемо на території стадіону та прилеглій території побудувати дещо, що перебуватиме у Львові, надасть робочі місця та принесе прибуток саме львів’янам, принесе податки в бюджет і разом з тим принесе прибутки клубові. Невже погана ідея? Але наразі нічого не змінюється – триває перманентний процес чергових обіцянок і їхнього невиконання з боку влади. Тому переїзд на новий стадіон наразі неможливий. Вчергове у зв’язку з цим передаю привіт нашому славному меру, ідейному натхненнику та ініціатору будівництва нового (одного з найдорожчих у Європі) стадіону "в черта на куличках" (до речі, так і не добудованому і не зданому в експлуатацію), фігуранту багатьох кримінальних справ. Бажаю Андрію Івановичу та жителям Львова, щоби цей об’єкт не став пам’ятником корупції та безгосподарності.

 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити