Ігор Матвійчук: "Сенсаційні результати привернули додаткову увагу до чемпіонату Львівщини"

22 березня 20:24
Переглядів: 204
Матвійчук

Інтерв'ю віце-президента Асоціації футзалу Львівщини Ігоря Матвійчука

Нещодавно відгримів 23-ій за ліком чемпіонат Львівщини з футзалу. Цьогорічні змагання відрізнялись від попередніх і суттєвими нововведеннями, і сенсаційними результатами. Окрім того, що звітний турнір отримав чимало схвальних відгуків, мали своє місце і певні невдоволені коментарі. Про особливості турніру, успіхи та невдачі команд, фінансовий бік чемпіонату та багато іншого розповів голова оргкомітету змагань та віце-президент АФЛ Ігор Матвійчук.
 
– Ігоре Леонідовичу, фінальна частина Чемпіонату Львівщини 2017/2018 отримала позитивні відгуки від футзальної громадськості. Ви як голова оргкомітету та віце-президент АФЛ задоволені результатом? 
 – Якщо враховувати те, що чемпіонат проводили вперше за такою експериментальною схемою, то цілком задоволений. За короткий термін вдалось зібрати 17 колективів з 12 районів області, перевірити заявки команд, домовитися за зали, призначити арбітрів та за два дні організувати і одночасно провести в чотирьох різних місцях (Буськ, Новояворівськ, Трускавець та Львів) 35 ігор.
 
Все це стало можливим завдяки злагодженій командній роботі членів оргкомітету: Олени Верещинської, Петра Греви, Романа Проця та Олега Рибака, – за що я їм щиро вдячний. Також хотів би подякувати Головам місцевих футбольних федерацій Мирославу Дорошу та Степану Вольському за допомогу в комунікації з командами та з керівництвом спортивних споруд. Ну й, звичайно ж, без підтримки Президента Асоціації Львівщини Мирослава Хом’яка цей би турнір навряд чи взагалі б відбувся.
 
– Схема чемпіонату з проведенням відбіркового етапу в регіонах застосована вперше. З чим це пов’язано? 
 
– По-перше, у зв’язку з вимогами Регламенту всеукраїнських змагань АФЛУ статус відбіркового етапу матиме лише чемпіонат, в якому беруть участь не менше, ніж 16 команд та не менше 2 груп. У нас взяло участь 17 команд що були поділені на три групи. По-друге, в попередні роки чемпіон Львівщини визначався лише у Львові і, за рідким винятком, серед львівських команд. Втім, чемпіон Львова – не означає чемпіон Львівщини, чи не так? Перемога команди «Русин-О» з Миколаївщини в цьогорічних змаганнях це наочно довела.
 
Раніше конкуренцію львівським командам могли створити лише дрогобицькі та червоноградські, а зараз завдяки цій схемі багато колективів відчули свої сили і, прогнозую, що в майбутньому нас очікують цікаві футзальні баталії. По-третє, в регіонах області футзал був або продовженням футбольного сезону в залі (навіть за тими самими заявками та складами), або, через відсутність залів, кілька районів проводили змагання за «зональним» принципом в одному з сусідніх районів. Потрібно було щось змінювати, дати змогу обласним колективам відчути смак справжнього футзалу. Так і виникла ідея провести груповий етап чемпіонату за межами Львова.
 
– Чи наступний чемпіонат Львівщини відбуватиметься за такою ж схемою?
 
– Про це говорити ще рано. Втім, враховуючи позитивні відгуки команд та гравців стосовно цьогорічної схеми проведення, цілком можливо, що наступний чемпіонат зробимо схожим. Можливо, удосконалимо змагання: організуємо за «двотуровою» системою, де команди будуть розділені на групи та щотижня з’їжджатимуться до різних міст. Наприклад, одного тижня – в Трускавець, наступного – Буськ, далі – Новояворівськ, далі – Червоноград… Звичайно ці «спарені» тури повинні бути святом футзалу для місцевих. Місце проведення залежатиме від «команди-господаря» та стану місцевої спортивної споруди.  Плей-офф та фінал може приймати вже Львів. Така схема повинна лише додати футзалу масовості, його популяризації та дозволить мати повноцінний календар. Наразі через перенавантаженість залів різними змаганнями, у Львові важко провести повноцінний чемпіонат без пауз та переносів. Та й вартість оренди залів в регіонах набагато нижча.
 
– Які колективи Ви могли б виділити у вже минулому чемпіонаті?
 
– Практично всі команди були рівними та по-своєму цікавими. Виділив би, тим не менш, обидвох фіналістів «ДКНГ» та «Русин-О». Бронзовий призер «Фуджікура» також гідно виглядав. Окрім того, хорошою грою запам’ятались ФК «Топорів» з Бузчини,  «Юність» (Гійче) з Жовківщини та «Агро-Інвест» з Червонограда.
 
– В чому причина, на Вашу думку, не надто вдалих виступів львівських команд? «Фуджікура» посіла лише третю сходинку, а «Галицька Здоба» не пройшла навіть горнила регіонального відбору…
 
– Я не спостерігав за іграми у Буську тому мені важко відповісти на це питання. На думку очевидців, «Галицька Здоба», яка грала не найсильнішим своїм складом, не змогла адаптуватися до невеликого за розміром залу, мала місце також певна недооцінка суперників. Суперники, навпаки, на львів’ян налаштовувались серйозно. Також потрібно розуміти, що при кубковій системі змагань не завжди найсильніший перемагає. Тут на перший план виходять вольові якості, бажання, психологія та навіть фортуна.
 
Шкода, що «Галицька Здоба» так швидко припинила свій шлях у турнірі, адже участь чемпіона Львова у фіналі додала би йому лише краси. «Фуджікура» ж відіграла дуже добре, але через більшу кількість ігор в групі та коротку лаву запасних у фінальній частині виглядала досить втомленою. Трішки не вистачило їм сил до перемоги у чемпіонаті. Сенсаційні результати тільки привернули додаткову увагу до наших змагань.
 
– Стосовно фінансової сторони турніру. Досить часто в соцмережах лунають закиди в бік Асоціації щодо фінансової непрозорості та прибутках від проведених змагань. Як прокоментуєте такі заяви? 
 – Думаю, що комусь вигідно поширювати різного роду негатив про роботу Асоціації. Прибутків не може бути апріорі через «неприбутковий» статус громадської організації «Асоціація футзалу Львівщини». Хоча, на мою думку, для обласної спортивної федерації життєво необхідно мати кошти на рахунках. Наприклад, щоб допомагати командам з Львівщини брати участь у тих чи інших змаганнях.
 
Джерелами їхніх надходжень можуть стати різноманітні комерційні турніри. Щодо кошторису цьогорічного чемпіонату, то загальний бюджет турніру склав 33,5 тис. гривень. Третина з цих коштів – 10 тис. грн. пішла на оренду залів; 7,2 тис. грн. (22%) – на арбітраж та спостереження; 5,5 тис. грн. (16%) – на кубки та медалі; 3 тис. грн. (9%) відповідно до Регламенту всеукраїнських змагань ми перерахували на рахунок АФУ; ще 7,8 тис. гр. (23%) – на погоджені з командами додаткові витрати (онлайн-трансляцію фінальної частини, роботу фотографів, хронометраж, коментування, транспорт, лікарів та медикаменти).
 
Разом з тим, учасники змагань, через обов’язковий внесок за участь у розмірі 500 грн. та 250 грн. за кожну гру, перекрили лише 27,5 тис. гривень витрат, і тільки завдяки партнеру Асоціації – Радіо «Львівська Хвиля» вдалося ліквідувати «дірку» в бюджеті турніру розміром 6 тис. грн. Ось вам і «прибуток». Чому так вийшло? Не хотіли фінансово обтяжувати команди. Не всі з колективів можуть дозволити собі витрати, які, до прикладу, перекрили б оренду палацу спорту «Галичина» у Львові. У такому випадку кількість команд була б меншою, а турнір втратив би не тільки статус відбіркового етапу всеукраїнських змагань АФЛУ (нагадую – не менше 16 команд), а й свою цікавість та непередбачуваність.
 
– Громадськість також цікавлять питання щодо якості арбітражу та спостереження футзальних змагань під егідою АФЛ. Чи були нарікання на ці аспекти під час проведення чемпіонату?
 – За оцінками спостерігачів всі 14 арбітрів відпрацювали на «відмінно». Ця оцінка підтверджується ще й тим, що жодного протесту від команд на дії арбітрів та жодного вилучення гравців не було, не допущено серйозних травм та конфліктів на майданчику. Що стосується інших змагань під егідою Асоціації футзалу Львівщини то, на мою думку, необхідно всім заспокоїтися та набратися терпіння. По-перше, оцінювати якість арбітражу повинен фахівець з числа колишніх або чинних арбітрів. По-друге, піддавати оцінці необхідно конкретні моменти та епізоди. По-третє, арбітр – людина і має право на помилку, досвід здобувається на помилках.
 
В Асоціацію прийшли багато молодих, перспективних арбітрів і їм необхідно дати час. Насамкінець, мене дивує поведінка окремих представників команд та гравців, які вважають себе професіоналами, але, на жаль, не можуть втримати емоції і дозволяють собі щодо арбітрів відверте хамство та навіть фізичний вплив. Напевно, суддівськими помилками, які теж мають місце, легше пояснити президентам команд негативний результат гри. Агресію стосовно арбітрів потрібно негайно зупинити….
 
– І насамкінець, як віце-президент АФЛ, що відповідає за розвиток футзалу, розкажіть про ситуацію зі створенням нових регіональних відділень Асоціації.
 – Пройшов рік від початку створення першого з відділень і наразі їх вже шість. Всі вони довели свою ефективність: провели повноцінні чемпіонати та делегували по два представники до фінального етапу чемпіонату Львівщини. Там, де відділень АФЛ ще немає, плідно співпрацюємо з районними федераціями футболу, за що їм щиро вдячні. Робота щодо відкриття нових відділень продовжується і, звичайно, залежить від наявності і стану придатних для футзалу спортивних залів та від людей, які так як і ми просто люблять цей вид спорту.
 
Володимир Дидик, прес-служба АФЛ

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: