Ігор ШИМЕЧКО: «Матеріали на мою аспірантську роботу беруться на базі виступів за збірну України»

21 травня 21:46
Переглядів: 373
Default Image

У квітні титулований львівський важкоатлет, аспірант Львівського державного університету фізичної культури Ігор Шимечко на чемпіонаті Європи з важкої атлетики, який проходив у Казані (Росія, Республіка Татарстан) виборов срібну нагороду 412 кг (195 кг – у ривку, 217 кг – у поштовху). Відтак Відділенням НОК України у Львівській області кращим спортсменом квітня Львівщини став львівський важкоатлет, аспірант Львівського державного університету фізичної культури Ігор Шимечко. Його нагородили грошовою премією та мистецьким витвором із гутного скла, статуеткою «Український Сокіл». Також матеріальним заохоченням відзначили тренера Шимечка заслуженого тренера України, випускника ЛДУФК Ярослава Мартинюка.

-Ця нагорода багато що для мене означає, адже є відзнакою НОК  у Львівській області, -- ділиться враженнями від нагороди Ігор Шимечко. Тому гадаю, що таке визнання для будь-якого спортсмена, а не лише для мене, є дуже позитивним кроком у житті. Це крок для того, щоб надалі добиватися гарних результатів. Зроблю все що в моїх силах, щоб таких нагород  у мене  було більше. Хочу стати спортсменом року. До цього докладу максимум зусиль. Наприкінці травня виїжджаю на навчально-тренувальний збір у Коктебель. Там буде проходити підготовка до ліцензійного чемпіонату світу, який пройде у Парижі. 

-Ігоре, у тебе була травма, яка завадила тобі стати у Казані чемпіоном Європи. Як проходить відновлення?

-Ми пройшли курс лікування, зробили відповідні процедури. Курс лікування пройшов у позитивному ритмі, зараз я вже розпочав тренуватися, дискомфорт практично зник.

-Ти є аспірантом ЛДУФК. Поділись секретом успіху, як вдається поєднувати аспірантуру з вагомими досягненнями у царині спорту на різноманітних турнірах та змаганнях?

-Ви знаєте, у моєму житті це досить таки відважний крок, бо це моє професійне ремесло, це спорт. Я поговорив з ректором та науковим керівником ЛДУФК, які пішли мені на зустріч. Разом із ними ми дійшли до спільної цілі, що треба вступати, треба навчатися. А матеріали на мою аспірантську роботу беруться на базі моїх виступів за збірну команду України. Звісно тут також треба трудитися, але нічого неможливого немає.

-А чи часто моніториш спортивну пресу, інтернет?

-Коли є час, то заходжу в інтернет, читаю спортивні газети. А тим паче львівські газети та інтернет-портали. Дуже приємно, коли про мене там згадують. Зокрема, читаю газету «Спортивку», заходжу на сайт «Галичини спортивної».

 

 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: