Ватерполісти львівського «Динамо» стали бронзовими призерами чемпіонату України. У матчах плей-оф за третє місце у Дніпродзержинську львів’яни двічі обіграли збірну Севастополя. «Ратуша» привітала головного тренера «динамівців» Ігоря Зінкевича, який проаналізував виступи «Динамо» у чемпіонаті, а також розповів про подальші перспективи ВК «Динамо».
Бронза за два дні
— Перший матч, в якому перемогли — 13 : 10, вдався набагато краще, а у другій грі нам трішки не поталанило. Ведучи 5 : 1, ми не забили шостий м’яч, коли Лащ виходив віч-на-віч із воротарем севастопольців… Далі пішла контратака і ми пропустили. За 1 хв. 40 сек. до завершення матчу за рівного рахунку наш захисник Дмитро Завадовський забив вирішальний сьомий м’яч. А у час, який залишався, ми зуміли вистояти. Тому бронзові медалі обійшлися нам за два дні. А це добре, зважаючи на те, що не потрібно грати третій матч, який дається завжди дуже важко.
— У матчах плей-оф «Севастополь» чимось здивував?
— Ні, не здивував. У чемпіонаті з ними зіграли шість матчів, в яких п’ять разів перемагали і лише один раз поступилися. Щоправда, перед матчами плей-оф виникла дивна ситуація. П’ятий тур перед бронзовим плей-оф ми також грали у Дніпродзержинську. У п’ятому турі за збірну Севастополя не виступало багато основних гравців, які вже приїхали на матчі плей-оф. Мабуть, це була економія сил з їхнього боку на раунд плей-оф. Щоправда, я такої тактики не схвалюю. «Динамо» виїхало 15-ма гравцями, які грали і в турі чемпіонату, і в двох бронзових матчах.
— Зараз команда піде у відпустку?
— Поки що у відпустку ще не йдемо. До 1 червня будемо тренуватися, бо у збірної України повинні бути спаринг-матчі. А вже з 1 червня підемо на вакації. Далі 3-8 вересня плануємо провести у Львові Кубок України з водного поло. Підготовку до цих змагань розпочнемо з липня. Щоправда, це все у планах, а як вийде насправді — не берусь прогнозувати.
— А чи задоволені Ви тим, як виглядала команда впродовж всього чемпіонату?
— По-перше, втішений тим, що в цьому турнірі в складі нашої команди взяла участь велика кількість молодих гравців. Ці гравці отримали чудову можливість спробувати свої сили серед дорослих та набути певного до¬свіду. Передусім йдеться про молодих гравців «Динамо» 1993-1995 років народження. Щоправда, задоволеним всіма на сто відсотків, звісно, бути не можу. Є ще багато моментів, над якими варто багато працювати. На жаль, у нас трішки мало часу для цього, бо ці гравці паралельно беруть участь у молодіжній збірній України. Наприклад, зараз семеро наших гравців залишаться у Дніпродзержинську на тренувальному зборі, після якого поїдуть на чемпіонат Європи, відбіркові поєдинки, які пройдуть у Варні (Болгарія). А вже по приїзді звідти підуть у відпустку, після якої зберемося всі разом 1 липня. Найголовніше у цій ситуації — щоб усі вони залишилися у команді, а не кудись перейшли. Найголовніше зберегти команду.
Табло — позичити, ворота — купити
— Ви згадали про Кубок України…
— Ми дуже прагнемо, щоб Львів нарешті побачив водне поло. Саме тому хочемо провести в нашому місті Кубок України. Щоправда, виникають певні проблеми. Зокрема проблема поля, яке потрібно купити. А це доріжки, ворота, на які потрібні гроші. Будемо шукати меценатів та спонсорів, які б оплатили потрібну для цього суму. Та ще й, до всього, немає табло. Однак, якщо табло ми ще можемо у когось позичити, то ворота неодмінно треба купити. Не варто забувати ще й про кошти, які слід знайти для оренди залу. Тут усі надії покладаю на ке¬рівництво міста та області. Та ще й ми з 1999 року не грали у Львові, тому дуже хочемо, аби наші вболівальники побачили нас у рідному місті. Адже, коли ми граємо у Дніпродзержинську, то місцеві поціновувачі футболу нас уже знають, і окремі з них за нас навіть уболівають. Та все ж ми хочемо, щоб нас побачили наші львівські вболівальники.
— Наскільки проведення Кубка України з водного поло у Львові у майбутньому стане сплеском відродження цього виду спорту в місті кам’яних левів?
— Відродження водного поло у Львові простежується. Особливо на юнацькому рівні. Нещодавно ми провели хороший юнацький турнір в «Аквапарку». Останнім часом наші юні ватерполісти 1994, 1995 та 1996 років народження стали чемпіонами України. Зараз відродження вже розпочалося, найголовніше цю хвилю втримати. Тут величезні кошти забирає оренда, і це при тому, що «Аквапарк» дає нам знижки. Однак я вже зараз бачу, що з 5-6 турнірів на рік нині йде скорочення до двох, бо немає таких коштів, щоб оплачувати такі турніри. А на ті змагання, які ми проводимо в маленькому басейні, не всі команди хочуть їхати, враховуючи малі розміри басейну. Ще одна, чи не головна, проблема Львова — це те, що у нашому місті нема потрібних басейнів, і це при тому, що через два роки, 16 липня 2014 року, виповниться рівно сто років з часу проведення першого матчу у Львові, який було проведено на вулиці Вітовського.
— Які заходи плануєте до цієї знаменної дати?
— У планах — провести хороший представницький турнір та зберегти до того часу наше львівське ватерпольне «Динамо».