Багаторічний помічник Миколи Павлова замінює його на тренерській лаві, а також дає «замість нього» інтерв’ю…
— Іване Дмитровичу, щоразу, коли камера ловила вас упродовж матчу у Львові, ловив себе на думці, що за поведінкою ви нагадуєте голландця Луї ван Гааля: той також полюбляє під час ігор тримати в руках блокнота…
— Ну, в мене то давня звичка — вносити у свій записничок важливі дані про матч. Починаю, наприклад, із того, що записую тактичне розташування суперника. А впродовж поєдинку занотовую заміни, авторів забитих м’ячів тощо.
— А власні думки встигаєте занотовувати?
— Ні, бо в такому разі не залишиться часу безпосередньо на перегляд гри. Той же ван Гааль, наскільки мені відомо, інколи так захоплюється нотуванням своїх думок, що часто пропускає події на полі.
— Ваша команда переграла «карпати» багато в чому завдяки провальним діям господарів у обороні. Можете це прокоментувати?
— Вважаю некоректним висловлюватися про колег, тож промовчу. Єдине, що можу додати, так це дві тези. По-перше, мене дивує, чому ця команда, яка ще два роки тому виступала в єврокубках, нині борсається внизу турнірки — при цьому основа складу в них лишилася. По-друге, ніякої катастрофи у «Карпат» я не бачу: значною мірою ми перемогли завдяки трьом швидко забитим м’ячам.
— Гра на стадіоні «Україна» позначилася великою кількістю помилок у виконанні обох команд. Про «Карпати» — мовчимо. Давайте про «Іллічівець»: ви пропустили після жахливої обрізки з боку Віталія Федотова, який, поза тим, став одним із героїв матчу…
— Знаєте, у роздягальні Микола Петрович сказав Віталію: «Якщо в кожному матчі робитимеш дубль, дозволяю тобі регулярно так обрізуватися!» А якщо серйозно, то відзначте: у суботу змагалися дві наймолодші команди ПЛ, а молодим, як відомо, притаманно робити помилки. Ось у цьому й уся відповідь… Розумієте, Павлов — добра людина, але сувора: він дає кожному футболісту змогу помилитися одного разу, а потім з цього робить висновки. Повторна помилка матиме наслідки…
— Що далі?
— А далі — вдосконалення зробленого. Головний пласт роботи — психологія підопічних: маємо перелаштувати їх думати про верхню половину турнірної таблиці.
P.S. Ми зуміли додзвонитись і до Віталія Федотова, який підтвердив усе сказане Іваном Баланом. І пояснив, що означав його жест руками після другого забитого ним м’яча: з’ясувалося, що півоборонець спробував сотворити літеру «М» — на честь своєї дівчини Мілени, бо напередодні матчу він пообіцяв їй відзначитися голом…