Російський ветеран львівських Левів дав інтерв'ю нашому сайту.
Степан Пономарьов один з тих гравців, на кому будувалася гра львівської хокейної команди два роки поспіль. Російський ветеран за два сезони зіграв 54 матчі у складі Левів, набравши в них 52 (20 +32) очки. Однак зараз доля Степана залишається невідомою. Так само як доля самого клубу і всієї ПХЛ. Наш сайт вирішив дізнатися про подальші плани 37-річного нападника, а так само попросив прокоментувати останні тенденції в українській та білоруській хокейних лігах.
- Степан Анатолійович, як проходить Ваш відпустку?
- На жаль, відпустки у мене, як такої, в цьому році немає. Одне радує, що перебуваю з усією своєю родиною. Після минулого сезону необхідно шукати способи заробітку, щоб прогодувати сім'ю, а вона немаленька.
- Які ваші плани на подальшу кар'єру?
- Поки про плани говорити зарано. З ПХЛ нічого не відомо, зате все ясно з ВЧБ. Ліміти посилюються, рівень чемпіонату, на жаль, неухильно падає, хокеїсти працюють за смішні за теперішніх часів гроші. З реальних варіантів залишаються Росія і Казахстан, але це дуже далеко від дому ...
- Може, є вже конкретні пропозиції?
- Варіанти вже є, але говорити конкретно поки рано, трохи пізніше буде все відомо.
- Чи стежите ви за Чемпіонатом Світу в Дивізіоні 1B?
- Природно, стежив. Вболівав за збірну України. Команда довела, що зі складу учасників вона найсильніша. Правда, видно проблеми, які охопили ПХЛ в цьому сезоні. Але хлопці молодці! Після всіх цих колотнеч змогли довести, що гідні бути гравцями збірної. Дуже радий, що команда підвищилася в класі. Тільки сталося це, як часто у нас буває, більше всупереч, ніж завдяки.
- Які враження про Чемпіонат Світу в еліті, хто справив враження?
- Мене швейцарці зовсім не здивували, традиційно сильна команда з постійним зростанням. У Росії передбачуване фіаско, у цієї команди постійні провали з періодичністю в 3-4 роки.
- Як оціните виступ збірної Білорусі на світовому форумі?
- Збірна Білорусі грала за своїми здібностями: ні добре, ні погано. Стратегія тренера - гра в обороні і вичікування помилок суперника не спрацювала, тому що рівень європейських збірних зростає, а нашої, на жаль, ні. І нарікати на чергове омолодження покоління нерозумно, правду знають всі навколо. Вболівальники розчарувалися у збірній. Послухаєш, що говорять, так вуха в трубочку згортаються. Останні матчі вже ніхто не дивився.
- Яка думка про новий ліміт на легіонерів в ВЧБ? Які перспективи колись дуже сильного чемпіонату?
- ВЧБ розчаровує з кожним роком все більше і більше, втомився вже про це говорити. Буду за ним стежити лише тому, що живу в Білорусі.
- Чи розраховані керівництво Левів за минулий сезон?
- А ось це удар по хворому! Ні, не розрахувалися. Обіцяли, обіцяють, але не розрахувалися. Віри вже все менше, але, може, пощастить (посміхається). Все ж, отримувати зарплату всього за п'ять-шість місяців у році мало кого влаштовує. Поки чекаємо і сподіваємося.
- Чи не виходили на зв'язок Леви про наступний сезон?
- На зв'язок вже ніхто не виходить. Та й роздягальню нашу вже зайняли хлопці новоспечені чемпіони України (Галицькі Леви U-12 Чемпіони України - прим.). Мабуть, це неспроста.
- Чим Вам запам'ятається період, проведений в ПХЛ?
- Останній сезон у ПХЛ, інакше як бардаком, не назвеш! Поки не буде захищених контрактів трудовим законодавством або профспілкою, толку буде мало. Практично у всіх клубах ситуація аналогічна. Я дуже розчарований другим сезоном ПХЛ. Період у Левах так само на дві половини розділений. Перший сезон непогано, створили команду, боролися. Другий сезон мені однозначно в мінус. Нерви, безгрошів'я, розчарування в людях ...
- Як дивіться на неоднозначну ситуацію з виключенням Беркута?
- За Беркуту взагалі незрозуміло: чи то керівництво навмисне перервало сезон, чи то якісь закулісні ігри. З боку це виглядає огидно в будь-якому з варіантів. Прикро за хлопців: весь сезон впевнено йшли лідером. Я й не знаю, чи є ще в сучасному хокеї подібні випадки. Підозрюю, що ПХЛ в цьому плані унікальна.
- Як ви розцінюєте ситуацію в ПХЛ взагалі? Практично у всіх клубах ситуація виявилася плачевною.
- Така ситуація вийшла, тому що у клубів немає зобов'язань перед гравцями, тренерами, персоналом. Дуже нагадує ситуацію на початку 90-их. Хочу - плачу, хочу - не плачу. Я був впевнений, що це вже давно пройшли і забули, як страшний сон.
- Які бачите шляхи розвитку хокею в Україні? Як підвищити якість Ліги і виключити ситуації, аналогічні торішнім?
- Захищені контракти, відповідальність клубів перед лігою, будівництво арен. Ніяких вікових лімітів. Збірну витягають ветерани. Невисокий ліміт на легіонерів в перші 3-4 роки, в інтересах рівня чемпіонату. Якщо в Україні хочуть розвивати хокей, то штучно вирощена молодь - абсолютно не вихід. Навпаки, це навіть посилить проблему.