Лупайте сю скалу!

06 березня 10:47
Переглядів: 308
комісія ім Боберського

Ці слова одиного з найбільш відомих Франкових творів - «Каменярі» досі залишаються для нас, українців, актуальними. До того ж, нинішній, 2016-й, рік проголошено в Україні роком Івана Франка. Комісія тіловиховання і спорту імені Івана Боберського у Львові, намагається крок за кроком повернути із забуття все українське спортове багатство для широкого вжитку народу України. У перші дні березня (01 і 03) біжучого року в рамках ХХVІІ наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка провела у головному корпусі Львівського державного університету фізичної культури чергове засідання.

Виступаючі зробили екскурс у славну давнину української спортової історії та порушили низку проблем. Зокрема, для нас, українців, наступила найвища пора позбуватися не тільки радянських символів, якими рясно засмічені міста і села України, але й викинути із наших голів ті, вороже налаштовані до української державності, стереотипи та віяння.

Ярослав Тимчак – завідувач кафедри, доцент, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, відповідальний за виховну роботу ЛДУФК у темі «Ігрища – релігійно-культові форми ігрової і змагальної діяльнсті праукраїнців» розповідав про давні традиції українців у боротьбі за власне та державне становлення нації.

Дмитро Білий - дослідник історії Кубані, бандурист, осавул Азовського козацького війська, доктор історичних наук у промові «Військово-фізична підготовка чорноморських/кубанських козаків наприкінці ХVІІІ-ХІХ ст» говорив про становленя і славні традиції козацького роду в Кубані.

Андрій Сова – кандидат історичних наук, доцент у виступі «Іван Боберський – засновник та ідейний натхненник «Українського Спортового Кружка» у Львові» зазначив, що з 1903 року духовний батько українського спорту ревно культивував тіловиховну традицію в Українській Академічній гімназії та прививав молоді любов до занять гімнастикою, руханкою, а згодом і копаним м’ячем. УСК сьогодні минає 110 років.

Тарас Кузь - завідувач відділом Музею визвольної боротьби України у своїй темі «Пам’ятки українських спортивних організацій Галичини у експозиції музею визвольної боротьби України» розповідав про історію створення музею та, незважаючи на втрати у роки радянського тоталітаризму окремих музейних надбань (зокрема, особисті речі Івана Боберського) у Львові все ж зберігається чимало унікальних зразків відзнак та медалей приурочених українському спорту. Уся експозиція розкриває велич духу та підкреслює нескореність борців за свободу і незалежність українського народу аж до Революції Гідності.

Валерій Джунь - доцент кафедри філософії, член Вченої ради філософського факультету Львівського національного університету ім.І.Франка з темою «Фізична культура і спорт як простір національної ідентифікації і самоідентифікації» говорив про наболілу нинішньому поколінню тему. Кожна людина, як і нація проходить складний шлях становлення. А національна ідентичність українців залежала не тільки від політичного, але й спортивного розвитку народу та стала найбільш поширенною формою ідентичності.

Актуальну нині для львів’ян тему шахів порушив спортивний журналіст, історик львівського спорту - Іван Яремко, який у виступі «Діяльність Товариства українських шахістів у міжвоєнний період» сягнув листопада …1894 року, коли це ентузіасти організували у Львові шаховий клуб. Згадав і про приїзд у наше місто росіянина Альохіна та найвідомішого українського шахіста, родом із Дрогобича - Степана Попеля. Давно відомо, що шахи це - спорт поєднаний з естетикою, духовним та культурним рівнем людини, - наголосив пан Іван.

Олександр Паук – спортивний журналіст і дослідник історії львівського спорту розповів у своєму виступі на тему «Розвиток футболу на Львівщині у перші роки радянської вдлади (1939/41)» про те, як з приходом нового «господаря» у Львові зникли усі товариства як українські так і польські та й жидівських не залишилось. Визволителі «відкрили» галичанам очі на те, що все …старе служило для потреб панів і буржузії. Тепер з появою БЧА, «Динамо» чи такого собі «Піщевіка» все належатиме робітникам і селянам.

Оксана Пасіцька – історик, юрист-міжнародник, кандидат історичних наук, виступаючи з темою «Спорт у середовищі українських міщан Львова першої третини ХХ ст», на прикладі Українського Спортового Товариства «Зоря» розповідала про особливості формування львів’ян-міщан та про його єдність у ремісничих і робітничих організаціях.

Володимир Левків - кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, проректор з зовнішніх зв’язків і перспективного розвитку університету, виступаючи з темою «Термінологія вправ ігрового характеру» доводив значимість слів у поєднанні зі спортивними змаганнями чи виступами.

Леонід Мазур - доцент кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО, якого товариство привітало із 60-літтям, наголосив у своєму виступі «Фізична культура особистості та проблема збереження генофонду нації» про необхідність сімейного та державного виховання у педагогіці національних традицій на державного становлення свідомої молоді.

Степан Кость - професор, кандидат філологічних наук у темі «Державницький дискурс преси молодіжних і спортивних товариств міжвоєнної доби» у виваженій формі говорив про актуальність проблем молоді у роки Першої та Другої світових воєн, які тісно перетинаються із нинішніми подіями на сході України. Отож, слова Симона Петлюри надалі повинні бути на чільному місці кожного українця «Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках!»

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити