Мар'ян Швед — про півроку в Іспанії: "Іспанці дуже прискіпливі, вони помічають найменші деталі"

12 лютого 16:00
Переглядів: 214
Швед

Мар'ян Швед дав своє перше ексклюзивне інтерв'ю ЗМІ за останні півроку.

«Карпати» — це мій рідний клуб, тому деколи і шкодую, що пішов. Але я знав на що йшов і знав, що буде нелегко, тому зараз своє майбутнє пов'язую з «Севільєю».

— За півроку в «Севільї» ти вже повністю адаптувався до місцевого футболу?

— Не можна сказати, що адаптувався на 100%, тому що це не так легко зробити, як здається. Питання навіть не в мові. Звичайно, мова важлива, але тут є також інший аспект — різна культура мислення. Іспанці дуже прискіпливі, вони помічають найменші деталі.

В них немає такого, що ти футболіст — значить тобі головне грати. Вони дивляться на все, що ти робиш поза полем — як ведеш себе в колективі, як демонструєш бажання бути частиною цього колективу, як спілкуєшся з партнерами по команді, і навіть якщо ти не знаєш мови, то завжди маєш бути з командою. Телефон в них заборонений на базі взагалі і багато ще різних дрібниць поза полем, але в них це не вважається дрібницями. Якщо цього всього не будеш дотримуватись, то не будеш грати, навіть якщо ти кращий в команді.

— Задоволений я, в принципі, всім. Тому що це топовий європейський клуб. Не задоволений хіба що тим, що граю не так багато. Звичайно, кожен гравець на моєму місці був би незадоволений тим, що не грає. А не граю я не тому, що в мене не той технічний рівень, а тому що Україна і Іспанія — це два абсолютно різні світогляди і різний менталітет. В Україні все по-іншому. В Україні звертають увагу більше на те, як ти виглядаєш на футбольному полі. А тут не так. Тут в кожній грі змінюється склад, може бути таке, що в минулій грі вийшов в старті, а на наступну гру за невелике побутове порушення навіть не потрапив в заявку.— Усім задоволений в клубі?

— Не шкодуєш, що покинув «Карпати»?

— Якщо порівняти умови для розвитку футболістів в Україні і в Іспанії, сильно впадає в очі різниця? Чи відчув на собі цю різницю, і в чому вона полягає для тебе?— Складно відповісти… «Карпати» — це мій рідний клуб, тому деколи і шкодую, особливо, коли не граю тут. Але я знав на що йшов і знав, що буде нелегко, тому зараз своє майбутнє пов'язую з «Севільєю» і готовий до важкої роботи і боротьби за місце в складі.

— У них тут все зовсім по-іншому. В них зовсім інший клімат, завжди сонце. Немає зимових зборів, чемпіонат проходить без перерви. Тут ідеальні поля, тому багато уваги приділяється не так біговим вправам, як роботі з м’ячем, тактиці. В них тактика грає велику роль, тому іспанці так грають. Кожен гравець чітко знає свою роль і свої дії на полі при різних ігрових ситуаціях. Кожен стандарт, введення м’яча з аута багаторазово відпрацьовується на тренуваннях. Гравці мають знати, як діяти на полі.

— Яким аспектам тренери в Іспанії приділяють більше уваги на тренуваннях?

— Тренери в «Севільї» приділяють багато уваги тактиці і організації оборони. Слідкують, щоб вся команда відпрацьовувала в обороні, поверталась на свою половину поля, якщо не вдалося реалізувати гольову можливість. Поки м'яч у суперника, ніхто з гравців не може зупинятись чи ходити пішки по полю. Вони сконцентровані на кожному моменті.

— Чого вимагають від гравців?

— Від гравців вимагають максимальної концентрації не тільки під час гри, але і на тренуваннях. Щоб на тренуванні ні про що інше не думали, а тільки про роботу.

— Вже можеш похвалитися знанням іспанської? На якому рівні володієш?

— За час перебування в Іспанії я вже трохи вивчив іспанську. Я розумію, коли вони говорять,більш-менш, але от говорити ще важкувато. В «Севільї» хочуть, щоб я говорив. Я взагалі розумію тренера, але коли він мене запитує – то мені важко відповісти йому.

— А в команді як спілкуєшся?

— Спілкуюсь іспанською, з перекладачем в телефоні (сміється).

— Як взагалі проводиш вільний час після тренувань?

— Переважно вдома відпочиваю. Коли дівчина була, то міг з нею піти погуляти. Інколи також зустрічаюсь з Коноплянкою та Вачіберадзе.

— Є якісь улюблені місця, куди ходиш відпочивати?

— Взагалі, я не приїхав сюди відпочивати, тому мало куди хожу, але є такий один ресторанчик біля річки, деколи там вечеряю. Називається «Ріо Гранде».

— Якщо чесно, то немає. Важкувато замовляти в ресторані, коли ти мови не знаєш (сміється).— Серед місцевих делікатесів є найбільш улюблені?

— За українською кухнею не сумуєш, за борщем, варениками?

— Футболіст в Іспанії повинен харчуватися правильно, а не тим, за чим сумує. Моя основна їжа — це паста, біле м'ясо, морепродукти, фрукти, овочі.

— Вболівальники на вулиці впізнають?Більше сумую за дівчиною, яка поїхала і без неї трошки важко. Вона завжди мене підтримує, а це для мене дуже важливо.

— Не можу сказати, щоб часто, але бувало пару разів, що впізнавали. А так, то мене тут вже місцеві жителі знають, впізнають в магазині, на заправках. Знають, що я граю в «Севільї».

— З приводу життя в Іспанії, є якісь кумедні ситуації або історії за час, який ти знаходишся в «Севільї»?

— Був такий один випадок. Це було ще на початку, другий чи третій місяць в Іспанії. Приїхав до мене друг, ми грали з ним в футбол, щоправда, десь в 10-тій вечора. Мої сусіди, напевно, вже спали. І так вийшло, що коли ми грали, то випадково перебили м’яч через паркан на ділянку сусідів. Якби в Україні я переліз до сусіда за м’ячем, то взагалі нічого такого не було б. А тут кожна хата має датчик руху. Коли ти лягаєш спати, то вмикаєш систему, і якщо хтось по ділянці ходить – то спрацьовує сигнал і починає «пікати».

Мій друг переліз через паркан до моїх сусідів, щоб забрати м’яч, у них спрацювала сигналізація, почала «пікати» (сміється), вийшов сусід, почав щось кричати іспанською. Ми не знаємо, що робити. Я знав тільки «пардон», я йому кажу «вибачте», «пардон», то мій друг переліз назад. Ми зайшли додому, вже збирались спати. Чую, дзвонить хтось в двері, я відчинив, а там сусід. Він так дивиться на мене і, як я зрозумів, сказав щось на кшталт: «То це ти той українець, який грає в дублі „Севільї“?». Я кажу «так», він тоді мені потис руку і попросив більше так не грати.

— З тим сусідом тепер товаришуєш? Він футболом цікавиться?

— Вітаюсь з ним завжди, коли бачимося. Так, тут всі люди цікавляться футболом. Севілью умовно можна поділити на дві половини – це «Севілья» і «Бетіс». Мені розповідали, що тут навіть може бути таке: зустрічається дівчина з хлопцем і можуть розійтися через те, що «Севілья» програла «Бетісу» або навпаки. Тут це дуже серйозно сприймається.

— А в команді з ким найбільше спілкуєшся?

— З українцями нашими часто спілкуєшся?— З Карлосом Фернандесом спілкуюсь, та з усіма взагалі. Але так щоб гуляти часто, то ні. Хоча було пару раз, гуляв з ними, ходили вечеряти.

— Спілкуюсь із Бекою Вачіберадзе, Євгеном Коноплянкою. До Євгена ходив в гості, грали з ним в PlayStation. Я за «Севілью» грав, а він за «Барсу». «Севілья» перемогла. То так вийшло, що Коноплянка Коноплянці забив (сміється). Буваю, заходжу до нього, переписуємося. Інколи грали в теніс настільний…

— Ти кажеш, що в Севільї дуже серйозно ставляться до протистояння двох місцевих команд. А нічого, що ти спілкуєшся з Бекою, який грає за «Бетіс»?

Одноклубники Євген Коноплянка та Мар'ян Швед разом відпочивають— Ми українці, і ніхто не зможе заборонити мені спілкуватись з моїми земляками, де б ми не були чи грали.

— Тримаєш зв'язок із партнерами по «Карпатам»?

— Так, спілкуюсь і з Кравцем (Василь Кравець — прим. «Футбол 24»), і з Кльоцом, з хлопцями з U-19, з якими я в школі був.

— Знаєш новини з «Карпат»? Що хлопці кажуть, зміни на краще?

— Знаю про зміни в «Карпатах», але то не до мене питання. Завдання футболістів — виходити на поле і битись за перемогу в кожній грі при будь-якому тренеру.

— Заглядаєш в Україну на свята або вихідні?

— Приїжджав ненадовго, на 8 днів, побачився з друзями, родичами і поїхав назад в Іспанію.

— Якщо брати відрізок часу, який ти провів у команді, чи відчув в собі зміни в ігровому плані, в чому додав, чому потрібно більше приділяти уваги?

— Якщо чесно, то може, й відчув, що краще став на оборону відпрацьовувати. Але все одно важкувато говорити, коли не часто граєш. Я деколи тренуюсь з першою командою – 2-3 разина тиждень. Коли тренуєшся з такими гравцями, як Коноплянка, Банега, Вітоло, то мимохідь стараєшся додавати.

— З тренерами спілкуєшся про роботу на тренуваннях?

— З Черишевим спілкувався, він російськомовний. Але то таке, більше не по тренуванню, а так, жартували просто.

— Не говорили з агентом про варіанти з орендою, щоб отримувати більше ігрової практики?

— Як налаштований на другу частину сезону, які цілі перед собою ставиш?— Говорили про це, але поки ще рано. До літа я в «Севільї», а там буде видно. Я зацікавлений грати в команді, доводити свій рівень в «Севільї».

— Цілі завжди одні – працювати, доводити, щоб згодом отримати шанс в першій команді.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити