Марина ГАЛАЙДЖЯН: «Для мене 11-те місце – приємна несподіванка»

01 березня 12:41
Переглядів: 183
Default Image

Студентка львівського державного університету фізичної культури Марина  Галайджян «приїхала» на 11  місце на етапі Кубка світу з санного спорту, який проходив у латвійській Сігулді. Цей результат для Марини став найкращим на етапах Кубка світу у її спортивній карєрі. А перемогу у німецьких «розбірках» серед жінок святкувала Наталі Гельзенбергер. Про успішний виступ у Латвії, проблеми та перспективи санного спорту в України, навчання в ЛДУФК та прийдешній чемпіонат України Марина Галайджян розповіла кореспонденту «СПОРТИВКИ». 

-Марино, у чому рецепт вдалого виступу у Латвії?

-Перед латвійським етапом Кубка світу, у Сігулді ми провели багато часу, багато тренувалися. Тому ця сана траса мені була добре відома, минулого року ми на ній теж багато тренувалися. Мабуть, саме це й вплинуло на те, що я посіла 11-місце, показавши свій найкращий результат на етапах Кубка світу. Та й загалом латвійська санна траса для мене є однією із найулюбленіших.

-Перед етапом Кубка світу у Сігулді очікувала на те, що вдасться показати такий хороший результат?

-Якоюсь мірою розраховувала вдало виступити у Латвії. Можливо, розраховувала посісти не 11 місце, а 14-15-те. Тому для мене підсумковий 11-ий результат теж став приємною несподіванкою. 

-За такий хороший результат нагороди від Федерації санного спорту передбачені?

-Не знаю, поки що ніякої винагороди не було… 

-Перші місця у Сігулді посіли німкені. А за рахунок чого можна боротися з цими спортсменками?

-Тут варто розглядати все у комплексі: досвід, підготовка саней, а також фізична готовність. Дуже велике значення у боротьбі з німкенями та й не лише з ними відіграє хороший розгін на старті. 

-Ти згадала про сани, а скільки у порівняння з німкенями комплектів саней на змагання є у тебе?  

-Німці мають запасні полоззя, які мають можливість змінювати в залежності від погодніх умов. У них є тренувальний та змагальний полозь. На жаль, у нас такої можливості, як у німецьких спортсменок немає.

-А як відбувається підготовка саней до змагань?

-У нас сани до змагань готують спортсменки разом із тренерами. Із підготовкою саней мені допомагає  мій тренер Володимир Васильович Вахор. Однак на відміну від тих таки німкень у нас немає механіка, який би спеціально займався підготовкою саней до змагань.

-Латвійський етпап Кубка світу позаду, які наступні старти?

-Заключний етап Кубка світу у російському Парамоново,  а також чемпіонат Європи, який також паралельно проводитиметься на цій санній трасі ми пропускаємо у зв’язку з тим, що у нас немає фінансування на цю поїздку. 

-Чи можна  у такій ситуації досягати прогресу у результатах не виїжджаючи на етапи Кубка світу?

-Звичайно, що ні. Наприклад, у німецьких спорсменок дуже величезний досвід виступів. Вони постійно тренуються, їздять на різні траси. У Німеччині є багато хороших трас, на яких не лише тренуються їхні спортсменки, а на яких проводяться змагання найвищого рівня. У нас такої можливості немає. Без тренувальних заїздів нам важко покращувати свої результати.

-А де зазвичай ведеш підготовку до змагального сезону?

-Вже традиційно готувалася до сезону в Норвегії, а також у Латвії на трасі в Сігулді.

-У тебе є улюблена траса?

-Це траса у латвійській Сігулді, а також в Австрії. Хоча в принципі всі санні траси для мене знайомі. Є такі, на яких мені легше виступати і які знаю краще.

-Попереду чемпіонат України…

-У зв’язку з тим, що ми не поїхали на етап Кубка світу в Парамоново, вже цього понеділка виїжджаємо на чемпіонат України в місто Кременець. Ціль на ці змагання однозначна – це перемога.

-На кубкових етапах поряд із жіночою командою України виступає і чоловіча команда. Між собою товаришуєте?

-Звичайно, що товаришуємо і всіляко один одного підтримуємо. Наша команда дуже дружелюбна, один за одного ми, як кажуть, стоїмо горою. Жодних конфліктів та сварок не має.

-Як налаштовуєш себе перед змаганнями?

-Намагаюся не хвилюватися, бо це тільки стає на заваді, а також згадаю всі попередні тренування на трасі і кажу собі, що все в мене вийде.

-А яких успіхів прагнеш досягнути у санному спорті?

-Зараз веду підготовку до Олімпіади-2014 року в Сочі. Тому ставлю перед собою завдання потрапити на цих олімпійських іграх у шістку кращих. Аби показати такий результат потрібно якомога більше проводити тренувань та накатувати сани на трасах…

-Окрім «накатів» на трасах, мабуть, є ще й фізична підготовка на тренажерах?

-Після закінчення сезону ми займаємося у тренажернах залах. Ми бігаємо, штовхаємо ядро, займаємося акробатикою. Це все робиться для того, аби була добра фізична підготовка, координація рухів та швидкісний старт на трасі при розгоні. 

-Ти навчаєшся у ЛДУФК. А як вдається поєднувати змагальний і тренувальний графік із навчанням у цьому виші?

-З навчанням мені йдуть на зустріч, насамперед завідувач кафедрою Орест Мар’янович Стефанишин. Йому і всім іншим викладачам вдячна за розуміння. До речі, моїм улюбленим предметом є олімпійський спорт. 

 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: