Фізкультура і спорт, їх масовість і розвиток — постійна тема розмов ще з радянських часів. і не тільки розмов, звичайно. Була і конкретна результативна робота. Було при цьому чимало й надуманого, нікому не потрібної паперової звітності, зокрема щодо масовості, в якій щороку дуті цифри стрімко стрибали вгору. Приділяли також і велику увагу пропаганді фізкультури й спорту.
З початків нашої незалежності намітився фізкультурно-спортивний спад, і подекуди дуже великий. Це пояснюється різними причинами: і переходом від старого до нового, і відпливом провідних тренерів і спортсменів за кордон, і дикою приватизацією, яка привласнювала або руйнувала фізкультурно-спортивну інфраструктуру, і фінансовою бідністю, і, врешті-решт, корупцією. Відтак все потихеньку налагоджувалося, але не настільки, щоб ми сьогодні могли сказати, що в царині фізкультури й спорту повний порядок. Навпаки, виникає багато запитань, які залишаються без відповідей. Серед них і таке: чому з такими великими людськими і матеріальними ресурсами Україна не в числі спортивних провідних країн Європи? Відповідь могла б дати реформа, яка давно назріла і яка б могла належно оцінити і проаналізувати реалії і зробити поштовх для поступу. Такий проект реформи підготувало Міністерство молоді та спорту. Про нього — наша розмова з головою обласного ФСТ «Колос» Михайлом Вінтоняком.
«Кухонна» робота оргкомітету
- Пане Михайле, ви ще є і головою комісії з реформування спортивної галузі центральної ради ВФСТ «Колос» АПК України. Очолюючи таку комісію, берете участь у розробці й ухваленні певних рішень сільським спортивним товариствам. А тепер, звичайно, не обходите увагою і проект нової реформи, народжений у стінах Міністерства молоді та спорту. Що скажете про цей проект, хто його готував і як?
— Найперше зазначу, що реформа в галузі фізичної культури і спорту в Україні, коли зважити на велику кількість проблем у ній, назріла вже давно. Однак обрані міністерством підходи для їх розв’язання, м’яко кажучи, є некоректними. Як бачиться, із самого початку розробки проекту все йшло не так. Ви питаєте, хто його готував і як? При міністерстві кулуарно було створено оргкомітет, до якого, до речі, не ввійшли ані представники громадських спортивних організацій, ані представники регіональних управлінь молоді та спорту, ані відомі фахівці та спортсмени. Така «кухонна» робота, звичайно, не могла видати щось значне. Та й пропозиції з місць стосовно реформування фактично не враховували. Принаймні зауваження нашого «колосовського» товариства не взято до уваги.
- То хто все-таки готував цей проект? Повинні фігурувати якісь імена?..
— Якщо на запитання, хто залучався до складання програми реформування, наш земляк із Королівки Коломийського району доктор наук, професор, колишній заступник міністра молоді та спорту Мирослав Дутчак не отримав відповіді, то що тут уже казати? На засіданні нашої центральної ради таке запитання ми поставили і представникам міністерства, на що почули пораду зайти на сайт і там про все довідатися. У кінцевому результаті — до складу оргкомітету ввійшли люди, які нічим себе не виявили, — ані у спорті високих досягнень, ані якимись науковими розробками. Словом, люди, які не на перших ролях у фізкультурі й спорті.
Негативні відгуки звідусіль
- Пане Михайле, перейдімо тепер до суті. Після виходу проекту реформи в світ у ЗМІ з’явилися різні коментарі. Загалом не дуже втішні. Безумовно, ви знайомі з основними положеннями такого реформаторства, тож що з цього приводу думаєте?
— У тексті концепції реформи відразу впадає у вічі те, що все раніше напрацьоване відкидається, і розпочинається все з чистого аркуша. Але ж будь-яка реформа повинна ррунтуватися на існуючому матеріалі, а не твердити, що все в минулому було погане і не має права на існування. Тому й такі негативні відгуки з’явилися в засобах масової інформації.
Згідно з концепцією, масовий спорт як такий відкидають. Основна ставка — на федерації і розвиток спорту вищих досягнень. Базові дитячо-юнацькі спортивні школи мають тепер підпорядковуватися не спортивним товариствам, а федераціям. Навіть освітянські ДЮСШ ліквідовують. Все — в руках Міністерства молоді та спорту. інші міністерства, наприклад, аграрної політики і продовольства, до якого ми належимо, чи Міністерство внутрішніх справ спортом не повинні займатися. Словом, усі товариства ліквідовуються — «Колос», «Україна», «Динамо», «Спартак»... Тобто галузевий принцип повністю руйнується. Можливо, з часом поступово до цього треба йти, однак не відразу так рубати з плеча.
Селу потрібна підтримка
- Пане Михайле, розберімося, нарешті, з вертикаллю. Маємо міністерство, яке все собі підпорядковує, потім — федерація, а де низова ланка?
— Це спортивний клуб. Якраз до його структури безпосередньо повинні належати ДЮСШ.
- Щоб було нам простіше зрозуміти, спроектуймо реформу на товариство «Колос». Як-не-як це єдина громадська організація, котра займається розвитком спорту на селі.
— Здоров’я нації завжди формувалося в екологічно чистій сільській місцевості, тут народжувалися і народжуються чемпіони України, Європи, світу та Олімпійських ігор. Зрозуміло, селу потрібна державна підтримка, особливо в нинішній складній політичній та економічній ситуації. Проект реформи не дає відповіді на такі виклики, ба більше, руйнує набуте. Візьмімо хоча б масовий спорт, без якого не буде спорту високих досягнень. Нині при деяких сільських радах діють групи ДЮСШ, з дітьми займаються тренери. Здійснивши природний відбір, майстерність дітей потім вдосконалюють федерації і приводять їх до чемпіонства. Масовістю нині опікується ФСТ «Колос», а згідно з проектом реформи такими функціями хочуть наділити федерації. Скажіть, будь ласка, як федерації з різних видів спорту можуть керувати сільським спортом? Та вони швидко угроблять його масовість, адже досі звикли працювати уже з напівготовими спортсменами. До того ж, доведеться працювати без розгалуженої інфраструктури.
- Вона тепер належить «колосовському» товариству, а як надалі буде зі спорткомплексами, спортмайданчиками, спортзалами в школах?..
— Не знаю, як все це передати в чиїсь руки... Напевно, федерації інфраструктурну мережу мають орендувати. А питається: звідки братимуть гроші? Якась нісенітниця виходить. Проектанти, бачу, не вникали в суть проблеми.
- Та вони, як у порятунок, вчепилися в спортивні клуби...
— Вони у нас і так є. Починаються звітно-виборні районні конференції ФСТ «Колос» і якраз першими звітують спортклуби. Звичайно, їх можна зробити значно потужнішими, приміром, створити один на території двох-трьох сіл при сільських радах і ввести туди штатного працівника.
Нереальний і неприйнятний
- Як би там не було з цим проектом і його якістю, обговорення повинно пройти на місцях.
— На Прикарпатті перше таке обговорення планували на 13 листопада за участю широкого спортивного активу. Та не склалося, цей захід скасували, і я зрозумів, що він уже й не відбудеться. Просто нема що обговорювати. Лишень один приклад. При заслуховуванні проекту реформи в комітеті з питань молоді та спорту ВР минулого скликання народні депутати Валерій Сушкевич і Микола Томенко назвали його нереальним і неприйнятним.
- Багато критики лунає на адресу міністра молоді та спорту Дмитра Булатова. Мовляв, до призначення на посаду він не мав жодного стосунку до спорту, відмічають некомпетентність високопосадовця, відсутність бачення перспектив розвитку спорту. Чи обррунтована така різка критика?
— Подібного до цього я наслухався. Обіймаючи певну посаду, людина повинна мати велике бажання працювати. Тим паче, якщо вона ще й далека від спорту. Натомість Дмитро Булатов замість вивчення досвіду своїх попередників, вислуховування порад провідних фахівців, налагодження тісних контактів з громадськістю сперся, мабуть, на думку якогось не дуже компетентного вузького кола людей.
До речі. Ця наша розмова відбувалася ще тоді, коли Дмитро Булатов був міністром. Новий парламент затвердив уже нового — політолога ігоря Жданова від партії «Батьківщина». Що буде з новим-старим проектом реформи в галузі фізкультури і спорту, наразі невідомо. Тож поцікавився в Михайла Вінтоняка, що він думає про нового міністра.
— Нічого не можу сказати, — здвигнув плечима п. Михайло. — Про якісь його досягнення в спорті нічого не чув. Правда, чув, що ще в школі навчився розбирати і збирати автомат. А може, це й на добре, бо кажуть, що це виважена і спокійна людина.