Наталка СИНИШИН: «Живу де прийдеться»

28 вересня 08:26
Переглядів: 506
synyshyn

27 вересня у Канаді стартує чемпіонат світу з жіночої вільної боротьби. Участь у ньому візьме й титулована представниця львівщини Наталка Синишин, яка змагатиметься у ваговій категорії 55 кг. Напередодні цих змагань кореспондент «СПОРТИВКИ» поспілкувався з нашою борчинею, розпитавши її про готовність та плани на чемпіонат світу, а також житлові поневіряння.

У Канаду їду за медаллю найвищої проби

-Зараз почуваю себе добре, фізична форма хороша, одним словом, веду цілеспрямовану підготовку до чемпіонату світу, -- розповідає «СПОРТИВЦІ» Наталка Синишин. – Також зганяю вагу і перебуваю у повній бойовій готовності, яка необхідна перед таким важливим стартом, як чемпіонат світу. У Канаду їду тільки з однією думкою – здобути медаль найвищої проби. Я вже двічі здобувала бронзові нагороди на чемпіонатах світу, тому зараз розраховую тільки на золото. А вже боротьба покаже, як воно буде.

-Конкуренти відомі?

-Поки що добре їх не знаю. З’явилася якась нова американка, яка мені поки що невідома. А з тих борчинь, які мені відомі, мабуть, братиме участь сильна росіянка Гурова, румунська спортсменка. А от чи виступить шведська спортсменка, яка змагалася на останній Олімпіаді, поки що невідомо. Після Олімпійських ігор важко сказати хто виступатиме у Канаді на чемпіонаті світу з моїх суперниць по ваговій категорії.

-Раніше доводилося бувати у Канаді?

-Ні, у Канаді я ніколи не була. Та й, взагалі, на американському континенті ще не була жодного разу. Дівчата по збірній бували у Нью-Йорку, тому дещо мені розповідали. Однак, знаєте, я схиляюся до того, що усюди добре, а вдома найкраще. Звісно, що кожен континент, кожна держава, кожне місто по-своєму цікаві та красиві, мають свою родзинку та особливості.

Яке фінансування у нашій країні такі й результати

-Нещодавно у Лондоні завершилися Олімпійські ігри… Які твої враження від виступу нашої команди борців?

-Могли виступити й краще (зітхає Наталя, -- примітка автора).

-У Лондоні була здобута лише одна медаль… -Це – мало для України. Вперше такий медальний результат за часи незалежності України. Зазвичай у кожному з трьох видів боротьби була медаль, а цього разу трохи мало. Адже Україна в жіночій боротьбі два роки поспіль є найсильнішою країною в Європі. Відтак, мала б бути здобута хоча б одна медаль, а у Лондоні в жіночій вільній боротьбі нашою командою не здобуто жодної. Звісно, що звинувачувати нікого не варто. Усі дівчата старалися, боролися, але не пощастило. На Олімпійські ігри їдуть усі за нагородами. Слабких суперників там не має. Якщо вже спортсмени потрапляють на Олімпіаду, значить гідні того.

-А чим можна пояснити те, що на чемпіонатах Європи ми домінуємо, на чемпіонатах світу завжди входимо до когорти тих команд, які здобувають медалі, а на останній Олімпіаді в Лондоні не здобуто жодної нагороди?

-Олімпіада відбувається лише раз на чотири роки і є спортсменки, які готуються суто до цих змагань, приїжджають з зовсім іншим настроєм. Наприклад, колумбійська борчиня, яка здобула бронзу в Лондоні у ваговій категорії 55 кг, не демонструє таких результатів на чемпіонатах світу. А на Олімпійських іграх боролася на характері, що й дозволило їй здобути медаль. І так багато спортсменів на цьому виїжджають, вириваючи на Олімпіадах перемоги завдяки вольовим якостям. Хоча я б не сказала, що у наших дівчат відсутній характер. Він є, але чогось не вистачає. Це я вам скажу, криється у багатьох факторах. Один із них – фінансування. Яке фінансування у нашій країні такі й результати. Ось, наприклад, я з такими результати, які вдалося досягнути впродовж моїх виступів досі не маю квартири. Реально – бомж, живу, де прийдеться. То там зніму квартиру, то там, кочую з квартири на квартиру. Всім кому про це кажу дивуються: «Як це так, що в тебе нема квартири?». А от так нема квартири, нема де жити. На жаль, у цьому питанні тренери не можуть спортсменам у цьому плані допомогти, бо теж знаходяться під чиновниками, які вирішують. Це ж чиновники вирішують, кому надати, а кому не надати житло. Знаєте, чиновники знаходять цілу купу варіантів та багато обіцяють, а коли приходиться до справи, то, чомусь, далі обіцянок справа не йде. Щоправда, зараз живу надію, якщо вдасться добре виступити на чемпіонаті світу, завоювати нагороду для нашої держави, прославити Україну в світі, то буду ходити та просити, можливо, хоча б якесь невеличке житло виділять. Скільки вже можна?! Двічі перемогла на чемпіонаті Європи, двічі призерка чемпіонату світу. За що питається боролася? За красиві очі? Сподіваюся, що після чемпіонату світу чиновники підуть мені назустріч і виділять хоча б однокімнатну квартиру.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: