Не ті опинилися за бортом. Підсумки УПЛ

03 червня 22:00
Переглядів: 291
Кривбас - Карпати

В той час, коли “Волинь” намагалася знайти гроші на дорогу на виїзні матчі, а представники “Карпат” після кожної поразки, опускаючи очі, говорили, що «їм соромно», ужгородці із чотирма-п'ятьма запасними давали бій кожному із суперників. Не завжди, щоправда, вдавалося, але що команда виглядала гідно - заперечити важко.

Так от, якщо б було ще турів так зо п'ять, то підопічним (екс-підопічним) Севідова врятуватися таки б вдалося. Ну добре, про це пізніше.

Тому що не готові

Вочевидь, попередній виліт з УПЛ мало що навчив запорізький «Металург», бо повернення до вищого дивізіону наразі було лише однорічним. Про фінансові проблеми говорити не будемо, бо хто б міг подумати, що те, що у першому колі вважалося фінансовими проблемами, у весняній частині чемпіонату стане станом «фінансово стабільним». Бо набагато більше проблем було в «Арсеналу», «Кривбасу» і «Волині».

Та й узагалі, перша частина чемпіонату (ну а як їх, ті частини, ще ділити?), проведена запоріжцями, - це «щось із чимось» Експерименти з тренерами (Бузник, Ковалець, Кварцяний) хіба що дозволили керівництву команди зрозуміти, що прощання із Сергієм Зайцевим, який і повернув команду в УПЛ, було неправильним рішенням. Повернувшись на тренерський місток МеталЗапу, Зайцев зумів зробити так, що команда таки заграла на доволі пристойному рівні. Запізно, щоправда, заграла, але таки були перемоги над «Кривбасом», нічиї із «Карпатами» та, увага!!! «Шахтарем». Узагалі - в цьому сезоні тричі ворота «гірників» вдавалося вражати трьом командам – «Челсі», дортмундській «Борусії» і, власне, «Металургу». Але все це марно - «Металург» фінішував останнім.

Зайцев, розуміючи, що фізичний стан команди не на найкращому рівні, зробив ставку на оборону, концентрацію і контратаки, а коли в тебе на останньому рубежі такий надійний кіпер як Лібор Грдлічка, то й контратаки не такі вже й страшні.

Якщо керівництво врахує попередні помилки (судячи з нещодавнього звільнення Зайцева, може й не врахувати), запоріжці затримаються в Першій лізі ненадовго. Головне - зберегти Грдлічку, Опанасенка, Пісоцького, Коротецького, Рудику та Жуніора - і за підбором гравців запоріжці вже на голову сильніші за суперників. Але от щодо Жуніора – в Першій лізі він таки зможе допомогти своїй команді, тільки от якщо МеталЗап знову повернеться в УПЛ, то 36-річному гравцеві буде тоді важко витримувати темп «вишки». Та щось ми про це зарано – ще потрібно повернутися.

По 11

Саме по стільки очок здобула «Говерла» у двох частинах чемпіонату. Щоправда, в першій вона провела 18 зустрічей, а в другій, відповідно, 12. Зараховані голи з офсайдів, несправедливі пенальті у власні ворота і непоставлені у чужі... Про це неодноразово згадував (і, потрібно сказати, справедливо) у своїх «твіттерах» Олександр Шуфрич – 24-річний віце-президент. Але були й помилки у зворотньому напрямку, тож про якусь суддівську змову тут говорити не варто.

«Говерла» боролася до кінця (тобто майже – доля вильоту вирішилася в передостанньому турі). Та й гру начебто пристойну показувала, але у кожному з матчів цієї команди складалося враження, що чогось не вистачало (чи то навіть простого фарту). Але оте «чогось» призвело до браку потрібного результату.

Та все ще може статися – якщо доля «Кривбасу» не зміниться (команда знялася з УПЛ), то саме ужгородці замінять криворіжців, відтак у наступному сезоні можна буде довести несправедливість 15-ї сходинки на фініші. Доводити, щоправда, «Говерлі» доведеться вже з новим тренером – Севідов йде і, найпевніше, в «Карпати».

Ага, про склад – складно вимагати від команди надто багато, коли на лаві запасних лише четверо (зрідка п’ятеро) гравців, які можуть вийти на заміну – решта ж усі в лазареті. Саме так команда догравала сезон. Тож передостання сходинка таки, начебто, справедлива. По феншую , так би мовити. Бо якщо ще згадати, що гравці живуть замість бази в готелі і нормальних зимових зборів не було в команди...

Що ж, але ці всі проблеми повинен вирішити Шуфрич-молодший, який, незважаючи на вік, потроху вчиться бути правильним управлінцем і дуже потроху завойовує авторитет. Словом, побачимо як воно буде в наступному сезоні, поки що це - команда-загадка. Але так хочеться, щоб у ній залишилися Трухін, Ле Таллек, Одонкор, Бабенко... Вони старалися.

На виліт

Наразі на виліт футболісти – 19 штук. Більшість – гравці основи. Саме стільки виставило керівництво «зелено-білих» на трансфер. Аргументація? Втрата мотивації! Це найпростіше - погані результати і «всіх собак» повісити на футболістів, але є враження, що справа зовсім не в них.

І навіть не в Ніколаю Костові, який так і не дотренував команду до завершення сезону. За каденції болгарського фахівця у Львові принаймні була помітна якась думка на полі і награвання команди на наступний сезон, але, вочевидь, керівництву команди хотілося результату «вже і зараз». За Дячука-Ставицького команда геть розвалилася. Якщо об’єктивно, то за грою в останніх турах саме «зелено-білі» серед усіх команд УПЛ найбільше заслуговували на виліт. Львів’яни виглядали блідо навіть на фоні МеталЗапу та «Говерли». Добре, що їм осіннього запасу вистачило. А то у Першій лізі вони, напевно, в середняках десь ішли б. Ну бо погодьтеся – мінімальні поразки від «Динамо» та «Шахтаря» і перемогу над «Зорею» навряд чи можна вважати суперпоказником.

Словом, щось не те у Львові з командою, яка вже другий рік поспіль боролася за виживання в еліті. Схоже, боротиметься і в наступному сезоні, бо 19 гравців на трансфері, новий тренер, дивне керівництво...

Довга дорога з Луцька...

Дивно, що команда, якій на початку сезону прогнозували боротьбу за єврокубки, у підсумку завершувала його, борючись за виживання. Але не можна все тут списувати на фінансові проблеми. Навіть до того, як про них стало відомо, стартували лучани не надто вдало. Білою плямою на фоні протистоянь з лідерами були хіба що 2:1 з «Дніпром» на виїзді та 1:1 вдома. Але і Анатолій Дем’яненко звикав до команди, та й команда до нового тренера, тож все згодом може б і налагодилося, але... Але тут у клубу, як і в «Арсеналу» та «Кривбасу», розпочалися фінансові труднощі. Гравці не отримували зарплатні, а команда на виїзні матчі їздила потягом. Навіть в Луганськ. Це, звісно, не могло не позначитися на грі. Хтозна, як би все завершилося для «хрестоносців», якщо б не нічия в передостанньому турі з «Говерлою». А так - чекаємо на наступний сезон. Добре, що хоча б Віталій Кварцяний повернувся в рідну команду, до якої йому звикати не потрібно. Ну а до Віталія Володимировича спробуй не звикни.

Анатолій Дем’яненко втомився пояснювати легіонерам, чому грошей не платять і пішов, а от новий тренер ці проблеми може навіть допомогти вирішити, адже знайомий і з керівництвом, і з бухгалтерією в певній мірі. Залишається сподіватися, що гроші команда знайде і збереже теперішній склад, щоб у наступному сезоні лучан вдалося хоча б підготувати до боротьби за єврокубки. Бо просто якось не хочеться бачити в УПЛ невиразні команди, а луцький колектив у сезоні, що завершився, був саме таким.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: