Сьогодні на головну команду країни чекає матч з білорусами, а вже у вівторок - ключова гра відбору до Євро-2016 проти словаків. Спробуємо з'ясувати, як виглядатимуть підопічні Фоменка у цих поєдинках і чому здобуття шести очок стане подією з розряду "незважаючи ні на що".
Безальтернативність Шевчука та Федецького
З приходом до табору збірної України Михайла Фоменка фланги захисту "синьо-жовтих" беззаперечно забронювали Слава Шевчук та Артем Федецький. Обидва володіють чималим досвідом (звісно, перший у цьому на голову сильніший за другого), постійно допомагають Ярмоленку та Коноплянці, які часто зміщуються в центр, а також виконують пристойний об'єм роботи у захисті. Помножте це на стабільну ігрову практику в неостанніх клубах країни та участь в єврокубках й отримаєте людей, які ідеально підходять для збірної. Так було до сьогодні.
Ось ці, здавалося, точно непроблемні позиції стали, якщо не "ахіллесовою п'ятою" команди Фоменка, то тією темою, про яку хочеться говорити негайно. Чому?
- вік. Шевчуку - 36, Федецькому - 30. Сьогодні (Шевчуку) чи завтра (Федецькому) доведеться прощатися зі збірною. Безперспективна річ - тримати ветеранів в основі без жодних варіантів за їхньою спиною;
- нестабільність. Після вилучення у матчі з "Дніпром" Слава не зіграв жодної хвилини у футболці "Шахтаря", - так Луческу хоче перевиховати (!) свого ветерана за сутичку з ... Федецьким. Мабуть, це просто одна із додаткових причин "запустити" в основу Азеведо й плавно здійсними зміну поколінь у захисній лінії "гірників", та чи є до цього справа Фоменку?
Ситуація з Федецьким трохи інша. Найкращий правий захисник країни розпочав сезон, гірше нікуди: невпевненість у діях і дитячі помилки з "Говерлою" та "Ворсклою" продовжилися у матчі з "Карпатами" й Артема замінили зразу ж (!) після перерви. Коли пам'ятаєте таке востаннє? Новоприбулий хорват Томечак ось-ось постукається у двері "11-ки" "Дніпра". Можливо, не останню роль у цій негативній претурбації зіграли й чутки, які відправляли Федецького у Дортмунд - із цим трансфером нічого не склалося й схоже, що Артем так і не спробує сил в омріяному топ-чемпіонаті.
Висновок. Незважаючи ні на що, на поле вийдуть Шевчук і Федецький (більше нікому - є хіба універсали Морозюк і Гусєв). Якщо з білорусами пожежі можна оминути, зважаючи на клас опонента, то зі словаками, враховуючи їхні швидкі фланги (Мак, Вайс), можна напоритися на неприємності.
Нестабільна гра центральних захисників
Основна пара захисників для Фоменка - це Хачеріді і хтось із дуету Ракицький/Кучер. У найближчих матчах можна чекати на полі будь-кого - всі у поточному сезоні "привозять" зі смаком. Євген традиційно має проблеми з дисципліною й отримує різнокольорові покарання від арбітрів, Ярослав традиційно помиляється позиційно, часто вибігаючи у центр поля, звільнюючи за спиною простір для суперників, Олександр за рахунок досвіду ще може щось дати цій збірній, однак швидкісні дані залишають бажати кращого.
Висновок. Хто б не вийшов в основі - надія на опорну зону. Чи не головне, не дозволити супернику (особливо словакам) знищувати нашу оборону розрізними передачами й закидами за спину Ракицького і компанії (голи Мака і Морати свіжі у пам'яті, еге ж?).
Три опорних - як "Добрий день!" і в цьому можна знайти логіку
Гармаш, Степаненко (найбільш наближений до оборони), Ротань. Ось такою бачиться трійка у центрі півзахисту збірної України після новини про травму Сидорчука. Можна, звичайно замість Гармаша поставити більш спрямованого на атаку Малиновського, але це ж буде зовсім не у стилі Фоменка. Треба сказати, що, мабуть, вперше із тактикою захисного трикутника у центрі поля слід погодитися.
Михайло Іванович прекрасно знає про проблеми в захисті й максимально наситить центр поля. Чим більше сита - тим чистіше зерно. Щоправда, з такою варіацією збірна при Фоменку грала практично завжди і це не завадило дати збій у тому ж матчі зі словаками і обжитися проблемами в грі з Македонією.
Висновок. Якщо не вони, то хто? Провали у центрі поля стануть смертельним вироком "синьо-жовтих" в обох матчах.
Гладкий - основний варіант у центрі нападу
Мабуть, у ролі головної ударної сили Фоменка у матчах у Львові та Жиліні награвався Євген Селезньов. Форвард "Дніпра" після трансферу у "Фіорентину" конкурента Ніколи Калініча показує хороший рівень гри - у двох останніх матчах УПЛ Женя забив тричі + виконав великий об'єм роботи для звільнення зон партнерам і тримання у постійному напруженні оборони суперника. На жаль, "Селезньов без травми - не Селезньов", як сказав Іванович. Нападник вже залишив розташування збірної та повернувся до Києва - у найближчих матчах "синьо-жовтих" він не помічник.
Щоправда, за кілька днів до цієї події Фоменко довикликав Гладкого, який разом із Кравцем та Будковським й складає атакувальний потенціал нашої команди. Найбільш вірогідним кандидатом на місце у старті є саме нападник "Шахтаря", який після відходу Адріано застовбив за собою місце у старті "гірників" (в УПЛ - 0 голів, в ЛЧ - 2). Не в голах справа, либонь, а в наявності ігрової практики та досвіду (на клубному рівні). Кравцю бракує першого, а Будківському - другого.
Висновок. В основі гратиме Гладкий з потенційною заміною на Будківського. Радимо дива не чекати.
Вся надія в атаці на Ярмоленка та Коноплянку
Прогнозовано, флангові футболісти збірної України зобов'язані стати крилами команди. Постійні рейди флангами, зміщення в центр, обіграш суперників один-в-один, що створює вільні зони, швидкість при контратаках ... Перелічувати все, чого хочеться чекати від Андрія та Євгена можна довго. Вони наряду з Ротанем - єдині хлопці у нинішній команді, що можуть із "чистого листа" створити результат й провал бодай одного з них, або, ще гірше, обох, швидше за все, не дозволить підопічним Фоменка відзначитися у воротах суперника.
Цей, здається, козир може зіграти з нами злий жарт. Надто все прогнозовано - "закрити" Ярмоленка з Коноплянкою і все, креативу у збірній України, наче й з роду не було. Інша справа, що ці "орли" дуже варіативні, технічно оснащені і надзвичайно прудкі. "Перекрити їм кисень" - справа не з легких, але з можливих.
Висновок. Якщо не піде гра у Ярмоленка, Коноплянки, чекай біди. Якщо піде - чекай радості та щастя.
Відтак, маємо дуже неприємний мікс. З дірявою обороною і водночас незабивним нападом (Гладкий, спростуй!). Такий стан справ не дозволяє розраховувати на невтрату очок в обох матчах й коли з білорусами ще можна виїхати на вищому класі, то із словаками такий трюк не пройде. Класом вони навряд чи нижчі.
А, раптом, збірна здивує тоді, коли цього не чекають? Хочеться Нового Року вже, та без запаху плей-офф і, даруйте, збірної Голландії.