Голкіпер футбольного клубу “Львів” Олег Мозіль пригадав як починав займатись футболом, розповів про попередні клуби, поділився враженнями від спарингу з “Карпатами” та розповів про амбіції у новій команді.
– Олеже, пригадуєш коли розпочав займатись футболом?
– Так, пригадую. З самого дитинства мріяв стати футболістом та займатися лише цією професією. Я пішов на футбол в 1-2 класі, тоді ще не набирали мою вікову категорію, а лише 1995 рік, тому я ходив з ними. Пізніше мене перекинули до вже покійного Горячого Валерія Андрійовича, який набирав 1996 рік в спеціальний клас школи “Карпат”.
– Чи одразу зайняв місце у воротах?
– Постійно, коли був малим, бігав в полі, любив забивати голи, але і на воротах вмів стояти. Буде звучати кумедно, але обрав ворота, бо тренер мені здавався суворим і я думав, що на воротарів він не буде кричати. Так я став воротарем (сміється).
– Ти виступав у складі юнацьких та молодіжних команд “Карпат”. Не вдалося пробитись в основу?
– Бувало таке, що і на зборах був з першою командою, разів з 5. Близько 15 разів був у заявці на офіційні матчі, але зіграти жодного разу так і не вдалося. На мою думку, я вже доріс до дорослого футболу. Але, щоб прогресувати, а не затримуватися в дублі, мені треба грати вже з дорослими.
– Минулого року на правах оренди ти перебував в розташуванні чернівецької “Буковини”. Не було пропозиції залишитись у команді Першої ліги?
– Час в “Буковині” мені пішов на користь. Можна сказати, що перший раз грав в дорослий футбол з футболістами, які вже пограли на високому рівні. Грав я досить непогано, відчувалася довіра від головного тренера і тренерського штабу, для воротаря це дуже важливо! Були пропозиції з Першої ліги, але проблема була в тому, що я гравець “Карпат”, а зараз в українському футболі купляють футболістів тільки “Шахтар” і “Динамо”. А відпускати з “Карпат” просто так мене ніхто не хотів.
– Яка найдовша твоя “суха” серія як голкіпера?
– Найдовша суха серія була в тій ж “Буковині” – 5 матчів поспіль.
– Нещодавно відбулась товариська зустріч з “Карпатами”. Розкажи про свої відчуття та враження?
– Гра з “Карпатами” пішла всій команді на користь, це був хороший спаринг. Не скажу, що якось по-особливому готувався до цієї гри, але хотілося зіграти дуже добре і “сухо”, так і сталося. Завдяки нашій злагодженій обороні, яка не давала по-справжньому створити небезпечних моментів “Карпатам”. Лише Нестеров пробив в штангу, це був їхній дійсно небезпечний епізод. Могли б і ми забити, якби Мізерник скористався виходом сам-на-сам. Нічого, головне, щоб в чемпіонаті посипались голи!
– Протягом навчально-тренувальних зборів ти виходив у стартовому складі. Чи можна тебе вважати першим воротарем команди?
– На зборах нема різниці виходиш ти в першому таймі чи в другому. Ми з Ромою зіграли порівну на зборах. Боротися за основний склад завжди потрібно, здорова конкуренція це дуже добре для футболістів. А хто гратиме – вирішуватиме тренерський штаб.
– Як команда приймає теперішніх новачків?
– В команді хороша дружня атмосфера, я навіть не відчув, що тільки-но прийшов в цю команду. Багато хлопців я знав, тому проблем з адаптацією взагалі не було.
– Кого з українських воротарів ти б назвав найкращим?
– Найбільше мені до вподоби П’ятов. Подобається як він себе веде на футбольному полі, спокійно, без зайвих емоцій, без зайвих рухів. У нього тільки робочі підказки, добре грає на лінії і на виходах, ногами володіє дуже пристойно. Для мене він найкращий воротар на теперішній час в Україні.
– Чи є в тебе футбольна мрія?
– Звичайно, що є. Вона має бути в кожного футболіста. Завжди хотілося грати на дуже високому рівні, в Лізі Чемпіонів, на Чемпіонаті Світу, Європи. Час покаже, можливо, колись якась з мрій збудеться.
Інформаційна служба ФК “Львів”