Олег Панасюк: "Думав завершити футбольну кар'єру"

07 вересня 12:50
Переглядів: 153
Олег Панасюк

22-річний півзахисник «Юності» із Верхньої Білки Олег Панасюк вражає своєю результативністю – у кожному з 2-ох матчів протистояння в Кубку аматорів України він двічі розписався у воротах чинного чемпіона Волині «Луцьксантехмонтажу-536», а минулої неділі поклав 3 м'ячі у ворота підмонастирського «Фенікса-Стефано» в обласній першості.

Інформаційний центр Федерації футболу Львівської області поспілкувався з талановитим футболістом. 

– Олеже, вітаю Тебе з оформленням дублю в матчі-відповіді попереднього етапу Кубку України серед аматорів і проходом в 1/16 фіналу. Зізнавайся: в чому запорука твоєї високої результативності в матчах за Верхню Білку?
– Дякую! В нас дружний колектив, у якому я почуваюся цілком упевнено і комфортно. Ніхто не кричить, кожен готовий допомогти один одному, підказати, підстрахувати у потрібний момент. Така атмосфера сприяє позитивним результатам. У мене хороша швидкість, тому за сприяння партнерів мені вдається регулярно забивати.

Можу зіграти на позиції півзахисника як справа, так і зліва. В останніх трьох поєдинках я грав під нападниками Олегом Шептицьким та Богданом Адамом і забив 7 м'ячів. Приємно, що завдяки моїм голам команда перемагає. 

– У виїзному протистоянні з «Луцьксантехмонтажем» «Юність» залишилася в меншості, а ваші суперники одразу вийшли вперед після вдало виконаного штрафного. Але команда з Верхньої Білки не розгубилася і вирвала перемогу, продемонструвавши психологічну стійкість.
– Загалом ця гра була рівною. В першому таймі ми краще виглядали, в другому вони. Ми обрізалися, пропустили контрвипад, після чого наш голкіпер Андрій Жук отримав червону картку. Наші опоненти забили, їм потрібен був іще один гол, аби пройти далі, тому Луцьк побіг уперед, націлившись на атаку і забувши про оборону. Виграли підбір м'яча і зловили їх на двох контратаках, покаравши за неуважність у захисті. Ми чудово розуміли, що якщо ще раз пропустимо, то не пройдемо далі, тому зіграли з максимальною концентрацією.
 
– У складі «Юності» Ти перебуваєш іще із зими, але, згідно з регламентом, не міг виступати за «білок» в офіційних зустрічах, оскільки грав за винниківський  «Рух» і ФК «Львів». Тож фактично Ти офіційно дебютував на старті другого кола чемпіонату Львівської області. Як до цього часу підтримував спортивну форму?
– Я тренувався разом із Верхньою Білкою, виступав у чемпіонаті Пустомитівського району за «Жупан» (Винники), щоби мати ігрову практику. Постійно підтримую фізичну форму, оскільки люблю займатися спортом, і не лише футболом.

– Розкажи, будь ласка, як розпочиналася Твоя футбольна кар'єра.
– Футболом я займаюся з 10-ти років. Розпочав тренуватися у ФК «Львів». Згодом став капітаном і лідером «Скелі» з Лисиничів. У віці 12-13-ти років перейшов у футбольну школу винниківського «Руху». Я пограв за ФК «Львів», який тоді опустився в Першу лігу України, але потім залишив розташування львівського клубу, адже тренер бачив мене на позиції центрального захисника, а мені таке не підходило. Повернувся у Винники. Спершу грав за юнацьку, потім – за дорослу команду. Після цього я знову захищав кольори ФК «Львів».

– Як Ти опинився в «Юності»?
– Зі «Львова» я пішов узимку за власним рішенням, оскільки мене багато чого не влаштовувало. Думав узагалі завершити футбольну кар'єру і зосередитися на веденні бізнесу. Але я люблю футбол, не можу без нього. Отримав запрошення від тренера-гравця «Юності» з Верхньої Білки Богдана Костика, з яким чимало років пограв у складі винниківського «Руху».

Окрім цього, мене запрошували СКК «Демня», ФК «Самбір» та закарпатський «Минай». Варіантів було чимало, але я обрав Верхню Білку. Це клуб із великими амбіціями. Незалежно від завдань команди, я завжди відповідально ставлюся до власних обов'язків на футбольному полі і викладаюся сповна.
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: