Олександр ЧИЖЕВСЬКИЙ: "Ніколи не дозволяв собі зловживати спиртним"

18 вересня 16:49
Переглядів: 311
Default Image

Олександр Чижевський про секрети власного футбольного довголіття
Олександр Чижевський є рекордсменом вищої ліги України за кількістю проведених ігор. Йому підкорився рубіж у 400 матчів. Конкурувати з молоддю йому вдавалося навіть у 38 років. Ще одним досягненням цього футболіста є гра у символічній збірній львівських "Карпат" часів незалежності.Окрім "Карпат", Чижевський виступав за ФК "Львів", донецький "Шахтар", запорізький "Металург", симферопольську "Таврію", луцьку "Волинь" та ужгородське "Закарпаття".Власними секретами футбольного довголіття Олександр Чижевський поділився з "Поглядом".

– Перш за все, потрібно професійно ставитися до своєї роботи, дотримуватися спортивного режиму, – розпочав розмову Олександр Арсенійович. – Ніколи не дозволяв собі зловживати спиртним. Звісно, ми всі люди, під час відпустки можна собі дозволити келих вина чи шампанського. Але тільки не під час сезону. Крім того, я не мав серйозних травм. Дякуючи Богу, зі здоров'ям проблем не було, тому так довго і пограв.

– Це правда, що за часів Радянського Союзу вікових футболістів було більше, оскільки динаміка гри не була такою, як зараз?

– Я би не сказав, що справа в динаміці гри чи навантаженнях. Тоді просто екологія була кращою. Тому за Радянського Союзу не було такого травматизму, як зараз. Нині молодий футболіст 20-ти років часто має проблеми з колінами, доводиться вирізати пахові кільця. Тоді про такі проблеми ніхто навіть не чув. У першу чергу винна погана екологія.
– Кар'єру футболіста ви вирішили завершити взимку минулого року. Відчули, що поступаєтеся молодшим партнерам?

– Фізіологію організму не обманеш. Мені було вже 39 років. Міг ще бігати, грати у футбол. Але на зборах, особливо на зимових, які тривають 3 місяці, було важко, не так, як раніше. Тому вирішив, що варто закінчувати, дати дорогу молодим.

– Завершення виступів безболісно пережили?

– Відразу перейшов на тренерську роботу. До того, впродовж двох років був граючим тренером. Тому особливих змін у режимі не відчув. Роботи більше з'явилося. Футболіст же прийшов на тренування, відбігав півтори години і вільний. А тренер має додаткову роботу з паперами, вирішення організаційних питань. Тому завершення виступів для мене було безболісним, не було нестачі адреналіну. Регулярно підтримував спортивну форму, без проблем міг замінити когось із футболістів.
– Реалізувати мрію і зіграти разом зі своїм сином вам не вдалося?

– Ні, не вдалося. Мій син уже припинив виступи в футболі, зараз навчається.
– Ваша найяскравіша сторінка в кар'єрі пов'язана з сезоном 1997-98 років?

– Так, у цьому сезоні "карпати" вибороли бронзовий комплект нагород чемпіонату. Ще дуже запам'ятался перша гра в Кубку УЄФА проти "Шелбурна". Тоді стадіон "Україна" був переповнений, а вміститися на трибунах могло близько 40-45 тисяч глядачів. Аура була неймовірна. Гравці "Карпат" тоді просто не мали права стояти на місці, стадіон як закричить, то на рівні підсвідомості виникало бажання віддати грі усі сили.
– Мабуть, не менше емоцій було і в тих матчах, коли у складі "Закарпаття" вдавалося гідно протистояти донецькому "Шахтареві" чи київському "Динамо"?

– Справді, є ігри, які запам'ятовуються надовго. Для мене, все-таки, найяскравішим є протистояння із "Шелбурном". Взагалі, той сезон був хорошим. Шкода, що згодом команда почала розвалюватися. Якби вдалося зберегти склад, "Карпати" могли би поборотися за ще вищі місця. Але таке життя, нікуди від цього не дінешся – одні приходять, інші йдуть.
– Що можете сказати про теперішні "Карпати"?

– Трохи розчарований трансферною політикою. Хоча "зелено-білі" і показують непоганий футбол, команді бракує фарту. При хорошій грі "Карпати" не можуть зачепитися за результат. Хоча на це є об'єктивні причини. Денис Кожанов та Сергій Кузнєцов зараз не грають. А відсутність цих виконавців безболісно не могла пройти. Заміну для них "Карпатам" знайти не вдалося. В середині поля львів'яни тримають м'яч, а ось спереду бракує атакуючого потенціалу. Сподіваюся, "Карпати" ще покажуть той футбол і результати, що були торік. Потенціал у команди, футболісти, здається, непогані. Можливо, керівництво клубу помилилося із придбанням 2-х виконавців. Але не буду стверджувати про це однозначно. Можливо, ці гравці зараз тільки проходять адаптацію. Все-таки легіонеру для того, аби призвичаїтися до нових партнерів, нової команди, потрібен час. Будемо чекати, поки вони вистрелять.

– Олександре, наскільки я розумію, на сьогодні ви не можете розглядати пропозицій стосовно працевлаштування, поки не вирішиться ваша суперечка із "Закарпаттям" (Керівництво ужгородського клубу заборгувало Чижевському зарплатню більше, ніж за півроку. "Закарпаття" відмовляється виплачувати борг і, водночас, розривати з Олександром контракт)?

– Пропозиції можу розглядати, але приступити до роботи в іншому клубі не маю права. Не так давно мав розмову з керівництвом "Закарпаття". На сьогодні, ситуація не прояснилася. Мені так і сказали, конкретики в моєму питанні немає. Попросив керівництво погасити борг переді мною, у відповідь почув, що вони цього зробити не можуть. За їхніми словами, в клубі триває внутрішнє розслідування, коли воно закінчиться, тоді і буде розмова. Так і виходить, що я є заручником цієї ситуації. Нікуди влаштуватися на роботу не можу, в мене ж ще рік діє контракт із "Закарпаттям". Мені пообіцяли, що питання вирішиться, а коли – через рік чи два невідомо. Сподіваюся, що якщо клуб це питання не вирішить, розібратися допоможуть футбольні дисциплінарні органи.
– Наскільки мені відомо, дисциплінарні органи також не квапляться вирішувати цю проблему?

– Так, багато разів висилав документи в дисциплінарний комітет, нещодавно звернувся в контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ. ДК через невідомі причини відмовився розглядати мою справу. КДК теж дав відмову. У них є якісь процесуальні терміни. Так виходить, що мені повторно потрібно звертатися в ці органи, а коли вони візьмуться за справу – не відомо.

– Розслідування "Закарпаття" стосується підозри керівництва клубу в тому, що гравці команди брали участь в тоталізаторах?

– Наскільки мені відомо, керівництво озвучило саме таку версію.
– А як проходить розслідування? Вас допитували?

– Не можу зрозуміти, що це за внутрішнє розслідування. Це ж потрібно підключити прокуратуру чи інші правоохоронні органи. Знаєте, одна сторона може щось розслідувати, але це все безпідставно. Мені ніхто ще не пред'являв звинувачень.   

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: