Олександр Севідов: "Радий, що працював у такому клубі, як "Карпати"

17 червня 23:35
Переглядів: 421
севідов

Попрощавшись з командою, тепер вже екс-керманич «зелено-білих левів» Олександр Севідов поспілкувався з Інформаційним центром ФК «Карпати».

– Напевне для кожного тренера завжди важко прощатися з командою. Адже за той період часу, який ми були разом, ми якоюсь мірою з ними поріднилися. Але таким є футбольне життя – і гравці, а тим більше тренери, змінюють у ньому своє місце праці. Прощаючись з хлопцями, я перш за все подякував їм за той об’єм роботи – і фізичної, і емоційної – який вони виконали. Навантаження на нас упродовж сезону було дуже велике. Тож вони молодці – витримали це напруження, причому це стосується як вже достатньо досвідчених гравців, так і ще зовсім молодих футболістів, які лише розпочинають свій шлях у серйозному футболі. Я їм усім побажав вдалого продовження кар’єри, а головне, побажав, аби травми їх обходили стороною та щоб все було гаразд у їхніх сім’ях, родинах. Подякував за все й персоналу команди і працівникам бази та всім людям, хто долучався до того, аби ми могли в належних умовах тренуватися й готуватися до матчів. Також, користуючись нагодою, хочу через офіційний сайт клубу подякувати усім вболівальникам «Карпат», які по-справжньому так палко люблять свою команду, насправді є їй віддані і так пристрасно її підтримують. Особливо хочу відзначити, що львівські вболівальники завжди з своєю командою – як в дні перемог, так і невдач. А саме це є найкращим проявом вірності рідному клубу. У «Карпат» достатньо багато відданих вболівальників, які в усьому підтримують команду загалом та окремо кожного її гравця. Я, як тренер, також у Львові почувався дуже комфортно. Так, були після невдалих матчів з трибун стадіону «Україна» окремі негативні вигуки на мою адресу, але це емоції і знову ж таки підкреслю, що це були поодинокі випадки. А в цілому все було дуже позитивно. Не раз і після матчів, і на вулицях Львова до мене підходили вболівальники, ми з ними спілкувалися і я кожен раз відчував з їхньої сторони підтримку та чув на свою адресу і на адресу команди тільки побажання успіхів. 

– У Львові ви провели рівно один рік. Як ви його оціните для себе, для своєї подальшої кар’єри?
– Перш за все скажу, я насправді дуже радий, що доля надала мені можливість попрацювати в такому брендовому клубі, як «Карпати». Стосовно ж вашого питання, то я вважаю, що цей рік для мене, як для тренера, пройшов дуже плідно, ми виконали всі завдання, які ставили перед нами керівники клубу. Ну а те, що я залишаю «Карпати», то таким є футбольне життя. Тут не може бути з мого боку жодних образ, ніяких претензій ні до кого в мене немає. Ми обговорили всі моменти і прийшли до спільного рішення припинити нашу співпрацю. Ну а чи правильним є це рішення, покаже тільки час. 

– Сезон видався для «Карпат» дуже цікавим. Після перших турів уся Україна казала, що «Карпати» – кандидат номер один на виліт у першу лігу. В середині ж вже почали говорити, що коли ми не вийдемо в Лігу Європи – це буденевдача. 
– На мою думку, можливо, цей сезон не найкращий в історії «Карпат», але ті люди, хто знає в якому стані була команда рівно рік назад, вони розуміють, що зробили ми дуже багато. Я особисто вважаю, що досягнень у нас було більше, ніж негативних моментів. Свідченням цього є виклики у збірні України та Словенії Валерія Федорчука і Ґреґора Балажіца, повернення до збірної Грузії Муртаза Даушвілі, виклик до молодіжної збірної України і надійна гра у ній Володимира Костевича, запрошення до юніорської збірної воротаря Романа Підківки, гра якого значною мірою допомогла Україні після багаторічної перерви здобути путівку на фінал першості Європи. Досягненням також є гра іншого воротаря, Олександра Ільющенкова, якого офіційний сайт клубу за опитуванням вболівальників «Карпат» визнав кращим гравцем команди за підсумками сезону. Зауважу, що рік тому про Підківку та Ільющенкова практично ніхто й не знав. Також я вважаю, що достатньо успішно розпочали свою кар’єру у дорослому футболі Амбросій Чачуа та Вадим Страшкевич. Зовсім молодим хлопцем є і Денис Мірошніченко, який також має хороші перспективи. А як по-новому розкрилися нападники Сергій Зеньов і Олександр Гладкий. Одним з кращих асистентів Прем’єр-ліги став Младен Бартуловіч. Це все ті футболісти, які зробили великий внесок у те, щоб «Карпати» упродовж сезону виглядали гідно. Звичайно були у нас й помилки, деякими іграми я залишився не задоволений. Загалом я, як тренер, дуже вимогливий і до гравців, і до себе – планку я ставлю завжди на максимальній висоті. Ви самі знаєте, що від мене рідко можна було почути, щоб я повністю був задоволений чи то грою команди, чи то діями окремих футболістів. Тим не менше, в цілому я розцінюю сезон для «Карпат», як успішний. Але однозначно команді є куди розвиватися і роботи ще дуже багато. 

– Чи погодитеся ви з тими, хто вважає, що «Карпати» могли виступити значно краще, навіть здобути путівку у Лігу Європи, але команді забракло стабільності у грі та досвіду?
– В принципі, так, погоджуся. От тільки я б ці два поняття об’єднав в одне. Адже стабільність у грі та досвід – це практично одне й теж. Не випадково ж чи не найбільшим недоліком молодих футболістів є відсутність у їхній грі стабільності. Коли ми їхали минулого літа на збори до Словенії, то у нас в команді було лише два гравці, які грали в попередньому сезоні в основному складі «Карпат». Решта – це були молодь та новачки. Той же Гладкий приїхав на збір тільки перед останнім спарингом, а Зеньов і Голодюк приєдналися до команди вже в ході чемпіонату. Не подумайте, що я виправдовуюся, але нам для командної зіграності елементарно не вистачило часу. Більш-менш налагодити взаємодії у грі нам вдалося вже ближче до осені. Але для мене найбільш неприємним моментом сезону став старт весняної частини чемпіонату. Ми були дуже добре готові, але через усім відомі обставини початок другої частини сезону перенесли на два тижні. І от цей період, коли ти не знаєш, коли точно почнуться офіційні матчі, нас дуже вибив з колії. До того ж ми мали починати весняну частину матчами з одними суперниками, до яких конкретно й готувалися, а вийшло, що грали зовсім з іншими. Думаю, саме це стало головною причиною наших поразок від «Волині» і «Говерли». Луцьк ми переграли повністю, але везіння від нас зовсім в тій грі відвернулося. Ну а в Ужгороді суддя «допоміг». Дай він чистий пенальті на Федорчуку і все могло закінчитися зовсім по-іншому. З арбітражем були проблеми і в інших матчах, але до теми суддівства не хочеться повертатися. Та як би там не було, я вважаю, що початок весняної частини сезону ми однозначно провалили. 


– Повернемося до осені. Коли ви відчули, що незважаючи на поразки в перших іграх, у Львові є команда і що катастрофи вдасться уникнути? 

– Коли чередою йдуть невдачі, то завжди легше грати на виїзді. Адже свій вболівальник приходить на стадіон, щоб побачити не лише хорошу гру своєї команди, а й стати свідком досягнення нею позитивного результату. Ми ж перші два матчі вдома програли. Тож у Львові грали під дуже великим психологічним тиском, який не дозволяв показати того всього, що могли і, як наслідок, очок ми не набрали. А от і в Донецьку з «Металургом», і в Маріуполі, вважаю, ми виглядали цілком пристойно, що й дозволило повертатися додому не з пустими руками. Тому в тій ситуації, напевне, переломним став домашній переможний поєдинок з «Шахтарем». Саме після того матчу кожен гравець відчув, що ми є командою, яка може вирішувати серйозні завдання. Та перемога дуже позитивно вплинула на команду в психологічному плані, гравці повірили в себе та один в одного.

– Наостанок, щоб ви побажали команді «Карпати» та її вболівальникам?
– Футболістам «Карпат», 90 відсотків яких ще зовсім молоді хлопці, я б перш за все порадив не зупинятися на досягнутому. Потрібно весь час багато працювати, щоб розвиватися і прогресувати, бо в іншому разі це буде тупцювання на місці. Зараз конкуренція у футболі дуже висока, тож без постійного прогресу є великий ризик залишитися за бортом великого футболу. А побажати хочу їм поменше ушкоджень і травм, а також благополуччя їхнім сім’ям. Це дуже важливо – тільки коли все гаразд у родині, гравець може повністю зосередитися на футболі. Що ж стосується вболівальників «Карпат», то їм я хочу побажати бути й надалі завжди з командою. Я розумію, що львів’яни хочуть, аби їхня команда займала найвищі місця в чемпіонаті і успішно виступала в Європі. Але зараз треба набратися терпіння, бо швидше за все «Карпати» знову будуть наймолодшою командою у Прем’єр-лізі. Та я сподіваюся, що у «Карпат» все буде гаразд і команда гідно представлятиме на футбольних полях таке прекрасне місто, як Львів.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити