Продовження інтерв'ю голвного тренера "Карпат" - Олександра Севідова
- Зазвичай, у "Карпат" так трапляється, що проти лідерів вони грають краще, ніж проти команд, які внизу турнірної таблиці. Чому?
- Запевняю вас - справа не в преміальних! А в тому, що кожен футболіст хоче показати себе на фоні "Шахтаря". Ви уявіть, якби хтось сподобався Мірчі Луческу! А таке може бути. Тому всі із шкіри лізуть, стрибають вище голови, і я не бачу в цьому нічого дивного. А чому команда перемогла "Шахтар", а потім поступилася "Динамо"? Я думаю, що просто в кожного у середині наступає емоційна порожнеча. Ти максимально мобілізованим виходиш на матч проти "Шахтаря", віддаєшся повністю та ще й перемагаєш. І до наступної гри, зокрема, з київським "Динамо" ти просто не встигаєш заповнити цю порожнечу. Я впевнений, що знайдуться люди, які зараз читають ці слова і їм здається, що це смішно. Але кумедним це здасться лише тим, хто далекий від футболу. Це проблема нашого чемпіонату, тому що якби в нас таких ігор було сім-вісім, тоді не було б часу навіть думати про таке. Ви спитайте, хто з наших футболістів не хоче грати за донецький клуб або ж за столичне "Динамо"? Я думаю, навряд такі знайдуться. Всі хочуть грати за хоробрих, за "Мілан", "Манчестер", "Барселону", "Ювентус", адже це великі клуби. А в нас два великі клуби. Ще дві команди намагаються стати такими ж, це "Металіст" і "Дніпро". Дай бог, щоб в них це вийшло. Добре Бартулович сказав, він хоч і хорват, але російською сказав добре: "Надо великим быть не только в победах, но и в поражениях".
- Кого з молодих футболістів, на вашу думку, вже можна підпускати до основи команди?
- Я всіх своїх підопічних люблю, але є один неприємний момент. Зауважив, що як тільки починаєш говорити бодай щось про молодого футболіста, він зникає. Я вам скажу так: у нас є група гравців, яких ми пробували. Є кілька з них, хто отримає свій шанс у весняній частині чемпіонату, обов’язково отримає.
- Назвіть ці прізвища!
- Чачуа, Завійський, Страшкевич. Можливо, Маркович, можливо, ще хтось. Це ті, хто з нами тренуються. Ще Мірошниченко, футболіст 1994 року народження.
- До слова, розкажіть про протистояння Марковича і Мірошніченка - обидва праві захисники, обидва перспективні. Однак Маркович вихованець клубу. Чи є у нього певні привілеї?
- Не забувайте, що Маркович ще й молодший. А в такому віці рік-два має суттєве значення. Також є таке поняття як дорослість. Один футболіст дорослішає швидше, а інший пізніше. Той же ж Мірошниченко - молодий хлопець, але вже боєць. Маркович теж боєць, але в нього психологія слабша. Будь-яка помилка юного гравця під час матчу може негативно відбитися на самому ж футболістові. Він може замкнутись, загубитись. І в "Карпатах" були такі випадки, коли футболісти грали проти грандів, помилялись - і їх вже нема у команді. Якщо задумаєтесь, то згадаєте таких. Тому нам хочеться зробити плавний перехід.
- Першим мені на думку спав Микола Жовтюк. Ви на нього розраховуєте?
- Я маю надію, що Микола Жовтюк перейде на правах оренди до "Олександрії". Аби він мав можливість грати. Адже в нас наразі є центральні захисники, які не дають мені приводу засумніватися в їхній майстерності. Але все може бути, весна - це все-таки весна...
- Як ви гадаєте, після матчу з "Шахтарем" у минулому сезоні Жовтюк не зламався?
- Я вам скажу чесно: відходив він важко, а тим паче його ще й звинувачували в поганій грі. Я намагаюся такого не робити. Розумію, що це живі люди. А якщо тренер довіряє своїм хлопцям, а потім звинувачує, то, мабуть, є в цьому і вина наставника. Адже саме він дав шанс йому вийти на поле.