На третьому етапі Кубка світу з велоспорту на треку, який відбувся в Мексиці, жіноча команда України у складі студентки львівського державного університету фізичної культури Тетяни Клімченко (2 курс ФС), випускниці ЛДУФК Ганни Нагірної, Іванни Боровиченко і Валерії Кононенко здобула срібні медалі у командній гонці переслідування на 3000 метрів. Чемпіонками у цій дисципліні стали канадки. Більше того, наші дівчата встановили нацонільний рекорд України. Кореспондент «СПОРТИВКИ» привітав другого тренера збірної України з велоспорту, який є особистим тренером юної зірки Тетяни Клімченко Ореста Тичка з прекрасним результатом та розпитав про мексиканський успіх, а також підготовку до чемпіонату світу в Мінську.
Ризикнули і – не помилилися
-Оресте Богдановичу, якою була підготовка до кубкового етапу у Мексиці?
-2012 року Тетяна Клімченко стала срібною призеркою чемпіонату Європи серед юніорок. Саме тоді вона потрапила на замітку, адже я працюю тренером збірної команди України. Там вона гідно виступила, добре себе зарекомендувала і потрапила на олівець. Чемпіонат України проводився наприкінці серпня. Ми її поставили до старшої команди і серед еліти вона не загубилася. Опісля взяли її на тренувальний збір до Туреччини, де вона разом із іншими дівчатами готувалася до етапу Кубка світу. Звісно, що у Туреччині їй було нелегко, адже їй довелося готуватися разом зі старшими партнерками по збірній команді України. У такому режимі, в такій обоймі навантажень їй, звісно, було важкувато, але враховуючи те, що від дівчат по збірній вона молодша на три-чотири, а від декого й на шість років, я давав їй невеличке полегшення на тренувальному зборі. До речі, на турецьких зборах йшла підготовка на шосе. Після Туреччини, 30 грудня ми вилетіли в Мексику, де у нас було 18 днів на підготовку. Саме у Мексиці, на завершальному етапі підготовки до кубкового етапу було визначено склад команди, яка повинна виступати в командній гонці, а також в окремих видах програми.
-А як йшла підготовка у Мексиці?
-У Мексиці проводили тренування на треку. За п’ять днів ми визначили склад, який повинен виступати у командній гонці. На контрольних тренуваннях Клімченко себе добре зарекомендували, тому так трапилося, що ми спробували поставити її в командну гонку серед дорослих. Для Тетяни це стало великою морально-психологічною відповідальністю. Адже їй довелося їхати змагатися вже не серед юніорок, а серед дорослих. Хоча, Клімченко ще чотири роки виступатиме по «андерах» (молодих, -- примітка автора). Однак, зважаючи на те, що на даному етапі Тетяна була добре готова функціонально ми поставили її у елітну команду. Ризикнули і – не помилилися. Дівчата показали дуже пристойний результат, встановили рекорд України. До речі, за всю історію, збірна команди України так швидко ще не їздила. І підсумковий час, за який наша команда проїхали 3 км – 3. 23. 6 (!). Звісно, що у такому прекрасному результаті позитивну роль для нас зіграв фактор високогір’я. Однак, найголовніше, мабуть, у такому хорошому результаті те, що підготовка до етапу Кубка світу в Мексиці пройшла без зривів. У Туреччині ми готувалися у теплих умовах. До Мексики приїхали завчасно і мали час на акліматизацію. Тому сукупність усіх цих факторів й призвів до такого гарного результату.
Шосе – фундамент майбутніх перемог
-Тетяна Клімченко є студенткою ЛДУФК. Як вдається поєднувати навчання зі щільнимтренувально-змагальним графіком?
-Ми дуже вдячні кафедрі Львівського державного університету фізичної культури в особі Богдана Виноградського, який з розумінням завжди до нас ставиться і всіляко допомагає. Викладацький склад йде Тетяні Клімченко на зустріч і попереднього року і цього року. Адже минулого року вона ще не демонструвала таких блискучих результатів. Однак і тренери і працівники кафедри повірили, що цій спортсменці можна йти на зустріч, що вона своє відпрацює. Зараз Тетяна Клімченко до 12 лютого теж знаходиться у Туреччині на тренувальних зборах, а вже 14 лютого ми вирушаємо у Мінськ. Саме у столиці Білорусі з 20 лютого стартує чемпіонат світу серед дорослих. Варто усвідомлювати те, що Кубок і чемпіонат світу – це дві великі різниці. Чи виступатиме Клімченко у Мінську буде видно вже безпосередньо на місці. Вважаю, що на даному етапі Тетяна зі своїм завданням впоралася.
-Підготовка нашої збірної до етапу Кубка світу в Мексиці і чемпіонату світу в Білорусі в Туреччині обумовлена, мабуть, кліматичними умовами?
-Так. Це для нас болюче питання, бо вже ось як три роки усі Кубки світу перевели на зиму. Звісно, що це добре для тих країн, які мають хороше фінансування. Тут мова насамперед йде про такі країни, як – Великобританія, Австралія. Наприклад, німецька збірна може дозволити собі вести підготовку у теплих краях враховуючи стабільне фінансування. Нам же на відміну вид вище перелічених країн це дається не так вже й легко. Тому намагаємося на ті кошти, які є раціонально вести підготовку. Їдемо у Туреччину, де ведемо блок силової, шосейної підготовки, а опісля їдемо вже безпосередньо на трек та виходимо на швидкість. У випадку, коли не закладемо цю необхідну базу на шосе, то немає чого їхати на змагання та ставити перед планку досягнення високих результатів. Тому на шосе закладаємо фундамент майбутніх перемог.
-Вдалий виступ у Мексиці став для вас несподіванкою, чи все-таки враховуючи стабільність результатів Тетяни Клімченко – це закономірність?
-Вважаю, що це – закономірність. Розраховував на потрапляння дівчат, як мінімум у четвірку найсильніших. Тобто потрапити у фінал і змагатися або за третє-четверте місця, або ж за перше-друге. Результати були дуже щільні. На шляху до фіналу, ми пройшли таку сильну команду, як Великобританія. У них ми виграли, буквально, менше секунди, а це – дуже приємно. Збірна України була скатана, під час гонки наші дівчата відчували одна одну, відчували «колесо», висловлюючись нашою термінологією. Тому такий результат нашої команди – це закономірність, було помітно, що дівчата на хорошому ходу. Для Тетяни Клімченко – це був другий офіційний міжнародний старт. Перший старт для неї – це липневий чемпіонат Європи серед юніорок, а другий – етап Кубка світу в Мексиці. Мені подобається те, що Клімченко не «горить», у неї немає переживання. Адже знаєте як буває, на тренуваннях спортсмен показує хороші результати, а на змаганнях «перегорає» психологічно, надломлюється і не може показати той результат, який був впродовж тренувань. Клімченко може десь на тренуваннях трішки не допрацювати, а на змаганнях вона цілковито збирається і повністю себе віддає.
З прицілом на Ріу-де-Жанейру
-У Мексику збірна України приїхала заздалегідь…
-Так, справді. І це дало свої плоди. Був час на акліматизацію. Адже змагання відбувалися на високогір’ї, на висоті дві тисячі над рівнем моря. У підготовці до змагань ми б, звісно, хотіли використовувати тренування на високогір’ях, але це все залежить від фінансування. Підготовка до серйозних змагань на високогір’ї давало б хороший результат.
-А які завдання на чемпіонат світу в Мінську?
-Склад збірної України дуже обновився. Зараз у нас не брали участь провідні спортсмени, які поки що відпочивають. Скажімо, після Олімпійських ігор у Лондоні пропускає трішки сезон жовківчанка Леся Калитовська. На наступний рік, сподіваюся, вона буде набирати свою оптимальну форму. Тому від нашої оновленої молодої команди на чемпіонаті світу очікувати призових місць важко. Тому завдання – потрапити в чільну шістку.
-На Кубковому етапі в Мексиці першими стали канадки. Наскільки ця збірна зараз є законодавцем моди у велоспорті?
-У канадські команді троє, які їхали були основними спортсменками збірної. Це – їхня еліта. Вони були чемпіонками світу, брали участь в Олімпійських іграх. І, справді, вони є законодавцями моди велосипедного спорту серед жінок. Щодо нас, то ми підключаємо до головної збірної молодих, вливаємо свіжу кров. Це все робиться з прицілом на Олімпійські ігри, які через чотири роки відбудуться у Бразилії в Ріу-де-Жанейру.