Закінчився груповий етап бразильського мундіалю. Останньою з турніру вилетіла збірна Росії (і корейці, але кого то в Україні хвилювало). Вилетіла і вилетіла - пораділи трошки, маємо право, і забули.
Але от що мене зачепило. Деякі російські журналісти, констатуючи чергову невдачу, видали на-гора фразу про те, що "28 лет ждут" - вихода з групи від "своей сборной".
Ну, імперська сутність наших східних сусідів давно відома, але не треба забувати, що Росія хоча і є правонаступницею СРСР в футбольних справах - наприклад, в таблиці коефіцієнтів УЄФА чи у відбірковому циклі до ЧС-94, - та має свою окрему історію. В якій з трьох участей в фінальних частинах мундіалів жодного разу (на відміну від нас, якщо вже на те пішло) не виходила з групи.
Втім, якщо панове сусіди хочуть помірятись, кому радянська історія ближче... Як відомо, два останніх рази збірна СРСР (до складу якого на рівноправних засадах входили 15 республік) долала груповий бар'єр в 1982-му і 1986-му. Давайте ж роздивимось, що то були за збірні.
Отже, починаємо з іспанського мундіалю 1982-го року. Для початку - заявка збірної СРСР на турнір. Для зручності ось вам невеличка інфографіка, представників команд тієї чи іншої республіки ми позначили гербами відповідних країн, на які ці республіки перетворились 1991-го року.
Як бачимо, суто по заявці між Україною і Росією рівність - по 8 гравців представляло наші і їхні клуби. Ще чотири було з Грузинської РСР, по одному - Білоруська та Вірменська.
Але це - заявка в цілому. Не мені вам розказувати, що далеко не всі заявлені футболісти виходять на поле. Давайте роздивимось матчі поближче.
Бразилія-СРСР
В старті – 5 українців, 4 грузинів, 2 росіян
Заміни:
74 – росіянин-росіянин
88 – грузин-росіянин
Як бачимо, українська частина збірної, хоч і не мала абсолютної переваги (>50%), але чисельно була наймасовішою. І навіть заміни цього не змінили.
СРСР-Нова Зеландія
В старті – 5 українців, 4 грузинів, 2 росіян
Заміни:
46 – грузин-вірменин
79 – росіянин-росіянин
Ситуація та сама, тільки додався представник Вірменії (Хорен Оганесян).
Шотландія-СРСР
В старті – 5 українців, 3 грузина, 2 росіянина, 1 білорус
Заміни:
88 – грузин-росіянин
Вперше в старті вийшли представники чотирьох республік. Але нашу когорту це не зачепило - п'ятірка, себто рівно половина польових гравців, була на полі.
Бельгія-СРСР
В старті – 5 українців, 2 росіян, 2 грузини, 1 білорус, 1 вірменин
Заміни:
87 – українець-грузин
90 – грузин-росіянин
В першому матчі другого групового раунду тренери збірної (їх, нагадаю, було троє - росіянин Бєсков, українець Лобановський і грузин Ахалкаці; логічно, зважаючи на склад заявки, хоча були й проблеми) виставили повний інтернаціонал. І знов-таки - український квінтет на місці. Правда, цього разу до 87-ї хвилини, коли Баля замінив Дараселія.
Польща-СРСР
В старті – 4 українці, 3 грузина, 2 росіян, 1 білорус, 1 вірменин
Заміни:
57 – грузин-росіянин
78 – росіянин-грузин
Найскромніший з кадрової точки зору матч для Української РСР (і невдача; збіг чи ні?). Але відносну першість не порушили навіть грузини.
П'ять матчів - це 4950 хвилин загального ігрового часу (11 гравців по 90 хвилин кожен, помножено на кількість поєдинків). Подивимось, як цей час розподілився між представниками різних республік.
Україна – 2157 хвилин
Грузія – 1353
Росія – 925
Білорусь – 270
Вірменія – 225
Якщо виокремити українців і грузинів, себто київських та тбіліських динамівців - то вийде рівно 70% ігрового часу. Росіяни набрали менше п'ятої частини. Білорусь (Сергій Боровскій) та Вірменія - скромно доповнювали.
А ось хто забивав голи радянської збірної на тому мундіалі.
Знов-таки - п'ять із семи, тобто трохи більше 70% - це українсько-грузинська пара. Всі інші - лише доповнюють.
Так що збірну зразка іспанського ЧС скоріше можна назвати нашою, українською, на паях з грузинами.
Йдемо далі. Рік 1986-й, Мексика. Дивимось заявку збірної на турнір.
Перевагу Української РСР (яка представлена, до речі, двома клубами - "Динамо" і "Дніпром") видно неозброєним оком. Не забуваймо приплюсувати сюди й нашого тренера, Валерія Лобановського.
Переходимо до конкретних матчів.
СРСР-Угорщина
В старті - 8 українців, 2 росіянина, 1 білорус
Заміни:
69 - українець-росіянин
72 - українець-українець
"Заявочна" перевага відображається і на полі. Домінування українців тотальне - і в складі, і, до речі, над суперником. (Хто забув, ми тоді виграли 6:0.)
Франція-СРСР
В старті - 8 українців, 2 росіянина, 1 білорус
Заміни:
58 – українець-українець
68 – українець-росіянин
Те саме, хіба що загального ігрового часу, як видно з другої заміни, Українська РСР має на 1 хвилину менше, а РРФСР, відповідно, більше.
СРСР-Канада
В старті – 7 українців, 3 росіянина, 1 білорус
Заміни:
57 – українець-українець
62 – українець-росіянин
Матч, в якому Лобановський дав відпочити лідерам команди - і тут позиції росіян трошки покращились. Польових гравців в старті взагалі стало на цілих два більше, бо спартаківця Дасаєва в воротах замінив киянин Чанов.
СРСР-Бельгія
В старті – 9 українців, 1 росіянин, 1 білорус
Заміни:
72 – українець-росіянин
79 – українець-українець
А от у матчі плей-офф українізація стартового складу досягла свого апогею. Дасаєв і мінський хавбек Сяргєй Алєйніков - це ті, заміну кому знайти серед українців не було можливості. Всі інші, як бачимо, наші.
Знову дивимось на секундомір - що ж він там нарахував нам з 3960-ти хвилин загального ігрового часу.
Україна – 2761 хвилина
Росія – 839
Білорусь – 360
Росія навіть трохи покращила свої показники, перелізли через позначку "20 відсотків". Але домінування українців стало просто абсолютним. Ті 70%, які за чотири роки тому мали 2 команди "Динамо", київське та тбіліське, тепер мали суто українські представники, "Динамо" та "Дніпро".
Статистика голів це теж відображає. (O.G. - автогол, яким відзначились у матчі з нами угорці.)
Так чия це була збірна?
І лише про команду збірної СРСР на ЧС-1970 можна з натяжкою говорити, що вона дійсно російська, бо ж рівно половина гравців (11 із 22-х) представляли там команди РРФСР. Та й то, відразу три гравці - Леонід Шмуц, Володимир Капличний та Анзор Кавазашвілі - народились, виросли і починали свої ігрові кар'єри поза межами Росії (два перших в Україні, третій в Грузії). Та й голи радянської збірної на тому мундіалі забивали винятково представники УРСР (з невеличким винятком - один точний удар на рахунку грузина Асатіані).
Отже, шановні сусіди, не 28 років, а всі 44 (скоро піввіковий ювілей!) ваша, саме ваша збірна не проходила групову стадію на чемпіонатах світу.
Скажете, негарно так ділити спільне минуле? А це розкажіть одному персонажу із всесвітньо вже відомої пісні - тому, який не так давно хвалився, що Росія, мовляв, у Другій світовій упоралась би й без представників України та інших республік. Що ж, можемо переглянути історію й ми - наприклад, футбольну. Як, упорались би українці в Мексиці без допомоги "старшого брата"? А може ще й Євро-88 пригадати?